Джерело: Олександр Лащенко, для Крым.Реалии
11 лютого 1945 року завершилася Ялтинська конференція глав держав антигітлерівської коаліції – Великобританії, США та СРСР. Історики зазначають, що ухвалені в Ялті рішення перекроїли світ після Другої світової війни і заклали фундамент для Холодної війни, що розтягнулася на десятиліття.
З іншого боку, приблизно у ці ж дні в 2007 році президент Росії Володимир Путін виголосив перед західними лідерами так звану Мюнхенську промову, в якій звинуватив США у спробі встановити світову гегемонію і оточити Росію базами НАТО. Тоді багато експертів на Заході сприйняли цей випад російського лідера як передумову для нової Холодної війни. Про те, як Ялтинська конференція 1945 року відбилася на сучасній політиці Росії, особливо у світлі анексії Криму, йшлося в ефірі Радіо Крым.Реалии.
Російський історик Борис Соколов висловив Крым.Реалии думку, що Ялтинська конференція була останнім самітом світових лідерів до того, як оформився глобальний розподіл на Захід і Схід.
ОСТАТОЧНО БІПОЛЯРНА СИСТЕМА СКЛАЛАСЯ ДО 1946 РОку, ПІСЛЯ ТОГО ЯК АМЕРИКАНЦІ ВИПРОБУВАЛИ ЯДЕРНУ ЗБРОЮ
Борис Соколов
– Біполярний світ тоді не був проголошений, оскільки формально Великобританія вважалася рівним партнером зі США і Радянським Союзом. З іншого боку, до кінця війни вже було зрозуміло, що рівні військової могутності Британії та США непорівнянні, і вона втратила світове лідерство. Остаточно біполярна система склалася до 1946 року, після того як американці випробували ядерну зброю. Добре це чи погано? У всякому разі, протягом існування біполярного світу не було великих воєн, хоча відбувалися кровопролитні локальні конфлікти в Кореї, у В’єтнамі, на Близькому Сході, в Афганістані. Однак усе це не йшло в жодне порівняння за втратами і масштабам зі світовими війнами. До речі, з 1945 по приблизно 1951 роки США були єдиною країною в світі, що володіла ядерною зброєю, проте не спробували за рахунок цього диктувати всім свої умови.
Борис Соколов вказує на те, що, по-перше, американці втомилися від Другої світової війни, по-друге, виробництво атомних бомб в кінці 1940-х залишалося вкрай вартісним.
– Більш того, США не стали застосовувати ядерну зброю, навіть коли Китай втрутився у війну в Кореї в 1950 році. Були на цей рахунок і економічні міркування: нехай американці розбомбили б і Китай, і СРСР, але потім же їм довелося б якимось чином облаштовувати ці території за рахунок власних платників податків. США і так вкладали великі гроші в облаштування Західної Європи і не хотіли б фінансувати відновлення двох великих держав зі стану випаленої пустелі.
Проте в 2007 році президент Росії Володимир Путін у своїй так званій Мюнхенській промові заявив, що «вся система права однієї держави, перш за все, звичайно, Сполучених Штатів, переступила свої національні кордони в усіх сферах: і в економіці, і в політиці, і в гуманітарній сфері нав’язується іншим державам». У 10-ту річницю тієї конференції і через три роки після початку анексії Криму редактор видання Lenta.ru Олексій Наумов у своїй статті «Захід Заходу» написав наступне:
«Путін мав рацію: «момент однополярності» (абсолютної гегемонії США на світовій арені) залишився в минулому. Росія встигла довести, що може проводити незалежну політику і жорстко відстоювати свої інтереси; Євросоюз перебуває у глибокій кризі».
Російський політолог Ігор Ейдман, який живе і працює в Німеччині, вважає такі оцінки фантазіями кремлівських керівників.
РОСІЯ НЕ МОЖЕ КОНКУРУВАТИ В ЕКОНОМІЦІ І У ВІЙСЬКОВІЙ галузі НІ Зі США, НІ НАВІТЬ З ЄВРОСОЮЗОМ
Ігор Ейдман
– Прагнення відкотити світові відносини до стану 1945 року – це ялтинська утопія Путіна. Реалізувати такий сценарій неможливо. Росія ні в якому разі не може навіть наблизитися до тієї сили і до того впливу, які були у сталінського СРСР після перемоги над Німеччиною. Тому всі ці вербальні потуги оголосити нинішній світ біполярним і заявити, що Росія стає наддержавою, яка здатна конкурувати зі США – це або пропагандистське шоу, або параноїдальні мрії особисто Володимира Путіна. Він прекрасно розуміє, що Росія не здатна конкурувати в економіці та у військовій галузі ані зі США, ані навіть з Євросоюзом, і намагається наступати асиметричним, гібридним способом – за допомогою інформаційних диверсій, різних дій для підриву стабільності на Заході і таке інше. Звичайно, тимчасові і ситуативні успіхи в цій сфері у Путіна трапляються.
Ігор Ейдман вважає, що анексія Криму була початком ослаблення Росії як держави.
КРИМ НЕ РАЗ ПОРІВНЮВАЛИ З ВАЛІЗОЮ БЕЗ РУЧКИ: КИНУТИ ЙОГО РОСІЯНИ НЕ МОЖУТЬ, А НОСИТИ ВАЖКО
Ігор Ейдман
– Атака на Україну змогла консолідувати російське суспільство, підняти в ньому ура-патріотичну істерію, але в глобальному сенсі Росію це ніяк не посилило – а, навпаки, послабило. У країни з’явилося безліч нових проблем і статей витрат. Крим не раз порівнювали з валізою без ручки: кинути його росіяни не можуть, а носити тяжко … На жаль, зараз в Росії відновлено самодержавство в найгіршому вигляді. Путін хизується, що ухвалив рішення про захоплення Криму одноосібно – і також одноосібно може ухвалити будь-яке інше рішення, яке здатне поставити під загрозу світову безпеку. Це страшно. Цікаво, що є дані і спогади сучасників про те, що після Ялтинської конференції Йосип Сталін планував Третю світову війну, щоб остаточно знищити капіталізм – просто він вважав, що СРСР був недостатньо готовий до сутички.
Український політолог Олеся Яхно вказує на те, що в 1945 році світовий порядок вже був переглянутий з урахуванням бажань СРСР, і називає дивними претензії сучасної Росії до Заходу.
ТЕ, ЩО ПОЧАЛА РОБИТИ РОСІЯ – ЦЕ ПОВНИЙ ДЕСТРУКТИВ: ПОЧИНАЮЧИ З ВІЙСЬКОВИХ ДІЙ у ГРУЗІЇ, ДО АНЕКСІЇ КРИМУ, ВІЙНИ В УКРАЇНІ
Олеся Яхно
– Це виглядає досить дивно, коли саме в Росії говорять про необхідність «Ялти-2», з огляду на те, що за підсумками першої Ялтинської конференції СРСР вийшов переможцем. Це красномовно свідчить про те, як Радянський Союз і його правонаступниця Росія розпорядилися перемогою у Другій світовій війні. Країни, які програли – на кшталт Німеччини та Японії – мають розвинену економіку, їх поважають у всьому світі – а, з іншого боку, ми можемо подивитися на сьогоднішню Росію. Мюнхенська промова Путіна була спробою повернути свій вплив після розвалу Радянського Союзу, однак вона виявилася вкрай своєчасною для Європи, яка в 2007 році не зовсім розділяла політику США. Те, що почала робити Росія далі – це повний деструктив: починаючи з військових дій в Грузії, до анексії Криму, війни в Україні.
На думку Олесі Яхно, Росія могла завоювати вплив у світі невійськовими способами – розвиваючи економіку і стаючи все більш конкурентоспроможною в мирному житті.
РОСІЯ ПІШЛА В ЛОГІКУ ВІЙНИ І РУЙНУВАННЯ, А В 21-МУ СТОЛІТТІ ЦЕ ВЖЕ НЕ МОЖНА ВВАЖАТИ ВПЛИВОМ І ДОВГОСТРОКОВою СИЛОЮ
Олеся Яхно
– Для цього треба багато працювати над собою і пропонувати якісь привабливі зразки того, що країна може робити. Однак Росія пішла в логіку війни і руйнування, а в 21-му столітті це вже не можна вважати впливом і довгостроковою силою. Це скоріше слабкість, а не сила, і рано чи пізно в Росії повинні поставити питання: наскільки курс влади відповідає інтересам самої країни? Можна певний час виїжджати на пропаганді, говорити, що всюди вороги, які хочуть знищити Росію, просувати «русскій мір», але все це веде країну в минуле. Усі території, які захопила Москва, включно з Кримом – це сірі зони, і назвати їх перспективними неможливо. Взагалі, анексію півострова в 2014 році можна вважати стратегічною помилкою Росії, яка дала старт багатьом іншим помилкам, з яких країні тепер дуже складно виборсатися.
Олеся Яхно переконана, що рано чи пізно міжнародна ізоляція, яка стала наслідком спроб Кремля змінити світовий порядок, спрацює проти самої Росії, особливо на тлі акумульованих економічних труднощів і зростання соціальної напруги в країні.
Джерело: Олександр Лащенко, для Крым.Реалии
Текст підготував Владислав Ленцев.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків захопили будівлю Верховної Ради АРК, Ради міністрів АРК, а також сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об’єкти, блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму та Севастополя пройшов не визнаний більшістю країн світу «референдум» щодо статусу півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ані Україна, ані Європейський союз, ані США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.