Немає потреби переконувати когось у тому, що боротьба з неправдивою інформацією є необхідністю. Але що, якщо під виглядом «боротьби за правду» буде введена цензура, а влада вирішить дисциплінувати неслухняних журналістів, блогерів і викривачів?
Епідемія дезінформації, з якою ми стикаємося на кожному кроці, змушує шукати рішення, які можуть допомогти людям пересуватися у світі інформації. І справа не тільки в тому, щоб уберегти типового читача новин від помилкового переконання, що його команда виграла матч, або тривоги через те, що астероїд мчить до Землі і – аякже! – рознесе його будинок.
Законом фейк (не) перемогти
Про нищівний вплив неправдивої інформації сказано вже багато. Вона може впливати на позицію і поведінку цілих спільнот – від невеликих міст до країн (варто згадати хоча б Брекзіт, у випадку якого про вплив російських фахівців із фейків говорять цілком відкрито). Не дивно, що уряди і неурядові організації змагаються одне із одним у спробах подолати епідемію, за якою стоять не тільки жартівники, що розповсюджують неправдиві результати спортивних змагань, а й фахівці з гібридних воєн. Чи можливо перемогти? Важко сказати. Тим більше, що в цій боротьбі легко відкрити «дружній вогонь».
По всьому світу уряди оголошують антифейкові закони. Так, в Малайзії за публікацію неправдивої інформації загрожує навіть 10 років в’язниці. Законопроект був представлений в парламенті урядом прем’єр-міністра Наджиба Тун Разака. Примітно, що пропозицію критикують і малайзійські ЗМІ, і опозиція, побоюючись, що нові правила можуть порушити право на свободу слова і створити атмосферу страху перед парламентськими виборами, які заплановані в Малайзії в цьому році.
Ще одна ідея – це «Червона кнопка», завдяки якій можна повідомляти відповідні служби про фейки. Це задум… поштової поліції Італії, яка розмістила на своєму сайті червоний банер «повідомити про фейк». Після натискання на нього користувач перенаправляється на бланк, в якому потрібно вказати адресу сторінки, на якій була знайдена неправдива інформація. Потім фахівці з поліції перевіряють сайт і дивляться, чи можна видалити або спростувати фейк. Якщо є ознаки злочину, поліцейські починають слідчі дії. Легко уявити, однак, що зловмисники, недобросовісні конкуренти чи політичні опоненти будуть масово повідомляти про незручну для них інформацію. Метод, вочевидь, не зовсім продуманий. Тому що незрозуміло, хто має вирішувати, що є правдою? І що робити із судженнями?
Є й більш радикальні рішення. Так, парламент в Кишиневі (Молдова) продавив заборону на мовлення російської пропаганди. Це сталося незважаючи на… протести президента цієї країни Ігоря Додона.
Про інцидент інформувало телебачення «Белсат». «З 12 лютого основні телеканали припинили трансляцію новинних програм Першого каналу, РТР, НТВ та інших станцій», – підтвердив представник Координаційної ради з питань телебачення і радіо Драгош Викол. Він додав, що завдання Ради полягає в тому, щоби «пояснити нові правила мовлення всім постачальникам послуг, усунути пропаганду і дезінформацію з інформаційного поля».
І тут сталося несподіване. Молдавський президент послався на те, про що ми писали вище. На свободу слова і суджень. Белсат цитує слова Додона, який захищав російські передачі на Facebook: «Повторно заявляю про свою позицію щодо так званого закону про боротьбу з пропагандою. На мій погляд, він суперечить принципам демократії і порушує основні права людини, гарантовані Конституцією та Європейською конвенцією з прав людини, а саме: право на свободу слова, свободу преси, свободу думки і т.д.», – написав президент. Врешті, закон набрав чинності.
Злодій кричить «тримай злодія»
Але і це не кінець абсурдів. Як виявилося, фейки хоче заборонити… партія Владіміра Путіна «Єдина Росія». Як повідомляє радіо «RMF», проект уже потрапив до Держдуми. Нескладно здогадатися, що у влади буде право негайно блокувати сайти, що поширюють чутки або неперевірену інформацію. Захист повинен охоплювати як окремих осіб, так і державні установи. Згідно із законопроектом, сайт або профіль у соціальних мережах можуть бути заблоковані протягом 24 годин.
Офіційною причиною такого швидкого законодавчого шляху стало те, що відбувалося в російському інформаційному просторі після драматичної пожежі в Кемерово, де у торговому центрі загинули 64 людини. «Тоді російські соцмережі та незалежні від Кремля ЗМІ до почервоніння видавали безліч версій стосовно кількості жертв або рятувальної операції. Телеканал «Дождь» повідомив про 700 жертв, радіо «Ехо Москви» – про близько 500. До них долучилися популярні блогери. У Кемерово люди вийшли на вулиці. Вони вимагали правди про жертв пожежі», – читаємо на сторінці rmf.fm. Відмашку боротьбі з «дезінформацією» дав сам Володимир Путін. За реалізацію відповідатиме горезвісний Роскомнадзор, який вносить в список недоступних сайтів порнографічні, опозиційні і обвинувачені в екстремістській діяльності сторінки. Як легко здогадатися, в Росії, яка страждає на дефіцит демократії, закон стане ще одним батогом для планктонної опозиції і тих же мас-медіа. Кремль – головний виробник дезінформації та майстер диверсій – про це напевно подбає. Прикладів хоч греблю гати. Якщо додати, що такі країни як Китай і Туреччина теж активно беруть участь в боротьбі з уявною та реальною дезінформацією, справа, щонайменше, стає неоднозначною.
У той же час, як ми читаємо на порталі wpolityce.pl, організація «Репортери без кордонів» (RSF) помітила у основних російських телеканалів «зростаючу тенденцію» до зменшення значення або ігнорування поганих новин, а Росія зайняла 148-е місце в торішньому рейтингу свободи ЗМІ «Репортерів без кордонів», який включає 180 країн.
Буде все гірше
То чи можна боротися із брехнею та дезінформацією законом? Якимось чином, так. Молдавський приклад, де (як і у всій пострадянській сфері впливу) російське телебачення – це розсадник найгіршої пропаганди, ставиться в приклад. Така заборона була необхідною, враховуючи руйнівний вплив на суспільство українського Донбасу чи Криму десятиліть перебування в сфері впливу російських ЗМІ. Але що ж, якщо з тієї ж причини Олександр Лукашенко вирішить закрити «Белсат», копіюючи 1:1 молдавські рішення? Але і це ще не кінець. Навіть у країнах зі стабільною демократією введення правил, згідно з якими карають «за брехню», може закінчитися протилежним до очікуваного результатом. Тим більше, що ідеї антіфейкового законодавства часто переплітаються з боротьбою з мовою ворожнечі, яку досить важко дефінювати.
Що ж робити? Майбутнє має, наприклад, розробка групи студентів з Єльського університету. Вони опрацювали плагін для веб-браузерів, який може виявляти неправдиву інформацію. Програма під назвою «Open Mind» повинна визначати, чи є сторінка в списку сайтів, які публікують фальшиві новини, а потім показувати попередження. Але це ще не все. Плагін повинен також допомогти користувачам скласти свою думку, підказуючи інформацію «з протилежного боку барикади». Однак, невідомо, на якій підставі буде створено список «підозрілих веб-сайтів» і пропонованої «контрінформаціі».
Висновки викликають занепокоєння. Не схоже, що хвиля дезінформації в найближчому майбутньому зменшиться. Більш того, боротьба може звестися до введення превентивної цензури або боротьби з неугодними чесними журналістами і викривачами, а також опозиційними політиками. Це також призводить до витіснення фейків фейками, коли виграє більш пробивна історія, яку кінцевим одержувачем легше засвоїти. А останні врешті решт будуть залишені самі собі і змушені шукати правду самостійно або жити у брехні до тих пір, поки вона не буде розкрита. Тому що вийти з інформаційного світу вже практично неможливо…
***
Звичайно, можна також відправити запит на сайт stopfake.org. До чого ми заохочуємо.
Джерела: RMF.fm, Белсат, «Gazeta Polska», wpolityce.pl
