Джерело: EU vs Disinfo
Минулого тижня нам вдалося зареєструвати майже 50 випадків дезінформації та розділити їх на сім категорій, що показують, яким чином використовуються певні шаблони наративів, а також як вони багаторазово застосовуються для різних історій і адаптуються для різних аудиторій. Ці категорії варіюються від звичних «це зробив Захід!» та «це були не ми!» до надмірних «я не можу повірити, що читаю це», які містять настільки кричущу брехню, що навіть найбільш затятий прихильник дезінформації, можливо, змушений буде присісти.
Еліти проти невдах
Наративи цієї категорії покликані прищепити читачеві комплекс меншовартості як на особистому, так і на національному рівні, а також поставити в опозицію стосовно політичної системи. Наприклад, в одному з наративів йдеться про те, що голосування на виборах до Європейського Парламенту просто дає змогу кільком політикам спокійно жити в Брюсселі, але не приносить жодної користі середньостатистичному мешканцю Латвії. Такий популярний наратив використовується прокремлівськими суб’єктами під час виборів, аби понизити явку виборців та підвищити шанси на перемогу популістських партій.
Фашизм
Фашизм – одна з «паличок-виручалочок» Кремля, за допомогою якої він може делегітимізувати все, що йому не подобається. Європа відгороджується від Росії стіною фашизму, ненависті і русофобії! У Латвії при владі нацисти, тому голосувати немає сенсу! Через більш ніж сімдесят років після закінчення Другої світової війни ви, можливо, вважаєте, що Росія відмовилася від таких застарілих кліше. Що ж, ви занадто доброї про неї думки.
Бійтеся! Дужче бійтеся!
Так само, як і звинувачення у фашизмі, панікерство є ще однією улюбленою стратегією прокремлівських наративів. На цьому тижні у своїй статті прокремлівські ЗМІ послалися на доповідь США, стверджуючи, що конфлікт між Росією і НАТО може спровокувати військовий конфлікт у Балтійському морі. З вигодою для себе прокремлівські ЗМІ не згадали фактичний висновок доповіді, а саме: «серйозний конфлікт між НАТО і Росією є малоймовірним».
Підживлення страхів і відчуття відсутності безпеки – улюблена тактика, коли мова йде про Україну, яка наразі перетворилася на нав’язливу ідею Кремля. Нібито, напередодні другого туру президентських виборів в Україні Порошенко планує організувати нові провокації на Донбасі. Згідно з базою даних (англійською) EUvsDisinfo, дезінформація щодо очікуваної агресії та неспокійного стану в Україні перебувала у центрі прокремлівських наративів з того моменту, як Росія почала свою війну проти України. Проте водночас зберігаються серйозні протиріччя: згідно з дезінформацією, країна-невдаха, що знаходиться на межі військового краху, нібито становить реальну загрозу для безпеки Росії. Неможливо наздогнати двох зайців, хоч як би відчайдушно Кремль цього не хотів.
Це були не ми!
Ухиляння – ще одна популярна прокремлівська тактика дезінформації. Прикладом її використання є такі відомі хіти, як «Київ збив боїнг MH17, а не Росія», тому що Україна не змогла закрити повітряний простір над захопленими повстанцями районами Донбасу. Фактично ракетна система БУК, на якій лежить відповідальність за цю трагедію, належить підрозділам російської армії, і згодом її було повернуто до Росії. Згідно з іншими неправдивими матеріалами, які дозволяють відвести підозри від Росії, Захід несе відповідальність за військові провокації у Чорному морі, а українська влада – за війну з Росією, а не навпаки.
Ця категорія також включає в себе видатні приклади навмисного спотворення. Наприклад, не ясно, хто стріляв у натовп протестувальників у Литві в 1991 році, але, швидше за все, це були самі литовці або третя сторона. Цей наратив, ймовірно, пов’язаний із нещодавнім рішенням литовського суду, згідно з яким за цей злочин несуть відповідальність колишній міністр оборони СРСР та 60 офіцерів.
«Це були не ми!» також стосується російського втручання у вибори у Франції. І знову, за повідомленнями прокремлівських ЗМІ, немає жодних доказів того, що Росія була причетна до цього, і таким чином, зберігається деяка непевність. Насправді ж розслідуваннями The Insider та Mediapart.fr встановлено, що хакери, пов’язані з ГРУ, викрали електронні листи із передвиборного штабу Еммануеля Макрона, після чого прокремлівські ЗМІ поширили новини щодо витоку інформації.
Це зробив Захід!
Щодо цієї категорії можна сказати, що мова йтиме про улюбленого «цапа-відбувайла». Ви чули це раніше: це Захід, а не Росія, втручається у справи інших країн і постійно намагається їх дестабілізувати – лишень подивіться на Білорусь, Україну та Венесуелу. Не забувайте також і про роль НАТО!
Втручання у вибори в Україні
На цьому тижні ми побачили десять історій щодо ймовірного втручання у вибори в Україні, зокрема: організовані фальсифікації, голосування під дулом пістолета, мешканцям Донбасу відмовляють у праві голосу, агітація за допомогою брудних грошей та підтасовування результатів голосування. Яка загальна тема? А ось яка. Україна – не відбулася, а вибори – незаконні. Кому це вигідно? Кремлю. Втім, як завжди.
Не можу повірити, що читаю це
І нарешті, найцікавіший приклад із усіх. Нам повідомляють, що Бразилія отримає членство в НАТО, тому США зможуть використовувати її як плацдарм для військової інтервенції до Венесуели. Перевірка фактів: прокремлівські ЗМІ не згадали, що членство Бразилії в НАТО вимагатиме від усіх членів НАТО згоди на внесення поправок до статті 10 Північноатлантичного договору 1949 року, в якому йдеться, що, окрім Канади і США, до організації можуть приєднатися лише європейські країни. Перспектива бразильського членства? Більш ніж малоймовірно.
Крім того, існують також і стандартні фейки, які викликають подив, наприклад, агресія Росії проти України – це міф, вторгнення до Криму не було, Крим фактично приєднався до Росії після «законного» референдуму.
Пам’ятка для Кремля: скільки б разів ви не повторювали брехню, вона не стане правдою.
Джерело: EU vs Disinfo
