Джерело: EU vs Disinfo
ИноСМИ.Ru – це сервіс державної медіагрупи «Россия сегодня», що займається перекладом інформації медіаресурсів російською мовою. Він входить до того ж медіаконгломерату, що й «Спутник», «РИА Новости» та ще декілька інших дезінформаційних ЗМІ, і перебуває під керівництвом Дмитра Кисельова, кремлівського (мега) пропагандиста. Масштаб ИноСМИ вражає: засоби масової інформації від австралійських до зімбабвійських, мови від азербайджанської до норвезької – все перекладається російською мовою. Перекладачів з ИноСМИ.Ru не зупиняють ні мовні бар’єри, ні обмеження доступу. EUvsDisinfo вже писав про ИноСМИ в 2016 році, після того як Гентський університет опублікував результати свого дослідження.
В теорії концепція ИноСМИ.Ru могла б бути гарною ідеєю. Вони пропонують російському читачеві інформацію міжнародних ЗМІ з перших рук, і не лише з таких великих видань, як The Washington Post та провідних новинних агентств. Тут рівні усі ЗМІ. Переклади статей із Washington Post публікуються кілька разів на тиждень, як і з Le Monde, El Pais або Neue Zürcher Zeitung, пліч-о-пліч з матеріалами з Alaska Public Media, Diario Cordoba і Brussels Express. Тут представлені і китайські, і нігерійські, і мексиканські засоби масової інформації. Професійні перекладачі ИноСМИ.Ru надають доступ російськомовній аудиторії до новин на фарсі, хауса, японською і шведською мовами. ИноСМИ.Ru могли б слугувати вікном у «великий світ». Однак увагу сайту цілком зосереджено на Росії. Девіз сайту: «Як іноземні ЗМІ зображують Росію. Ми перекладаємо. Ви робите вибір».
Авторські права? Ну які ж бо авторські права!
Як метою служби, яка займається представленням світових новин, чия сфера є ширшою, ніж та, що охоплюється домінуючими новинними агентствами, може стати всього лише отримання відповіді на питання, котре демонструє невпевненість у собі: «Що вони говорять про нас?».
Варто зазначити, що до того ж із кричущим недотриманням авторського права. Матеріали публікуються без згоди правовласників. Простіше кажучи, їх крадуть. Зображення, однак, завжди замінюються стоковими фотографіями або зображеннями з архівів «Россия сегодня» і фотобанків. Фотографії легко відстежити, і «Россия сегодня», ймовірно, була б неприємно здивована, отримавши рахунки від фотографів з усього світу. Переклади відстежити не так легко. Ось і виходить, що організація, якою володіє держава, систематично, роками, краде матеріали у журналістів.
Матеріал ретельно маркований і розподілений за темами: Політика, Економіка, Спорт, але й у більш оригінальний спосіб: «Гра Престолів» та інші фільми і серіали» , «Санкції: хто кого», «Їжа, секс і сон – люди звичайні тварини», «Фінляндія: сто років у розлученні з Росією» , «Загадки російської душі» і т.ін.
За допомогою тегів, тем і лічильників матеріалів відображаються так, щоб їх було добре видно. Читачі стежать за улюбленими темами – чи то спорт, стиль життя або міжнародні відносини – і постійно отримують новий контент. Цими новинами дуже легко поділитися: будь-який матеріал, опублікований на ИноСМИ.Ru, можна знайти на інших сайтах, у блогах та в інших ЗМІ. На переклади ИноСМИ також зазвичай покладаються і російські експерти за необхідності процитувати міжнародні медіаресурси.
Дослідження матеріалів ИноСМИ
Досліджуючи контент за 20 травня, ми помітили, що ИноСМИ.Ru цього дня опублікував 44 матеріали з 17 країн в перекладі з 16 мов. Чотири статті були написані початково російською мовою, опубліковані в Україні і вже були доступні для російськомовної аудиторії. 7 статей мали обмеження доступу на веб-сайтах первинної публікації.
Всі статті мають у відкритому доступі лічильник залученості. Матеріалом, що мав найбільше переглядів від 20 травня – відповідно до власного лічильника ИноСМИ – виявилася стаття про відносини між Радою Європи та Росією, взята з фінської газети Ilta-Sanomat. Лічильник показує близько 28 000 переглядів сторінки і 22 коментаря. Найбільше коментарів до статі зібрав текст про те, що китайська локшина рамен дуже погано вплинула на шлунок російського службовця. Цій проблемі, доведеній до відома китайським ресурсом Ifeng.com, були присвячені 90 коментарів.
Новини, зручні для Кремля
Не важко помітити, що матеріали ИноСМИ дбайливо відбираються відповідно до точки зору, яка вигідна Кремлю. Кожному матеріалу передує невелике твердження. Якщо проаналізувати матеріал з найбільшою кількістю переглядів за 20 травня – а це стаття Ilta-Sanomat щодо засідання Ради Європи в Гельсінкі – то текст вступу виглядає наступним чином:
Ilta-Sanomat: Рада Європи має домогтися від Росії поступок
Редакційний матеріал фінської газети сповнений хвилюваннями через те, що міністр закордонних справ України Павло Клімкін не приїхав на сесію Ради Європи в Гельсінкі. Причиною, як пояснює газета, стали його побоювання, ніби РЄ може «піти на поступки Росії в суперечці через приєднання Криму». Газета вважає, що на поступки у цій «суперечці» йде тільки міжнародне співтовариство, і не обтяжує себе об’єктивним викладом фактів.
Таким чином, читач отримує інструкції про те, як читати перекладену статтю. Автор матеріалу, Фінляндія та міжнародне співтовариство не намагаються вивчити «факти» щодо Криму.
Матеріал Financial Times стосовно австрійського скандалу за участю Штрахе представлений у схожий спосіб:
Скандал зі Штрахе: занадто добре, щоб бути правдою (FT)
Скандал, що вибухнув навколо віце-канцлера Австрії Хайнца-Крістіана Штрахе, стався дуже вчасно – напередодні виборів до Європарламенту. Все це свідчить про добре сплановану акцію – не пустити правих, яких голослівно звинувачують у тісних зв’язках із Росією, в законодавчий орган ЄС. А відеозапис «переговорів» Штрахе з «росіянкою» занадто гарний, щоб бути правдою, пише автор.
І бум! Ви отримуєте перегляд. Читачі будуть вірити, що The Financial Times сумнівається у справжності відео; що зловмисна змова – інтрига, націлена на будь-якого, хто наважиться висловити співчуття Росії. У тексті використовується фраза «занадто добре, щоб бути правдою», проте не в тому контексті, де ставиться під сумнів справжність відео. Висновок про «добре сплановану акцію» належить ИноСМИ, а не Financial Times.
ЗМІ, що створює хибне уявлення
З огляду на те, як представлені країни ЄС, не дивно, що такі великі країни ЄС, як Великобританія, Німеччина і Франція часто опиняються в центрі уваги перекладачів – врешті-решт, вони є великими державами. Польща, ще одна велика країна, також представлена широко, в той час як переклади матеріалів, що стосуються Іспанії та Італії, не так часто зустрічаються на сторінках ИноСМИ, як можна було б очікувати. Добре представлені також Фінляндія та Швеція, разом з іншими країнами Балтійського регіону. У випадку з балтійськими країнами ИноСМИ дуже часто опирається на дуже малу кількість джерел. Про Латвію та Литву повідомляють виключно за допомогою інформації російськомовної служби новин Delfi. Угорщина, Нідерланди та Румунія, напевне, розглядаються Росією як країни, що мають низький пріоритет – з мов цих країн нічого не перекладали ще з 2018 року. Греція, Кіпр, Мальта, Словенія й поготів знаходяться в тіні медіаландшафту ИноСМИ. Жодного перекладу з жодної з мов зазначених країн.
Топ 6 країн, які найчастіше з’являються на сторінках ИноСМИ
- Великобританія : 10 матеріалів, опублікованих із 15 по 20 травня
- Німеччина : 10 матеріалів, опублікованих із 15 по 20 травня
- Швеція : 10 матеріалів, опублікованих із 14 по 20 травня
- Франція : 10 матеріалів, опублікованих із 14 по 20 травня
- Фінляндія : 10 матеріалів, опублікованих із 13 по 20 травня
- Польща : 10 матеріалів, опублікованих із 13 по 20 травня
Топ 6 країн, які найрідше з’являються на сторінках ИноСМИ
- Кіпр : 0 матеріалів
- Мальта : 0 матеріалів
- Словенія : 0 матеріалів
- Греція : 2 матеріали, опубліковані з 29 лютого 2016 по 4 вересня 2016 роки (обидва взято не на грецьких веб-сайтах)
- Угорщина : 4 матеріали, опубліковані з 30 вересня 2008 року по 29 січня 2018 року
- Нідерланди : 10 матеріалів, опублікованих з 11 квітня 2016 року по 28 червня 2018 року
Джерело: EU vs Disinfo
