22 жовтня 2020 року відбулась онлайн-презентація проміжних результатів моніторингу висвітлення в онлайн-медіа та соціальній мережі Facebook місцевої виборчої кампанії 2020 в Україні за період 26 вересня – 9 жовтня 2020 р.
Моніторинг* проводиться коаліцією громадських організацій («Комісія журналістської етики», «Платформа прав людини», «Український інститут медіа та комунікації», «StopFake» (Україна) та «Асоціація «Жінки в медіа») за підтримки Проєкту «ЄС та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні».
Під час презентації, яка відбулась за три дні до проведення виборів, учасники та учасниці представили тематику та тональність новин; дали оцінку якості медійних матеріалів і їхній відповідності виборчому законодавству; проаналізували гендерні аспекти тощо, щоб допомогти українцям відсіяти маніпуляції та фейки та зробити усвідомлений вибір під час голосування.
Нагадаємо, що перший проміжний звіт за період 5 – 25 вересня був презентований 8-го жовтня. Із результатами можна ознайомитись за посиланням: https://bit.ly/2T6vHd1
Під час другого моніторингового періоду кількість новин про вибори дещо зросла порівняно з першим. Тема виборів піднялася із 7 на 5 місце (це 5,33%, або 659 новин). Кількість новин про вибори збільшувалася у міру розгортання виборчої кампанії. Проте структура новин майже не змінилася. Матеріали просвітницького характеру про саму виборчу процедуру або матеріали з критичним аналізом програм суб’єктів виборчого процесу були великою рідкістю. Натомість не бракувало матеріалів з ознаками замовлення, тобто «джинси».
Що стосується соціальної мережі Facebook, то риторика більшості великих партій на місцях і далі більшою мірою торкається загальноукраїнських питань, а не політики місцевого рівня. Також можна чітко побачити різницю у стратегії партій на місцях. Меседжі – здебільшого популістичні. Це стосується партій як національного, так і локального рівня. Про це розповіла Ольга Юркова, консультантка Ради Європи, співзасновниця проєкту StopFake.
Також фахівчиня зазначила: «Більшість партій та їхніх лідерів намагалися дискредитувати опонентів і використовували щодо них образливу лексику, а інколи – мову ворожнечі щодо окремих категорій населення. Окремі політичні гравці активно поширювали у Facebook меседжі, що перегукуються з російською дезінформацією. Наративи, які поширювалися, мали національний масштаб, навіть коли йшлося про окремі регіони. Зокрема, про те, що Україна – “нацистська держава”, “failed state”, перебуває під “зовнішнім управлінням”, “медична реформа провалилася”».
Щодо присутності можливих зовнішніх інформаційних впливів у місцевих онлайн-медіа основні тренди першого періоду моніторингу залишаються актуальними. Ольга Юркова додала, що це, зокрема, стосується:
- відсутності згадок про російську агресію в окремих онлайн-медіа Донбасу при висвітленні бойових дій. Натомість присутні публікації версій подій від псевдореспублік “ДНР” та “ЛНР”, що перегукуються з наративом Кремля, про відсутність російських військ на Донбасі.
- Інший тренд – надання майданчика для просування своїх думок спікерам, які транслюють пропагандистські наративи, зокрема спікерам партії “Опозиційна платформа – За Життя”.
- Також команда побачила тривожний тренд позитивного висвітлення “нормального” життя на окупованих територіях, зокрема детальне інформування про отримання мешканцями російських паспортів, що підтримує кремлівський наратив легітимізації окупації частини Донбасу.
Діана Дуцик, консультантка Ради Європи, виконавча директорка Українського інституту медіа та комунікації, пояснила: «У другий моніторинговий період кількість новин про вибори дещо зросла. Але не достатньо. Також загалом висвітлення виборчого процесу у місцевих онлайн-медіа не настільки якісне, аби громадяни могли робити усвідомлений вибір. Більшість медіа має своїх фаворитів, тоді як велика частина суб’єктів виборчого процесу залишається поза їхньою увагою. Також проблемою залишається «джинса». «Джинсують» як великі парламентські партії, так і місцеві. Надзвичайно невелика кількість сайтів маркують політичну рекламу і маркують її правильно. Дехто використовує незрозуміле маркування (у вигляді зірочки чи ще якихось позначень), на яке читач може й не звернути уваги. Тому загалом місцевим онлайн-медіа можна поставити умовну двійку з плюсом, або трійку з мінусом за висвітлення цієї кампанії».
В Україні станом на вересень 2020-го року відсутнє будь-яке спеціальне регулювання діяльності онлайн-видань, платформ спільного доступу до відео та до інформації (соцмереж), у тому числі під час виборів. І все ж, незважаючи на зазначені традиційні вади законодавства в частині регулювання онлайн-медіа та соціальних мереж під час виборчого процесу, у звітному періоді було зафіксовано такі системні порушення норм Виборчого кодексу, як-от:
Олександр Бурмагін, виконавчий директор ГО «Платформа прав людини», підкреслив: «Новий етап моніторингу засвідчив, що до попередніх типів порушень Виборчого кодексу у вигляді немаркованої агітації (джинси) та неповної інформації при публікації соцопитувань додалось ще декілька. Зокрема, онлайн-видання не дотримуються вимог щодо об’єктивності, неупередженості, збалансованості, достовірності, повноти і точності інформації при висвітленні виборчого процесу та не збалансовано висвітлюють коментарі кандидатів, партій (організацій партій) – суб’єктів виборчого процесу щодо подій, пов’язаних із виборами».
«Важливо, що моніторинг оцінює використання сторінок Facebook кандидатами, ознаки використання ботів та зовнішнього інформаційного впливу російської пропаганди. Рада Європи розробляє важливі рекомендації для надання викликів «інформаційному безладдю» і проводить дослідження в цій сфері. На початку 2019 року Комітет Міністрів Ради Європи прийняв декларацію щодо маніпулятивних спроможностей алгоритмічних процесів і закликав держави-члени звернути особливу увагу на алгоритмічні системи, які використовують персональні і неперсональні дані для сортування і мікротаргетування людей, виявлення їх вразливих сторін і експлуатують точні знання що призводить до реконфігурації соціальних просторів для досягнення певних цілей та інтересів. В квітні цього року Комітет Міністрів Ради Європи прийняв рекомендацію державам членам щодо вплив алгоритмічних систем на права людини, яка містить рекомендації щодо низки аспектів дизайну, розвитку та застосування алгоритмічних систем: управління даними, моделювання та аналіз, прозорість, підзвітність, ефективні механізми захисту, запобіжні заходи, дослідження, інновації та підвищення суспільної обізнаності»,– розповіла Галина Смірнова, керівниця проєкту «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом задля зміцнення свободи медіа в Україні».
Окрім того, дані моніторингу за період з 26 вересня до 9 жовтня 2020 року, так само як і за попередній моніторинговий період (5-25 вересня 2020 року) показали, що тема «Гендерна рівність в політиці» в трійці найменш обговорюваних в регіональних онлайн-медіа разом із темами «Національні меншини» та «Крим».
Проте Єлизавета Кузьменко, консультантка Ради Європи, координаторка моніторингу, голова ГО «Асоціація «Жінки в медіа», зауважила: «За цей моніторинговий період на 4% зросла кількість згадок жінок відносно попереднього. Водночас, висвітлення чоловіків-суб’єктів моніторингу залишилися на такому ж рівні – 56%. Однак, це дуже незначні зміни і жінки продовжують залишатися меншиною в українських регіональних медіа під час виборів».
Вона також зазначила, що кількість площі, наданої суб’єктам моніторингу в онлайн медіа, показує відсутність гендерного паритету. Зокрема, жінки отримали 215 млн пікселів або 12,61% простору, тоді як чоловіки – 1491 млн пікселів або 87,39%.
Повний звіт моніторингу доступний за посиланням.
Довідкова інформація:
*Моніторинг проводить коаліція громадських організацій, що включає «Комісію журналістської етики», «Платформу прав людини», «Український інститут медіа та комунікації», «StopFake» (Україна) та «Асоціацію «Жінки в медіа» за підтримки Проєкту «Європейський Союз і Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні»упродовж 5 вересня – 25 жовтня, який охопив контент соціальної мережі Facebook та місцевих суспільно-політичних онлайн-медіа з найширшою аудиторією у 12 регіонах України, серед яких Закарпатська, Рівненська, Чернівецька, Львівська, Волинська, Чернігівська, Сумська, Житомирська, Вінницька, Київська області та підконтрольні Україні території Донецької та Луганської областей.
Проєкт «Європейський Союз і Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні», що фінансується ЄС і Радою Європи, має на меті зміцнити роль медіа, їхню свободу та безпеку. Слідкуйте за новинами Проєкту на Facebook https://www.facebook.com/CoEUPSIS/
