Євгенія Горюнова, спеціально для Крим.Реаліі
На севастопольському порталі міський блогер написав про те, як приїжджі з Росії «розмивають» місцеву ідентичність, побоюючись, що за кілька років від «особливого духу» Севастополя не залишиться й сліду. Аналогічна доля незабаром чекає і на весь Крим, який під натиском «понаєхавших» зі своїми самоварами швидко втрачає свою унікальність.
Національні аспекти кримської ідентичності
Крим завжди був особливим регіоном України – цьому сприяв як багатонаціональний склад населення, так і особливий «острівний» менталітет.
Етнічна картина Криму за кілька років російського панування над півостровом істотно змінилася. За даними соціологічного опитування, яке у 2008 році на півострові проводив український Центр Разумкова , 60,1% кримчан вважали себе росіянами, 24,9% – українцями і 9,1% – кримськими татарами. Ці три групи складали 94% населення Криму. Ці дані приблизно збігаються з результатами перепису 2001 року, коли в АРК проживало 58,3% росіян, 24,3% українців і 10,3% кримських татар. У Севастополі в 2001 році проживало 71,6% росіян і 22,4% українців.
Проведені після березня 2014 року російські дослідження, безумовно, не відображають реальної картини стану справ на півострові, але допомагають відслідковувати зміни, спрямовані на трансформацію кримської ідентичності.
Згідно з російським переписом 2014 року, кількість росіян на півострові склала 67,9%, а українців стало набагато менше – 15,7%. Число кримських татар практично не змінилося і склало 10,6% від усіх жителів Криму. Щоправда, в російському переписі вже фігурують не лише кримські татари, а й просто татари, яких нарахували цілих 2%. Очевидно, що поява даного етноніма на півострові не випадкова і спрямована на нівелювання кримськотатарського етносу.
Російське соціологічне опитування 2016 року показало нову картину кримської ідентичності. Якщо кількість росіян залишилася незмінною (68%), то число українців знизилося до 12%, а кримських татар – зросло до 12% (можливо, за рахунок категорії «татари», яку почали виділяти в 2014 році).
За чотири роки Кремлю «вдалося досягти» скорочення кількості українців на півострові у три рази
Ще більш негативна динаміка щодо української ідентичності зафіксована в результатах дослідження німецького Центру східноєвропейських і міжнародних досліджень (ZOiS), проведеного 2017 року. Згідно з цими даними, кількість тих, які ідентифікують себе українцями, знизилося до 7,5%. Щоправда, на відміну від вищеназваних опитувань, німецькі дослідники пропонували для вибору подвійну ідентичність. Як результат близько 8% кримчан співвідносили себе з двома етносами, серед яких домінувала російсько-українська ідентичність, що цілком укладається в логіку Кремля щодо «єдиного народу».
Таким чином, за чотири роки Кремлю «вдалося досягти» скорочення кількості українців на півострові у три рази. Причин для цього багато – це і вимушений переїзд на материкову Україну, і високий відсоток смертності на тлі «кримської весни», і навіть відмова від своєї ідентичності на тлі зростання антиукраїнських настроїв на півострові.
Істотно змінюється і мовна приналежність кримчан: кількість українців і кримських татар, які розмовляють рідною мовою, швидко скорочується.
У 2008 році російську мову рідною в Криму назвали 81,3% опитаних, хоча до росіян себе відносили трохи більше 60%. Українська мова була рідною для 6,4% кримчан, хоча українцями себе вважали 24,9%. А кримськотатарську називали рідною 9,4% кримських татар (де-факто – всі кримські татари). Однак у повсякденному житті рідною мовою послуговувалися 75,5% кримських татар і лише 8% українців.
У 2014 році росіяни зафіксували вже зовсім іншу картину: російську назвали рідною все ті ж 81,3%, кримськотатарську – 9,3% (і ще 4,3% – татарську), а українську – вже тільки 3,5% кримчан.
У 2016 році, відповідно до російського дослідження , число українців, які у побуті використовували українську мову, скоротилося до 1% (у 8 разів порівняно з 2008 роком), а кримських татар – до 6% (у 12 разів).
Росія «стирає» з ментальної карти Криму українську ідентичність, разом з українцями «розмиває» і кримськотатарську, зводячи до мінімуму спілкування рідною мовою
В опитуванні ZOiS 2017 року частка кримчан, для яких російська мова була рідною, залишилася тією ж – близько 80%. А українців, які вважали рідною українську мову, стало ще менше – 2,7%. Аналогічним чином знизилося число тих, хто називав кримськотатарську мову рідною – до 8,7%. Водночас, згідно з даними дослідження, у повсякденному житті українською мовою говорить 1%, а кримськотатарською – всього 2% .Однак, як і у випадку з етнічною самоідентифікацією, опитування ZOiS передбачає кілька варіантів двомовності. Відповідно, російську та українську використовують близько 5% респондентів, а кримськотатарську разом з російською – близько 8%.
Таким чином, Росія «стирає» з ментальної карти Криму українську ідентичність, разом з українцями «розмиває» і кримськотатарську, зводячи до мінімуму спілкування рідною мовою.
Кримська регіональна ідентичність
Якщо в етнічному і мовному сегменті спостерігається тотальне превалювання російської, то з ідентифікацією кримчан як громадян Росії поки не все так гладко.
Згідно з опитуванням 2016 року , 35% жителів півострова ідентифікували себе в першу чергу як кримчани, а не як громадяни Росії, що істотно вище за середньоросійські показники. У той же час приналежність до російського громадянства на перше місце поставили 43% жителів півострова (середньоросійський показник – 55%).
Водночас регіональна самоідентифікація переважає серед кримських татар і українців – 65% кримських татар і 42% українців вважають себе насамперед кримчанами.
Посилення регіональних тенденцій в Криму зафіксовано і в дослідженні ZOiS . Згідно з опитуванням, число прихильників регіональної ідентичності в Криму після приходу Росії виросло майже у 3 рази – з 4,8 до 13,3%. А 40% респондентів відповіли, що за останні роки стали набагато сильніше відчувати себе кримчанами.
Очевидно, що така динаміка не радує Кремль, тому на півострові реалізується політика «м’якої депортації» кримчан, яких заміщають росіянами. У підсумку за чотири роки до Криму тільки за офіційними даними переїхало 178 тисяч чоловік, з них абсолютна більшість – з Росії. І хоча російська культурна традиція запевняє, що в «чужий монастир не ходять зі своїм статутом», щодо Криму росіяни проповідують зовсім інші принципи, насаджуючи на півострові свої правила поведінки.
Найгостріше ці зміни відчули в Севастополі, де завжди з великим пієтетом ставилися до власної ідентичності. А тепер вона зникає на очах завдяки зусиллям «понаєхавших» усіх мастей – від представників влади до пересічного криміналітету. «На жаль, після возз’єднання на півострів, разом зі звичайними людьми, ломанулись аферисти всіх мастей. Тут тобі і наркодилери, і маги, і дрібні крутії, і гопники, і кишенькові злодії – кого тільки немає в цьому бестіарії шахраїв. Кримський міст лише збільшить цю інфернальну компанію », – скаржиться чоловік під ніком Платон Беседін на севастопольському порталі.
Але хіба могло бути по-іншому? Чи у Севастополі всерйоз сприймали слова президента сусідньої Росії Путіна про сакральність? Вона існує лише у пафосних промовах вождя. А на ділі Кремлю необхідно якомога швидше всіх кримчан «перетворити» на росіян, насаджуючи все російське – починаючи з мови і закінчуючи кокошником. А тих кримчан, кому така політика не до вподоби, замінити на слухняних і покірливих росіян з глухої провінції. У результаті «героїчний» Севастополь і курортна Ялта швидкими темпами перетворюються на провінційні приморські містечка для відпочинку невиїзних росіян.
Росіяни міняють Крим дуже швидко – на місці заповідних лісів виростають багатоповерхівки і траси, гори перетворюють на щебінь, море – ховають від очей за високими парканами. А кримчан позбавляють того, чим вони завжди так пишалися – їх ідентичності. Але Кремлю не потрібен особливий Крим, Росії потрібен стандартний півострів.
Євгенія Горюнова, спеціально для Крим.Реаліі
Євгенія Горюнова – кримський політолог
