Джерело: Марк Крутов, для Радіо Свобода
Міністерство фінансів США 15 липня внесло до списку санкцій ще трьох росіян і п’ять фірм, пов’язаних із бізнесменом Євгеном Пригожиним. Формальна причина запровадження санкцій – спроба дестабілізації ситуації в Судані, проте автор декількох розслідувань про Пригожина і про діяльність пов’язаних із ним компаній розповідає в інтерв’ю Радіо Свобода, що насправді про «кухаря Путіна» могли знову згадати у США саме зараз через Лівію – зокрема, через участь російських найманців із «ПВК Вагнера» у війні між «Лівійською національною армією» і збройними силами визнаного ООН лівійського «Уряду національної згоди».
У санкційному списку опинилася російська компанія «М Інвест», контрольована Пригожиним. Ця компанія, як вважають американські можновладці, слугувала прикриттям для дій російського Міністерства оборони і відповідала за розробку планів дій екс-президента Судану Омара аль-Башира для придушення протестів, учасники яких наполягали на демократичних реформах в Судані. Про роль «М Інвест» у бізнесі Євгена Пригожина не раз розповідалося і в розслідуваннях Радіо Свобода, проекту «Сканер» і телеканалу «Настоящее время».
Серед компаній, щодо яких США вводять обмеження, – суданська Meroe Gold Cо. Ltd, а також чотири фірми з Китаю і Гонконгу. За даними Держдепартаменту США, саме Meroe Gold Cо. Ltd має стосунок до «ПВК Вагнера», ймовірно, пов’язаної з Пригожиним і з Головним управлінням Генштабу російських збройних сил. Про те, що найманців «ПВК Вагнера» готують за підтримки ГРУ, свідчать результати відразу декількох розслідувань російських журналістів.
Персональні санкції запроваджені проти генерального директора «М Інвест» Андрія Манделя і Михайла Потьопкіна, регіонального директора «М Інвест» і Meroe Gold Cо. Ltd в Судані, а також проти росіянина Ігоря Лавренкова, який, як стверджується, безпосередньо пов’язаний з Пригожиним.
Відтепер активи цих осіб і компаній у США, якщо такі є, будуть заморожені, а американським громадянам буде заборонено вести з ними будь-які справи.
Державний секретар США Майк Помпео супроводив введення нових санкцій заявою, що опублікована на сайті Держдепартаменту США. «Пригожин фінансує Агентство інтернет-досліджень – російську фабрику тролів, яка намагалася втрутитися у вибори в США, а також «ПВК Вагнера», яка з санкції Міністерства оборони Росії розширює російський вплив за кордоном. Роль Пригожина в Судані підкреслює взаємозв’язок між військовими операціями, які Росія проводить з метою підтримки і збереження авторитарних режимів, таких як режим колишнього президента Судану Омара аль-Башира, і експлуатацією природних ресурсів. Сьогоднішні дії обмежують спроби Пригожина і його прихильників розбурхати заворушення або зірвати демократичні реформи в Судані», – підкреслив Помпео.
Як розповів Радіо Свобода журналіст-розслідувач Михайло Маглов із проекту «Сканер», який пильно вивчав діяльність Пригожина в Африці, насправді нові санкції США можуть бути пов’язані з активізацією Росії і «ПВК Вагнера» в Лівії. Про участь «вагнерівців» не лише в сирійській, але і в лівійській громадянській війні не раз писали світові ЗМІ. У кінці травня Міноборони США заявило про перекидання Росією в Лівію бойових літаків. За словами глави Африканського командування генерала Стівена Таунсенда, Росія тривалий час заперечувала свою залученість до конфлікту в Лівії, проте тепер «перестала її приховувати». Таунсенд підкреслив, що ні Лівійська національна армія Хафтара, ні загони найманців так званої «ПВК Вагнера», які воюють на її боці, не володіють бойовими літаками четвертого покоління, які прибули до Лівії. «Російські пілоти-найманці будуть літати на поставлених з Росії літаках і бомбити лівійців», – сказав американський генерал.
– Що відомо про компанії, які внесені до санкційного списку, і в чому вбачає їх провину Держдепартамент США?
– Одна з ключових компаній, яка фігурує в новому списку санкцій, – це «М Інвест». Ця компанія окрім іншого курирувала діяльність одного з підрозділів так званої «ПВК Вагнера». Вона відома тим, що отримала ліцензії на розробку родовищ золота в Судані, а Михайло Потьопкін навіть брав участь у зустрічі між прем’єр-міністром Росії, тоді ще Дмитром Медведєвим, і вже колишнім президентом Судану Омаром аль-Баширом, який також знаходиться під санкціями США. Ця компанія розвивала золотодобувну діяльність в Судані і по суті була «опорним пунктом» для подальшої діяльності та інтересів Євгена Пригожина в Африці. Наприклад, коли ми готували розслідування про цю діяльність, ми зокрема досліджували марш-кидок людей з гуманітарним вантажем, але з автоматами в руках, котрі прямували із Судану до Центрально-Африканської республіки.
– Чи пов’язана компанія «М Інвест» з проектами Пригожина не тільки в Судані, але й у Центрально-Африканській Республіці, де у зв’язку з Пригожиним називалася інша фірма, Lobaye Invest?
– Так, пов’язана, тому що це дві сусідні країни і, так чи інакше, інтереси у Євгена Пригожина є в обох цих країнах. Також це випливає з фінансових документів, які до нас потрапили близько двох років тому. Фінансові документи стосувалися низки компаній, так чи інакше пов’язаних з Євгеном Пригожиним, діяльність яких була спрямована на Африку. Власне, я думаю, це було однією з причин, чому США запровадили санкції відносно людей, які представляли ці компанії і управляли ними.
– Чи відомо щось про компанії з Судану, Китаю і Гонконгу, які внесені до списку санкцій?
– Компанія з Судану – Meroe Gold – це безпосередній підрозділ компанії «М Інвест», а її керівник Михайло Потьопкін – досить примітна особистість із Санкт-Петербурга. Цей молодий чоловік говорив, що раніше він займався у Санкт-Петербурзі молодіжною політикою. Він був пов’язаний з імперськими і націоналістичними рухами. Наскільки я розумію, він займався низкою виборчих кампаній у Санкт-Петербурзі. Коли ми готували розслідування, то зв’язалися з ним, і він сказав, що «втомився» від політичної діяльності і завжди мріяв добувати золото, запрошував моїх колег приїхати в Судан і подивитися, як він виконує свою мрію і видобуває золото в Судані. Що стосується гонконгських компаній, то це група компаній, які пов’язані між собою і належать Ігорю Лавренкову. Про цю людину вдалося дізнатися не так багато, у нього є громадянство острівної карибської держави Сент-Кітс і Невіс. Швидше за все, він був лише посередником, надаючи послуги у вигляді «прокачування» через свої компанії мільйонів доларів, які потрібні були Пригожину для здійснення діяльності, зокрема й компанії «М Інвест».
– Чи відомо щось ще про одну приватну особу, яка внесена зараз до списку санкцій, Андрія Манделя? І який стосунок усі ці люди, як каже Держдепартамент, мають до втручання в американські вибори у 2016 році, а не тільки до видобутку золота в Африці?
– Андрій Сергійович Мандель є директором – невідомо достеменно, реальним або номінальним – компанії «М Інвест». Євген Пригожин у своїх фінансових схемах дуже часто використовує номіналів. Єдине, що вдалося дізнатися про Манделя, – свого часу цей молодик закінчив суворовське училище і пішов, мабуть, далі по якійсь «військовій лінії». Ми розмовляли з його колишніми однокурсниками по Суворовському училищу, і вони не змогли нам точно сказати, чим він займається, але були здивовані, коли ми називали компанії, які пов’язані з цією людиною. Вони кажуть, що ця людина точно не бізнесмен, і друзі його були засмучені – вони розповідали, що давно його не бачили, що він позичив у них гроші і не повертає. Що стосується втручання у вибори, з усіх цих трьох людей побічно з історією втручання у вибори в США був пов’язаний тільки пан Потьопкін, тому що він був співзасновником компанії «АйТі дебаггер» разом із Ганною Богачовою, яка ще два роки тому була включена до санкційних списків у США саме за втручання у вибори, ця дівчина мала стосунок якраз до «фабрики тролів» Пригожина (про те, хто така Анна Богачова і як вона пов’язана з російськими націоналістами, – читайте в цьому розслідуванні Радіо Свобода).
Я думаю, що нинішнє розширення санкцій проти компаній Пригожина меншою мірою пов’язане з втручанням у вибори, а увагу США привернула саме та його діяльність, яка пов’язана з діями «ПВК Вагнера» в Африці. Це не тільки Судан і ЦАР, а й Лівія, конфлікт в якій триває, і структури Євгена Пригожина беруть участь у ньому безпосередньо. У своїй заяві Майк Помпео згадував окрім іншого попередній пакет санкцій, який ухвалювався щодо Євгена Пригожина, і це стосувалося приватних бортів, які використовуються Пригожиним і його людьми і які літали в Північну Африку. Тому я б, швидше за все, шукав причини в тому, що зараз відбувається в Лівії.
– Наскільки ефективними, на ваш погляд, є такі санкції?
– Стосовно питання ефективності санкцій, маємо тут двояку ситуацію. З одного боку, санкційна політика США і те, як застосовуються санкції, дозволяє говорити про їх ефективність, вони застосовуються практично у всьому світі або тягнуть за собою ті чи інші наслідки. З іншого боку, займаючись вивченням фінансової імперії Євгена Пригожина, ми знайшли більше двох сотень юридичних осіб у різних юрисдикціях, і в Росії, і в Азії, і в європейських країнах. Як правило, серед їх власників і директорів немає ні Пригожина, ні його співробітників. Він дуже вміло використовує номінальних власників і номінальних директорів. Для того, щоб обходити санкції США, він ці компанії може реєструвати тисячами хоч кожен день. Це певним чином перегони, в яких уряд США завжди буде відставати, – каже Михайло Маглов, журналіст-розслідувач проекту «Сканер».
Сам Євген Пригожин поки ніяк не прокоментував включення до списку санкцій нових компаній і осіб, які, як вважає влада США, пов’язані з його бізнес-імперією. Михайло Потьопкін прочитав, але не відповів на повідомлення Радіо Свобода з проханням прокоментувати новину про запроваджені проти нього санкції. З Андрієм Манделем та Ігорем Лавренковим Радіо Свобода зв’язатися не вдалося. Прес-секретар президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков сказав у четвер, що в Кремлі «вкрай негативно» ставляться «до будь-яких санкцій щодо російських громадян і щодо російських юросіб».
Персональні санкції проти Пригожина і ще 18 пов’язаних з ним осіб були запроваджені Мінфіном США в 2018 році. У вересні того ж року під санкції потрапили компанія Пригожина «Конкорд», «ПВК Вагнера» і ГРУ.
США намагалися впливати на Євгена Пригожина і в суді, однак у березні 2020 року Міністерство юстиції США відкликало звинувачення щодо двох контрольованих ним компаній – «Конкорд менеджмент і консалтинг» та «Конкорд кейтеринг». Цим компаніям, а також «Агентству інтернет-досліджень», яке, згідно з неофіційними даними, фінансується Пригожиним, у 2018 році в результаті розслідування спеціального прокурора Роберта Мюллера були висунуті звинувачення у спробі втручання в американський виборчий процес шляхом поширення дезінформації в соціальних мережах під час виборчої кампанії 2016 року. Судові слухання щодо цієї справи повинні були початися в федеральному суді у Вашингтоні 6 квітня. Під час підготовки до процесу адвокати компаній «Конкорд» зажадали від обвинувачення надати захисту конфіденційні документи. Відповідно до джерела газети New York Times, сторона звинувачення побоювалася, що ці документи могли бути використані компаніями Пригожина для ведення інформаційної війни. Слідом за цим вже сам Пригожин вимагав порушити кримінальні справи щодо екс-президента США Барака Обами і низки високопоставлених американських чиновників за переслідування його компанії «Конкорд» за звинуваченням у втручанні в американські президентські вибори. Відповідне звернення Пригожин направив генеральному прокурору США Вільяму Барру.
Джерело: Марк Крутов, для Радіо Свобода