Джерело: Євгенія Котляр, для Крым.Реалии
У всіх російських школах із п’ятого вересня запроваджують нове заняття – «Розмови про важливе» (рос. – «Разговоры о важном»). Тепер щопонеділка першим уроком після підняття прапора та виконання гімну, за задумом Міносвіти, російським школярам прищеплюватимуть любов до батьківщини. Сценарії занять на вересень є у відкритому доступі. В уроці на тему «Наша країна Росія» прописано блок про війну РФ в Україні (Москва називає її «спеціальною воєнною операцією» – ред.). Це, за версією укладачів навчального контенту, «прояв справжнього патріотизму». Про це учням 5-11 класів мають розповісти їхні класні керівники вже 12 вересня, пише телеканал Настоящее Время (створений компанією RFE/RL за участю Голосу Америки).
Піднімати прапор і співати гімн країни на регулярній основі в російських школах почали у квітні, й ця ідея сподобалася Володимиру Путіну.
«Щодо гімну, прапора – так, це дуже правильно і затребувано, тільки потрібно, щоб це було зроблено гідно. Або поки що там, де це неможливо організувати таким чином, краще десь перенести, розумієте, так? Щоб сама процедура відповідала значущості символів держави», – наголосив він.
На цю ініціативу швидко знайшлися гроші. Вже наприкінці травня уряд виділив близько мільярда рублів на закупівлю держсимволів для шкіл. А у червні Міносвіти затвердило офіційний стандарт церемонії. Але цього виявилося замало, і з початку навчального року в російських школах і коледжах вводять у розклад нове заняття – «Розмови про важливе».
«Розмови про важливе» – це обов’язкові позаурочні заняття, які відбуватимуться у кожній школі та кожному коледжі Росії щопонеділка відразу після підняття державного прапора та виконання гімну країни, починаючи з п’ятого вересня», – сказав директор департаменту підготовки, професійного розвитку та соціального забезпечення педагогічних працівників Олексій Благінін.
Текст уроків відрізняється різних класів. Якщо дітям першого і другого класу любов до вітчизни пояснюють через описи природи Росії, то до третього-четвертого класу дітям вже розкажуть, що за батьківщину потрібно постояти і працювати, щоб батьківщина стала багатшою та красивішою. Ось, для прикладу, відповіді дітей з використанням прислів’їв, які очікують почути автори методичок:
– За Родину-мать не страшно умирать (укр. За Батьківщину-матір не страшно помирати);
– Родину любить – Родине служить (укр. Вітчизну любити – Вітчизні служити);
– Счастье Родины дороже жизни (укр. Щастя Батьківщини дорожче за життя).
З п’ятого класу школярам за партами збираються розповідати про так звану спеціальну воєнну операцію: «Прояви справжнього патріотизму ми бачимо й сьогодні, насамперед, під час проведення спеціальної воєнної операції. Про її початок 24 лютого цього року оголосив президент Росії В.В. Путін. Серед цілей спеціальної воєнної операції – захистити населення Донбасу, яке зазнавало знущань та утисків з боку київського режиму, роззброїти Україну, не дати розмістити на її території військові бази НАТО».
ЧИ ЦЕ ЕФЕКТИВНО З ОГЛЯДУ НА ТЕ, ЩО ЦЕ ПОЗАНАВЧАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ? Я ДУМАЮ, ЩО ЕФЕКТИВНІСТЬ ЦИХ УРОКІВ ПРАГНЕ ДО НУЛЯ
Кямран Манафли
«Ідея тут одна, зрозуміло, що написано про Ціолковського, про День народної єдності, але ідея виключно пропагандистська, це видно здалеку. Я думаю, що це досить провально. Чому? Тому що за винятком «спеціальної воєнної операції», про війну – єдине, про що не говорили торік у школах. Так чи інакше, цих тем торкалися. Чи це ефективно з огляду на те, що це позанавчальна діяльність? Я думаю, що ефективність цих уроків прагне до нуля. Я сам був класним керівником, нам також надсилали ці завдання, фільми, презентації. Половина вчителів їх просто не проводить, бо дітям це не цікаво. Друга половина просто відстрілюється – включили фільм, діти подивилися, пішли», – говорить вчитель географії Кямран Манафли, якого звільнили через антивоєнну позицію.
Десятим-одинадцятим класам педагог, завершуючи розмову про «спецоперацію», повинен сказати такі напутні слова: «Стати патріотом не можна, якщо тільки декларувати гасла. Насправді патріотично налаштовані люди готові захищати свою Батьківщину зі зброєю в руках».
Я Б ВОЛІЛА НЕ ОБГОВОРЮВАТИ ВЗАГАЛІ ЖОДНИХ ПОЛІТИЧНИХ, ПОЛІТИЗОВАНИХ ПИТАНЬ У ШКОЛІ. ЦЕ МОЯ ОСОБИСТА ПОЗИЦІЯ
Класна керівниця однієї зі шкіл Москви
«Я до цього ставлюся дуже насторожено, тому що в нас Держдума випускає закони, які потрібно відстежувати, щоб не потрапити в халепу під час обговорення спеціальної воєнної операції. Якщо хочете мою особисту думку, то я б воліла не обговорювати взагалі жодних політичних, політизованих питань у школі. Це моя особиста позиція, я не хотіла б цього. Як я зможу свою особисту позицію примирити з позицією адміністрації чи з позицією, яку адміністрації спускають? Я поки що не знаю, як я це робитиму. Це для мене ще відкрите питання», – говорить Ксенія, класна керівниця однієї з московських шкіл.
Ще до початку навчального року методологи Міносвіти опрацьовували варіанти реакцій дітей і батьків на такі «розмови про важливе». Свої рекомендації чиновники від освіти публікують в офіційному телеграм-каналі, до якого на початок вересня приєдналося понад 133 тисячі вчителів.
Ось питання, які батько чи мати задає класному керівнику, та відповіді педагога:
– Куди звернутися, якщо я не хочу, щоб моя дитина відвідувала заняття?
– «Розмови про важливе» – невід’ємна частина програми освіти.
– Раніше на класній годинні розмови про щось неважливе були?
– «Розмови про важливе» – розмови про спільні цінності, які поєднують громадян нашої країни. Такий акцент робиться вперше.
Офіційний статус цих розмов – «позаурочні заняття», які, тим не менше, подають як обов’язкові. У соціальних мережах батьки цікавляться: чи можуть діти їх пропускати? У наказі Міносвіти від 2021 року сказано, що відвідувати такі «позаурочні заняття» можна на вибір учня або його батьків, законних опікунів.
«Якщо батько чи мати пише заяву або навіть у якійсь усній формі повідомляє класному керівникові, що на той час дитина зайнята, то вона може не відвідувати ці позаурочні заняття. Що буде з цим конкретним видом – подивимося, можливо, до нього буде більше інтересу з боку адміністрації», – говорить Ксенія, класна керівниця однієї з московських шкіл.
Увага до «розмов про важливе», ймовірно, буде дещо серйознішою, ніж до відвідування звичайних предметів. Так, на початку серпня лише в Чувашії найняли 400 радників директорів шкіл, до обов’язків яких буде входити спостереження за успіхами дітей у сфері патріотичного виховання.
Самі вчителі, які ці уроки повинні проводити, ставляться до них по-різному, при цьому не всі готові висловлювати свою думку відкрито.
«Ми опинилися в такій реальності, коли свою думку доводиться залишити при собі, щоб у кращому разі не втратити роботу, в гіршому – не опинитися за ґратами. У кожному класі є різні батьки. Є ті, хто активно підтримує політику держави. І якщо вчитель ухилятиметься від тематики «розмов», то він може опинитися в небезпечному для себе становищі», – говорить вчитель російської мови та літератури однієї з московських шкіл Антон Сергєєв (ім’я змінено).
ЧАСТИНА МОЇХ КОЛЕГ ДЕСЬ СПРОБУВАЛА МІНІМАЛЬНО ГОВОРИТИ, ДЕСЬ СПРОБУВАЛА ПРОВЕСТИ ЧІТКО ЗА МЕТОДИЧКОЮ
Сергій Цибульський
«Спецоперація йде, вона є, безглуздо заплющувати на це очі. В умовах воєнних дій я думав: треба говорити чи не треба говорити? Частина моїх колег, я поспілкувався з різними школами та колегами, десь спробували мінімально говорити, десь спробували провести чітко за методичкою, не відступаючи ні вправо, ні вліво, не даючи оцінок, а це дуже важливо», – розповідає вчитель історії Сергій Цибульський.
«Обговорення воєнних операцій із дітьми не планується. Ми будемо говорити про патріотизм, будемо прищеплювати любов до батьківщини. Що стосується жителів нашого округу (ЯНАО), то ми всі переживаємо і чекаємо на закінчення цієї операції, але при цьому повністю підтримуємо президента та його політику, оскільки це крайні заходи», – зазначає вчителька з Ямало-Ненецького автономного округу Єлизавета Ачкеєва.
Підготовка вчителів до озвучування методичок з офіційною позицією держави про так звану спецоперацію розпочалася ще у березні. Тоді педагогів московських шкіл запрошували на педраду за участю очільниці RT Маргарити Сімоньян та представниці МЗС Росії Марії Захарової. Сімоньян нагадувала тоді вчителям, що вони можуть мати свою думку щодо Путіна та України, але вони працюють на державу і мають бути тими, хто захищає інтереси держави. Деякі педагоги із цим повністю згодні.
ВЧИТЕЛЬ, ЯК ЧИНОВНИК, ВИКОНУЄ ПЕВНЕ ЗАМОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНЕ, І ВІН ПОВИНЕН ЦЕ ЗРОБИТИ
Сергій Цибульський
«Якщо ми беремо людину, вчителя з державної школи, ми ж розуміємо, що вчитель, як чиновник, виконує певне замовлення державне, і він повинен це зробити», – вважає вчитель Сергій Цибульський.
Говорячи про реакцію школярів на такі уроки, вчитель географії Кямран Манафли, якого було звільнено через антивоєнну позицію та відмову працювати за державними методичками, зазначає, що більшість учнів таку інформацію не сприймає всерйоз.
«Старші класи, 10-11-й, просто сміються з цього всього. Той рівень уроків, інформації, яку їм подають, абсолютно сміховинний. Це фейкова інформація, яку можна перевірити за дві хвилини в інтернеті, й вони це роблять – перевіряють. 90%, я зі свого особистого досвіду можу сказати, проходить повз вуха», – каже Кямран Манафли.
Перша «розмова про важливе» у всіх державних російських школах пройде вже п’ятого вересня.
Джерело: Євгенія Котляр, для Крым.Реалии
