Джерело: EU vs Disinfo
23 червня 2022 року Європейська Рада надала статус кандидата Україні та Молдові й висловила готовність зробити те саме щодо Грузії після того, як зазначені у висновку Комісії за заявкою Грузії на членство пріоритетні вимоги буде виконано.
Підконтрольні державі російські дезінформаційні ЗМІ та їхні глашатаї скористалися цим воістину історичним моментом, щоб поширити свої брехливі заяви про розширення ЄС. Хоча початкова реакція прокремлівської дезінформаційної екосистеми була досить стриманою, далі вона швидко переключилася на перефразування деяких вже усталених прокремлівських наративів, які використовувалися для дискредитації Східного партнерства в минулому. Незабаром ринули заяви про те, що ЄС нібито поневолює сусідні країни, використовує Україну і Молдову як політичні інструменти і дає брехливі обіцянки, маючи на меті обдурити кандидатів. Серед найяскравіших дезінформаційних наративів були також спроби позбавити правомірності сам процес вступу до ЄС, адже стверджувалося, що рішення Ради є деструктивними і поспішними, а на «підтвердження» цих заяв наводилося порівняння часу, який знадобився ЄС для надання статусу кандидата іншим країнам.
Серед найбільш фантастичних дезінформаційних заяв були і голослівні звинувачення в тому, що статус кандидата Молдові було надано в обмін на приєднання до санкцій ЄС проти Росії, а також необґрунтовані заяви про те, що Румунія прагне включити Молдову до складу своєї території за допомогою процесу вступу до ЄС.
Нападки на партнерів ЄС не є чимось новим для кремлівських пропагандистів і маніпуляторів інформацією. EUvsDisinfo внесло до каталогу величезну кількість таких прикладів за минулі роки. Перефразування дезінформації також є часто використовуваною тактикою. Зрештою, якщо повторювати брехню достатню кількість разів, то, можливо, люди почнуть у неї вірити. Поки що це, схоже, улюблений підхід прокремлівських дезінформаційних ЗМІ, націлений на улаштування перешкод на шляху України, Молдови та Грузії до ЄС.
Доводиться визнати, що для Кремля це складна еквілібристика. З одного боку, треба справляти враження жорстких і стурбованих нещодавніми рішеннями Ради Європи, заявляючи, що це «внутрішня справа ЄС», яка не несе Росії ніякої загрози. З іншого боку, прокремлівська дезінформаційна машина, що тримається на використанні страхів і уразливості, має й далі засуджувати «західний експансіонізм» і розкручувати тему загрози з боку оточення Росії. Постійне зображення себе жертвою – важливий компонент, покликаний згуртувати людей під своїми прапорами. Цю думку чітко висловив Лавров, заявивши, що «Європейський Союз і НАТО створюють коаліцію проти Москви», він навіть порівняв ці зусилля з нападом нацистів на Радянський Союз під час Другої світової війни.
Безмежна безкарність перед лицем воєнних злочинів
Не обмежене нічим навішування «нацистських» ярликів на противників стало одним із визначальних компонентів прокремлівської дезінформації про невиправдану агресивну війну Росії проти України. І вона йде пліч-о-пліч з дедалі агресивнішою риторикою, яка часто доходить до ненависницьких висловлювань, націлених на дегуманізацію та очорнення безневинних жертв російської агресії. Кремлівський цикл смерті та брехні продовжує функціонувати практично безкарно, щоб виправдати те, чому немає виправдань.
27 червня світ дізнався про чергове звірство, вчинене в Україні російськими загарбницькими військами. Внаслідок ракетного удару по торговому центру в Кременчуці загинули щонайменше 18 людей, ще кілька десятків зникли безвісти під уламками зруйнованої будівлі. Прокремлівська дезінформаційна машина швидко застосувала таку ж саму тактику, з якою ми стикалися неодноразово, – від бомбардування пологового будинку в Маріуполі до приховування воєнних злочинів Росії в Бучі. Спершу були мовчання і заперечення, відмова визнати, що атака відбулася. Потім почали лунати крики про нібито українську провокацію, що нагадували розвінчані прокремлівські заяви щодо Бучі. Коли було зібрано більше доказів і винуватість більше не можна було заперечувати, настав час для звинувачення жертв із застосуванням брехливих заяв про те, що Росія завдала удару по секретному західному складу боєприпасів і зброї. І на довершення, щоб ще й добряче відвернути увагу, підконтрольні державі російські дезінформаційні ЗМІ застосували свій улюблений «вотебаутизм», опублікувавши неправдиві заяви про те, що НАТО планує розмістити бази в Луганську.
Жодна із заяв Кремля не ґрунтується на фактах і не підкріплена ними, але людські страждання, яких він завдає, та насильство, яке допускає по відношенню до мирних жителів, – неспростовно реальні. Брехня, маніпуляції та дезінформація прокладають шлях для цих злодіянь, і вони мають бути викриті та недвозначно засуджені. У EUvsDisinfo вже зібрано понад 14 000 прикладів російської дезінформації, і ми продовжимо оновлювати репозиторій, допоки перед нами стоїть цей виклик.
Також на радарі EUvsDisinfo цього тижня:
• Необґрунтовані заяви про те, що санкції проти Росії викликали глобальну продовольчу кризу, постійно поширюються по всій прокремлівській дезінформаційній екосистемі, у тому числі російськими «дипломатами» вищого рівня. Ні, санкції ЄС не винні. Криза глобальної продовольчої безпеки поглибилася невиправданою агресивною війною Росії проти України.
• Прокремлівські ЗМІ продовжують висувати невиправдані обвинувачення на адресу Литви за обмеження транзиту товарів до Калінінграда. Ні, Литва не зазіхає на суверенітет Росії, й немає ніякої «блокади» Калінінграда. Литва лише реалізує санкції ЄС.
• Як і очікувалося, саміт НАТО в Мадриді став мішенню прокремлівських дезінформаційних ЗМІ, які виспівують ту саму стару пісеньку про «оточення Росії» і «західний експансіонізм». Насправді політика відкритих дверей НАТО не загрожує Росії, й ні, НАТО не намагається оточити Росію.
• Для поціновувачів дезінформації із присмаком змови прокремлівська дезінформаційна екосистема поширила наратив про нібито таємні переговори про поділ України між Німеччиною та Росією. Ні, ніяких таємних переговорів не ведеться, і німецько-українські відносини не розривалися.
