Джерело: Євгенія Горюнова, спеціально для Крым.Реалии
Американський президент Дональд Трамп уміє шокувати публіку своїми заявами. Останній місяць він тримає в напрузі західний істеблішмент, підігріваючи тему Криму напередодні зустрічі з російським лідером Володимиром Путіним.
Дональд Трамп щодо Криму висловлювався не так часто, але кожного разу досить провокаційно. Причому все частіше американський президент вибирає для висловлення своєї позиції світові майданчики – як-то саміт G7 чи зустріч членів НАТО.
Так, під час обіду на саміті «Великої сімки» в Канаді в червні цього року він раптом назвав Крим російським, пославшись на те, що на півострові живуть російськомовні люди.
Він неочікувано назвав Крим російським, пославшись на те, що на півострові живуть російськомовні люди
У Білому домі тоді відмовилися коментувати слова президента, посилаючись на неофіційний характер бесіди.
Наступного разу Трамп висловився вже офіційно, запропонувавши повернутися до формату G8 разом із Росією, яку виключили з «клубу сильних світу цього» саме за анексію Криму. І хоча щодо півострову американський президент не сказав жодного слова, його теза викликала занепокоєння серед європейських політиків.
Поки інші західні лідери «переварювали» цю інформацію, розмірковуючи, як реагувати не лише на слова президента США, але і на його часто односторонню зовнішню політику, американські і російські дипломати зайнялися підготовкою зустрічі Трампа і Путіна.
Інформація про ймовірність двостороннього саміту з’явилася ще навесні, але Трамп був так заклопотаний майбутнім рандеву з північнокорейським лідером Кім Чен Ином, що йому вочевидь було не до Путіна. Однак господар Кремля вирішив прискорити процес, попросивши австрійського канцлера Себастьяна Курца посприяти в цьому делікатному питанні. Посередництво виявилося вдалим, і наприкінці червня стало відомо, що Трамп і Путін зустрінуться 16 липня в Гельсінкі – якраз після саміту НАТО і візиту глави Білого дому до Великобританії.
Особливо дісталося Німеччині – американський президент прямо звинуватив Берлін у подвійній грі і фінансуванні Росії, від якої ЄС вимагає захисту
Очевидно, що дата була обрана не випадково, дозволивши тримати в напрузі лідерів країн Альянсу під час саміту і навіть зробити кілька жорстких випадів. Особливо дісталося Німеччині – американський президент прямо звинуватив Берлін у подвійній грі і фінансуванні Росії, від якої ЄС вимагає захисту. «Я думаю це сумно, що Німеччина укладає великі угоди щодо поставок нафти з газу із Росії. У той час як ви (НАТО – авт. ) повинні захищатися від Росії. Німеччина щорічно виплачує Росії мільярди доларів … Ви (НАТО – авт. ) не протистоїте Росії, ви просто збагачуєте її», – заявив Трамп за сніданком, змусивши виправдовуватися Генсека НАТО Єнса Столтенберга. І хто після таких слів посміє дорікнути Трампу підтримкою Росії? ..
Однак за цими промовами криється двозначна позиція щодо Криму, яку він спочатку озвучив на борту американського лайнера, відповідаючи на питання про те, чи визнає він півострів російським. «Подивимося», – відповів Трамп, створивши масу проблем для співробітників Білого дому, котрі змушені були прояснити позицію свого шефа.
«Я думаю, що президент часто говорить «ми подивимося», аби показати, що він готовий вести переговори з іноземними лідерами стосовно широкого кола питань і почути їх позиції», – підкреслив президентський радник із національної безпеки Джон Болтон, додавши, що в українському питанні позиції сторін істотно розходяться.
Трамп зізнався, що погано уявляє собі майбутнє півострова, але точно знає – в ситуації, що склалася, винен його попередник
Вдруге Трамп вирішив бути більш акуратним і, розмірковуючи про Крим, зізнався, що погано уявляє собі майбутнє півострова, але точно знає – в ситуації, що склалася, винен його попередник Барак Обама, який «здав» Крим Росії.
«Задовго до того, як я вступив на посаду, президент Обама допустив це … Я б не допустив цього, якби був на посту (президента США – авт. )», – самовпевнено заявив Трамп, апелюючи швидше до своїх виборців, ніж до світової спільноти. І знову загострив пристрасті напередодні зустрічі з Путіним.
Трамп прийшов до влади на тлі заяв про відмову США від ролі «світового жандарма», зосередження на внутрішніх проблемах і захисту національних інтересів. Однак піти з проблемних зон поки неможливо, тому глава Білого дому намагається приміряти на себе лаври «миротворця», погоджуючись на зустріч навіть з північнокорейським лідером або російським президентом. Результативність в цьому випадку не має значення – головне не перемога, а участь.
Однак гучні твіти і саміти – не більше ніж масштабний, але малорезультативних піар, що дозволяє Трампу тримати політичний істеблішмент у тонусі. До того ж провокаційні заяви, в тому числі і щодо Криму, роблять Трампа у власних очах практично всемогутнім – як глава наддержави він може дозволити собі все або майже все. А якщо щось піде не так, інтерпретацією його тез займеться численна армія співробітників президентської адміністрації.
Трампу реальне визнання Криму теж не потрібне, але ось як привід для чергового піару – цілком згодиться
Реальні кроки, як правило, за такими гучними заявами не йдуть. Тим більше, що в умовах жорсткого внутрішньополітичного консенсусу в США із кримського питання шансів на визнання анексії просто немає. До того ж Трампу реальне визнання Криму теж не потрібне, а ось як привід для чергового піару – цілком згодиться.
Тому майбутня зустріч Путіна і Трампа, швидше за все, виявиться скромним рандеву, на якому перші особи двох країн домовляться про подальші кроки на складному шляху досягнення компромісу, якого в нинішніх реаліях досягти неможливо.
І скільки б Трамп не шокував публіку своїми заявами, офіційна позиція США залишається однозначною. «Ми не визнаємо російську спробу анексувати Крим. Ми погодилися зберегти розбіжності з Росією із цього напрямку, і наші санкції проти Росії, введені у зв’язку з Кримом, залишаться в силі, допоки вона не поверне півострів Україні», – заявила прес-секретар Білого Дому Сара Хакабі Сандерс. А в підсумковій декларації НАТО, яку підтримав і американський лідер, анексія Криму стоїть в одному ряду з іншими злочинами Кремля – військовими діями на Донбасі, катастрофою «Боїнга» та отруєнням Скрипалів.
«Велика угода», про яку говорять з моменту інавгурації 45-го американського президента, відкладається
Тому «велика угода», про яку говорять з моменту інавгурації 45-го американського президента знову відкладається: за умов, коли Трампу потрібні реальні дивіденди, Кремлю нічого запропонувати своїм візаві. А це означає, що Москві навряд чи вдасться істотно просунутися в досягненні своїх цілей. Тому рецепта поліпшення американо-російських відносин на цьому етапі не існує.
Трамп є більше бізнесменом, ніж політиком, що вкотре продемонструвала його прагматична риторика на саміті НАТО і погрози покинути альянс у випадку відмови європейських членів збільшити витрати на оборону. Відсутність дипломатичних здібностей він з лишком компенсує «потужними твітами», погрожуючи противникам жорсткими діями. А потім потискує руку північнокорейському диктаторові, якому лише недавно погрожував «ударом», розповідаючи перед камерами про прорив у двосторонніх відносинах.
Скоростигла зустріч з Путіним того ж штибу – далі розмов справа не піде і Крим ніхто не визнає
Скоростигла зустріч з Путіним того ж штибу – далі розмов справа не піде і визнавати Крим резону немає. Наявність розбіжностей з українського питання, про які вже згадували офіційні особи Білого дому, зведе нанівець досягнення серйозних домовленостей.
Тема Криму, можливо, і буде порушена, але лише в контексті інших, хоча саме вона підігріває інтерес до майбутньої зустрічі. Тому що озвучувати на публіку сценарії щодо Сирії або українського Донбасу не можна, а міркувати про гіпотетичне визнання Криму – цілком можливо. Потужний піар забезпечений, а наслідків ніяких – принцип «подивимося» ні до чого не зобов’язує.
На пам’ять від Гельсінкі залишиться хіба що пара компліментів від Трампа на адресу Путіна та фото натужно усміхнених президентів. Кримська карта цього разу не зіграє, залишивши півострів й надалі у стані «сірої зони».
Джерело: Євгенія Горюнова, спеціально для Крым.Реалии
Євгенія Горюнова – кримський політолог