Фейкові новини стали справжньою проблемою сучасного інтернету. Користувачі часто не хочуть (або не можуть) відрізнити підроблені новини від справжніх, фейк від оригіналу.
Пройшли ті дні, коли люди замислювалися над тим, що говорять, і читали статтю перед тим, як поділитися нею. Цьому посприяли соціальні мережі та різні блогосервіси, в тому числі сервіси мікроблогінгу на зразок Twitter і Tumblr. А непрямим результатом такого надшвидкого читання та поширення контенту стала величезна кількість сайтів, що займаються фабрикуванням підроблених історій. Вони залучають трафік, перш за все, з Facebook – соціальної мережі, яка живе за рахунок вірального контенту, навіть якщо такий контент і виглядає, і є повним абсурдом. Тонке балансування на межі брехні, вимислу і сенсації, помножене на недоліки користувачів надшвидкого інтернету і «читання по діагоналі» призвели до того, що сайти фейкових новин перетворилися на об’єкти пильної уваги і експертів, і журналістів, і менеджменту тих онлайн-сервісів, що сприяють їх розповсюдженню.
Підроблені новини є проблемою для України дуже давно. Ми звикли існувати в інформаційному полі брехні і маніпуляцій, США ж із цим стикнулися так близько тільки недавно, під час останнього етапу президентської виборчої кампанії.
У валі фейкових новин, що раптово виник в американському інтернеті і реакції на них з боку ІТ-компаній є й позитивна сторона. Наприклад, днями Facebook почав тестувати функції позначки користувачами правдивості новин. Іншими словами, користувачі можуть відмітити новини, які вони вважають фейком, і на них звернуть увагу співробітники Facebook.
Крім того, за короткий час з’явилося відразу кілька браузерних інструментів, які вміють визначати, чи є та чи інша новина фейком.
Принцип роботи цих інструментів, так само як і результати нашого тестування, не дозволяють застосовувати їх до фейковий новин стосовно подій в Україні. Однак для перевірки фейків, пов’язаних зі США і виборами в цій країні, а також для відстеження явно пропагандистських матеріалів ці інструменти цілком згодяться. Крім того, ці розширення для браузерів і мобільні додатки можуть стати прикладом для українських розробників, які захочуть зробити подібний інструмент і для наших специфічних реалій.
Створене протягом 36 годин чотирма студентами коледжу під час Хакатону в Прінстонському університеті, це розширення для браузера Chrome аналізує стрічку Facebook в режимі реального часу і перевіряє все, що в ній з’являється. Плагін аналізує оновлення статусу, зображення або посилання. Здатний до самонавчання алгоритм FIB виконує перевірку факту, використовуючи розпізнавання образів, вилучення ключових слів і перевірку джерела новини. Результатом роботи FIB буде позначка про верифікацію новини – в правому верхньому куті такого поста з’явиться спеціальна позначка «перевірено». Це розширення з легкістю може розпізнавати оманливі заголовки і особливо добре працює з вірусним контентом, який миттєво розповсюджується соцмережею.
Цей плагін працює аналогічно FIB, однак він вміє аналізувати не тільки Facebook-стрічку, а й Twitter, а також будь-який інший сайт, що переглядається в браузері. Коли BS Detector виявляє дивне посилання – посилання на сайт, який може вважатися джерелом фейків, плагін повідомляє користувача написом на червоному тлі про те, що цей сайт – сумнівне джерело інформації. Власне, ніякої іншої перевірки BS Detector не проводить, плагін лише звертає увагу на ненадійні сайти. Для перевірки BS Detector використовує вбудований список фейковий сайтів.
Media Bias / Fact Check не сканує ваш Facebook і не аналізує, фейковий сайт ви переглядаєте або ж цілком надійний. Автори цього плагіна вирішили давати оцінку розміщеній на сайтах інформації – наскільки нейтрально вона подається або ж має певний рівень упередженості в ідеологічному спектрі – «лівий» чи «правий». При перегляді сторінки, плагін на своєму значку, розташованому на панелі інструментів браузера, розміщує або букву «R» (матеріал з «правими» поглядами), або «L» (матеріал з «лівими» поглядами).
Якщо значок плагіна не змінився, матеріал є нейтральним.
Робота цього плагіна схожа на BS Detector – Fake News Alert попереджає читачів повідомленням, якщо вони відкривають сайт з фейковими новинами. Спливаюче вікно або банер у верхній частині сторінки попереджає користувача, а працює плагін на основі списку фейковий ресурсів.
Мобільний додаток PolitiFact для Android і iOS перевіряє заяви політиків, політологів або інших людей в інтернеті. Додаток аналізує вибрані цитати і позначає, чи відповідають вони дійсності; тому, що коли-небудь говорила ця людина.
Автори називають цей плагін першою інтегрованою в браузер платформою для перевірки цитат і опублікованих в онлайні матеріалів. Одна з головних особливостей цього рішення – воно дозволяє перевірити контент, розміщений практично на будь-який веб-сторінці.
Плагін Fact Checker дозволяє перевірити факти і отримати посилання на документи, які їх підтверджують або спростовують. Крім того, Fact Checker дозволить знайти повні цитати для будь-якого опублікованого джерела: новини, наукової статті, відео, аудіо та іншого матеріалу.
Для перевірки цитати потрібно її виділити на сторінці і вибрати потрібний пункт контекстного меню. Недоліком цього плагіна є той факт, що звірка цитат з оригіналами використовує базу даних, яка поповнюється завдяки краудсорсінговим зусиллям користувачів. І не завжди дійсно фейковий контент буде позначений як такий при використанні Fact Checker.
Однак у Fact Checker є інша корисна функція, яку напевно високо оцінять журналісти. Плагін вміє працювати з Архівом інтернету і показувати, як змінювалася з часом та чи інша веб-сторінка, демонструючи її проміжні варіанти. Завдяки цьому можна побачити, як редактори змінювали тексти новин або статей в інтернеті.
Розробники цього плагіна – автори сайту протидії пропаганді PropOrNot.com . Після установки плагіна він може аналізувати те, що людина переглядає в браузері. Це один з небагатьох плагінів для перевірки фейків, який зміг працювати з російськомовними сторінками. Плагін аналізує вміст сторінки, знаходить на ній контент з елементами пропаганди і виділяє його червоним кольором з додатковою позначкою «YYY».
Крім того, повідомлення про наявність пропагандистського контенту супроводжується спливаючим вікном – пропустити такі повідомлення неможливо. Сервіс може працювати навіть з пошуковою видачею, що теж вигідно виділяє його серед аналогів. Однак список пропагандистських сайтів в PropOrNot Propaganda Flagger тісно пов’язаний з базою PropOrNot, що поповнюється вручну.
Замість висновку: чи навчиться інтернет сам знаходити фейки
Всі ці розширення для браузерів працюють за схожим принципом. Вони використовують або ручний аналіз фейків користувачами, в тому числі добровольцями, або створений вручну список сайтів з фейковим контентом. Поява таких інструментів – це серйозний крок у боротьбі з пропагандою і неправдивою інформацією в Мережі. Однак ручне управління ними не дозволяє сказати, що фейки в Мережі переможені.
Можливо, з часом нейронні мережі та алгоритми штучного інтелекту навчаться визначати, якій інформації в Мережі варто вірити, а що – не більше, ніж брехня. Поки ж ми вимушені задовольнятися ручною перевіркою і такими плагінами для браузерів. А крім того, чекати, коли аналогічні інструменти будуть адаптовані для кириличного контенту і для України.
Автор: Надія Баловсяк, для Stopfake.org .
