Соцмережі продовжують нерівну боротьбу із дезінформацією
Наталя ІЩЕНКО
Соціальні мережі, які кілька останніх років розвивалися як оази справжньої свободи слова та майданчики для діяльності громадянських журналістських проектів, впритул зіткнулися з «кризою достовірності». Під час пандемії поширення дезінформації набуло нечуваних донині масштабів. Наприкінці 2020-го Facebook та Twitter оголосили про нові методи протидії цьому явищу. Але чи буде черговий етап боротьби проти неправдивих новин та маніпуляцій швидким та дієвим?
TWITTER ТА «ДИВО НА ГУДЗОНІ»
Соціальні мережі – за задумом – мали стати сучасною системою комунікацій між людьми у цифрову добу і розширити межі та можливості для міжособистого спілкування. Але в якийсь момент Facebook та Twitter стали чимось більшим, ніж сервіси для обміну повідомленнями про особисте життя користувачів. Соцмережі почали виконувати й функції «загальносвітової стінгазети», ставши платформами для аматорської журналістики.
Вважається, що все почалося 15 січня 2009 року. В цей день американець Джаніс Крумс став свідком «Дива на Гудзоні» і практично першим зняв успішну посадку на воду літака рейсу US Airways 1549. Фотографією він поділився на Twitpic.com, сервісі фото-хостингу для користувачів Twitter. У Крумса було менш ніж дві сотні фоловерів, але знімок дивом врятованого літака швидко набув нечуваної популярності в мережі. «Я розмістив повідомлення для своїх 170 підписників і не надсилав його в жодні новини. Неймовірно було бачити силу Twitter і те, як новини можуть поширюватися по всьому світу за лічені хвилини», – зізнався пізніше Крумс.
Зняте поспіхом на камеру iPhone зображення пасажирів, які залишають напівзатоплений авіалайнер, переглянуло тисячі людей. Фотографія Крумса з’явилася на перших шпальтах провідних видань. У нього брали інтерв’ю для національного телебачення. «Диво на Гудзоні» стало дивовижною подією і для Крумса, і для Twitter, і загалом для соціальних мереж.
Зі зростанням популярності соцмереж – передусім Facebook та Twitter – люди не просто інтенсивніше спілкувалися, а й більш активно ділитися інформацію про все на світі – і своїми власними спостереженнями, і постами інших користувачів, і публікаціями ЗМІ. Паралельно з такою ж швидкістю почали поширюватися світом фейки та дезінформація.
«ЧУМНИЙ» РІК
Пандемія COVID-19 стала черговою поворотною подією для соціальних мереж – але вже не «дивом», а «кошмаром».
Як зазначило наприкінці минулого року австралійське видання ABC NEWS, «коли в лютому генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров’я заявив, що світ бореться не просто з пандемією, а й з “інфодемією”, не одразу було ясно, наскільки пророчим буде це твердження».
Протягом останнього року дослідники спостерігали масове прискорення дезінформації, в першу чергу, пов’язаної із чутками та конспірологічними теоріями стосовно Covid-19. «Спільноти, які формуються навколо дезінформації, зростають, і до них залучають все більше людей», – розповіла в інтерв’ю The Wall Street Journal, підбиваючи підсумки року, Кейт Старберд – доцент Вашингтонського університету та співзасновник Центру поінформованої громадськості, який досліджує поширення дезінформації на платформах соціальних медіа.
«2020 рік був «чумним», і не лише з епідеміологічної точки зору: дезінформація стала мейнстримом, а теорії змови, які раніше ховалися в «темних куточках» Інтернету, набули популярності зі швидкістю і завзяттям, які раніше не можна було уявити», – зазначає Мая Вілласенор, автор блогу на сайті відомого аналітичного центру Рада з міжнародних відносин (Council on Foreign Relations, CFR).
Головним кошмаром соціальних мереж в Америці стало поширення конспірологічної теорії QAnon та його різновидів. Спільноти QAnon, які, за оцінками, разом об’єднують мільйони американців, з’явилися на таких основних соціальних платформах, як Reddit, YouTube, Instagram, Facebook і Twitter. Побачивши реальну небезпеку від дезінформації, яку поширюють прихильники теорії змови, ФБР попередило, що цей рух є внутрішньою терористичною загрозою.
QAnon поширився і далеко за межі американських кордонів. Станом на середину минулого року в цю конспірологічну теорію вірили люди щонайменше в сімдесят одній країні, в тому числі в Європі. Дивним чином прихильники цієї теорії змови одночасно протестують проти карантину, виступають проти вакцинації, стверджують, що COVID-19 є частиною плану «світового уряду» по встановленню “нового світового порядку” чи навіть скорочення населення планети…
БОРОТЬБА ТРИВАЄ
Пандемія коронавірусу актуалізувала та «адаптувала» вже існуючі конспірологічні теорії та вигадала нові. В результаті весь рік Інтернетом, головним чином в соцмережах, поширювалися неймовірні історії про роль 5G в розповсюдженні COVID-19, про мікрочіпи в вакцинах, про таємну місію Біла Гейтса та Джорджа Сороса, про «вигадану епідемію» та «безпечний вірус».
Окремим сегментом фейкових повідомлень стали псевдорецепти профілактики та лікування COVID-19. Напевно, немає на планеті людини, яка б мала доступ до Інтернету і не знала хоча б одного «народного» способу «подолання коронавірусу», жодних «чудодійних» ліків.
Дезінформація, в тому числі «коронавірусна», в 2020-му році стала спільною серйозною проблемою для багатьох країн, особливо тих, громадяни яких звикли «зависати» в соціальних мережах. І «під завісу року» соцмережі вирішили вдосконалити свої методи протидії дезінформаційним впливам на користувачів.
Facebook в грудні заявив, що змінює спосіб сповіщення людей, які стикалися з дезінформацією на його платформі. Тепер компанія буде надсилати повідомлення всім, хто лайкнув, прокоментував або поділився публікацією, яка містила дезінформацію про COVID-19 і яку було видалено за порушення умов соцмережі. Facebook вніс зміни до своїх алгоритмів, щоб людина зрозуміла, яка саме інформація, з якою вона контактувала, була неправдивою.
Компанія вжила й інших кроків для боротьби з брехнею про COVID-19. Видалено групи, які відкрито підтримують теорію змови QAnon, заборонено рекламу проти вакцинації та започатковано видалення неправдивих відомостей про вакцини.
Починаючи з кінця грудня Twitter також видаляє неправдиву інформацію про вакцини від коронавірусу.
ТВІТТЕР ТРАМПА
Але брехня часто поширюється набагато швидше, ніж істина. А час та зусилля, необхідні для створення дезінформації, є набагато меншими порівняно зі ресурсами, необхідними для її подолання.
Є і інший феномен: спеціальне маркування чи інші обмеження стосовно неправдивих чи сумнівних відомостей не гарантує відмову користувачів від читання та поширення такого роду контенту. Найяскравіший приклад – Twitter Дональда Трампа. Як соцмережа не намагалася «боротися» із контраверсійними заявами американського лідера, всі меседжі президента США дійшли до електорату та зацікавленої аудиторії. Здається, весь світ знає всі найбільш скандальні твіти хазяїна Білого дому, і всілякі помітки чи позначки мережі цьому не завадили. Показово, що платформа визнала Дональда Трампа найбільш обговорюваною персоною року в Twitter.
Тому, хоча нововведення Twitter та особливо Facebook й можуть бути оцінені як кроки у правильному напрямку, наявних зусиль адміністрації соціальних мереж в плані боротьби із дезінформацією може бути занадто мало, а реалізуються вони занадто пізно – вже після того, як фейкові твердження та конспірологічні теорії завоювали мільйони прихильників по всьому світу, в тому числі, і завдяки тим самим соцмережам.
Підбиваючи підсумки 2020 року дуже багато спеціалістів із питань інформації та комунікацій вказували на дезінформацію як найважливішу проблему сучасного цифрового світу та на обмежені можливості соціальних платформ щодо боротьби з цим явищем. Експерти зазначають, що алгоритми нових медіа за своєю природою мають сприяти розповсюдженню та просуванню будь-якого цікавого користувачам контенту, соціальні платформи отримують прибуток від збільшення активності аудиторії без відносно до змісту повідомлень, які вони пишуть, лайкають чи поширюють, і це не стимулює соцмережі НАСПРАВДІ суттєво обмежувати контент, сумнівний з точки зору істини.
ДИВА НЕ БУДЕ
Шлях від платформи для спілкування друзів до нового медіа, від аматорської газети до потужного дезінформаційного джерела, соціальні мережі подолали за кілька років. 2020-й рік продемонстрував, що «запхати» «джина» знов до «лампи», зупинити цей «фонтан» з інформації різної ступені достовірності навряд чи вдасться. Принаймні, в демократичних країнах.
І що далі?
Бренді Задрозни, репортер NBC News проголосила 2021-й рік роком «втоми від дезінформації», який стане наслідком «інфодемії»-2020. «Я очікую, що люди будуть виснажені роком нестримної дезінформації», – пише вона в своїй колонці для Nieman Lab.
Втома від постійного потоку сумнівних новин може змусити користувачів «ізолюватися» від новин, замкнутися в своїх «інформаційних бульбашках», де ніхто і ніщо їх не засмутить. Вони будуть читати тільки ті джерела, яким вони довіряють, і тільки тих дописувачів, із думкою яких вони погоджуються. Все, що за межами цього «бульбашкового» простору, буде сприйматися як брехня, пропаганда і маніпуляція.
Щоправда, тоді люди навряд чи повірять новині про якесь «диво», як колись миттєво повірили твіту про неймовірне спасіння літака, пілот якого примудрився врятувати людей, сівши прямо у річку Гудзон. Історія рейсу US Airways 1549 була дуже схожою на фантастичну вигадку, містифікацію, але всупереч всім раціональним оцінкам виявилася чистою правдою.
Дезінформаційне «забруднення» медіапростору наразі зробило фактично неможливим повторення «дива на Гудзоні» в його медійному вимірі. За ці 11 років, що минули з 15 січня 2009 року, людство втратило здатність беззастережно вірити в «чудеса», якщо про них повідомили в соцмережах, але так і не набуло навичок швидко та чітко розрізняти правду та брехню й так і не навчилося не вірити фейкам. Боротьба з «інфодемією» триватиме, бо від «зараження» неправдивими новинами та дезінформацією все ще не знайдено ані ліків, ані вакцини, а колективного «інформаційного імунітету» людство все ще не виробило.
