Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
Після свого чергового обстрілу Москва закликала одеситів «скидати бандерівську хунту». Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав фейки та наративи пропаганди за 30 квітня 2024 року.
- Росія «захищає своїх одеситів» касетним «Іскандером»…
- …а харків’ян – північнокорейським «Hwasong»
- Пушилін «палить» Симоньян на «випаленій» брехні
- Що розповів Карлсону «мозок Путіна»
Росія «захищає своїх одеситів» касетним «Іскандером»…
Черговий день жалоби було оголошено на Одещині 30 квітня. Причина та сама: загибель мирних жителів внаслідок завданого напередодні росіянами ракетного удару. І навіть день жолоби не зупинив росіян, які продовжили бити по місту і наступної ночі.
Пропаганда встановила наступний «причинно-наслідковий зв’язок» руйнування «своєї Одеси»: «Якби не було ракетного обстрілу Росії, то й не було б ракет ППО ЗСУ. Але якби не було 8 років обстрілу мирних міст Донбасу, то й не було СВО. І якби фашистська хунта під керівництвом США не захопила владу в Україні у 2014-му, то й не було б ні розстрілів Донбасу, не було б терору 8 років. Тому справжній винуватець трагедії в Одесі – США… А Одесі співчуття і побажання – не мовчіть, скидайте бандерівську хунту».
НАСПРАВДІ, наратив відомий і перевірений на чисельних обстрілах Києва, Миколаєва, Чернігова, Херсона, Запоріжжя, Дніпра, Харкова та інших міст. Він як і раніше виконує двоєдине завдання. Перше: залякати українців. Мовляв, ми – росіяни – вже такі «безбашені», що нам не шкода, не те, що собаку, а навіть Ківалова (автор відомого закону про захист російської мови, обіймався з очільником РПЦ Кирилом й т.д). Друге: розхитати. За допомогою останніх, вже демонстративно «безбашених» обстрілів по житлових районах, примусити українців «скинути бандерівську хунту, яка заважає домовитись з Росією та надалі жити в мирі».
Пропаганда навіть вже не особливо наполягає на версії «криворукої української ППО» або «місця скупчення ЗСУ». Адже та ж Одеська юридична академія (якою й досі керує Ківалов, попри «хунту») – як «військова ціль» – могла бути хіба що, коли в ній захищав дисертацію ексголовком ЗСУ Залужний.
Відомий військовий експерт Олександр Коваленко пояснює: «Касетні бойові частини (БЧ) застосовуються при намірі вразити велике скупчення живої сили. Суть таких БЧ – завдати удару по великій площі, що і сталося в Одесі. Тільки удару було завдано не по військових об’єктах, а по цивільних. Причому вражаючий ефект був посилений шрапнеллю у суббоєприпасах. Російське командування чудово знало, що в цій локації немає військових об’єктів, а навіть якби й були, то по них логічніше бити осколково-фугасними БЧ проникаючого бетонобійного типу. Але ні. Обрали саме касети, причому з посиленим вражаючим ефектом. Це вкотре доводить, що терор проти цивільного населення для російських окупантів залишається пріоритетним настільки, що їм не шкода витрачати на нього дорогі і непрості у виробництві боєприпаси. Вбивства заради вбивства, терор та паніка – ось їхня основна мета».
… а харків’ян північнокорейським «Hwasong»
Крім одеситів, за допомогою ракет, Москва «захищає харків’ян». Вже, як з’ясувалося, балістичними ракетами серії «Hwasong-11», виробленими у КНДР. Про це йдеться у 32-сторінковій доповіді, для Ради Безпеки ООН. Як пише Reuters, експерти на місці вивчили уламки ракети, яка вдарила по Харкову 2 січня цього року.
Інформація про траєкторію польоту північнокорейської ракети «вказує, що її було запущено з території РФ. Таке місце розташування… ймовірно, свідчить про те, що вона була придбана російськими громадянами», – обережно вказується у доповіді.
НАСПРАВДІ, крім секрету полішинеля, що Росія лімузинами розплачується з КНДР за боєприпаси, ця доповідь цікава тим, що у березні Москва завбачливо наклала вето на щорічне продовження мандату спостерігачів ООН за санкціями проти Пхеньяну. Група експертів протягом 15 років стежила за їхнім дотриманням у зв’язку з ядерною та ракетною програмами КНДР. А мандат нинішньої групи експертів спливає саме 30 квітня. І крім висловлення чергового занепокоєння, ООН (через вето РФ) навряд чи щось зробить у відповідь.
Тому є всього два шляхи убезпечити українські міста від подібних російсько-північнокорейсько-іранських обстрілів. Перший – швидкий: повноцінне, а не клаптикове прикриття України сучасними системами ППО. Другий: довгий, але надійний: завдати Росії такої поразки, щоб у неї надалі не викликало бажання когось «захищати». І тільки тоді «причинно-наслідковий зв’язок» руйнування українських міст буде розірвано. Цілком можливо, що назавжди. Щось підказує, що у наступного покоління росіян фантомного болю щодо втрачених «історичних територій» не буде. Йому б вижити.
Пушилін «палить» Симоньян на «випаленій» брехні
В Росії по федеральних телеканалах про подібні злочини, звісно, не повідомляють. І тому всередині РФ мало хто ставить питання: «чому те, що починалось як визволення російськомовних українців, перетворилось на їхню зачистку?» Навпаки, пропагандистський телебомонд час від часу переконує, що «нам не потрібна в Україні випалена земля».
НАСПРАВДІ, тут найпростіше було б пустити слайд-шоу пейзажів «невипалених міст України», починаючи з Маріуполя, і написати щось на кшталт: «як вони брешуть». Але надамо слово особисто донецькому гауляйтеру Пушиліну.
30 квітня він заявив, що «в Авдіївці підлягають відновленню лише 19 багатоквартирних будинків». 26 березня він назвав ту ж цифру, але втішив тим, що «в Авдіївці активно налагоджується мирне життя» і перерахував його ознаки: «запущено три медпункти, проведено медогляд 95 мешканців, організовано виїзну торгівлю, 50 місцевих жителів залучені у роботах з прибирання вулиць та прибудинкових територій».
А 26 лютого в етері «Первого канала» Пушилін просто визнав, що «міста фактично вже немає, у ньому залишилося лише кілька сотень жителів». Нагадаємо, станом на 2020 рік в Авдіївці мешкало близько 33 тисяч осіб. Хто ж за цей час випалив їхнє місто?
Що розповів Карлсону «мозок Путіна»
Питання, звісно, риторичне. А ідеологічну відповідь на нього намагався дати Дугін у розмові з Такером Карлсоном. (Останній взагалі став «русофілом», адже три останніх інтерв’ю у нього з Путіним, Дуровим і тепер Дугіним). Анонс останнього у соцмережі Х проголошував: «Ідеї Дугіна вважаються настільки небезпечними, що український уряд вбив його дочку, а Amazon не продає його книги».
НАСПРАВДІ, в тому, що Карлсон хайпанув на «небезпечності» Дугіна і на нібито «вбивстві його дочки українським урядом» нічого дивного немає. Треба було кудись діти інтерв’ю, що завалялось в нього ще з лютневої поїздки до Путіна, ось він його і вкинув в етер з брехливим, але клікбейтним анонсом наприкінці квітня. Ще й обрізав до непристойних 20 хвилин.
Але й цього вистачило: Дугін вчергове підтвердив, що на нового Канта не тягне. «Мозок Путіна» (так, виявляється, говорять про нього в західній пресі) все той самий.
Відомий журналіст Дмитро Ольшанський спробував відповісти, навіщо Карлсон представив Дугіна Заходу: «Це загадковий бородатий чоловік, чимось схожий на Rasputin, розповідає їм про російську idea, яка полягає в тому, що нічого російському народу не треба, ні технічного прогресу, ні громадянських прав. Так уже він влаштований, цей упертий російський народ, що йому потрібні тільки Сакральна Влада і Хороводи, які треба водити проти ліберальної цивілізації, буржуазного індивідуалізму і тому подібних дурниць…».
Всі 20 хвилин інтерв’ю Дугін розповідав Карлсону про те, наскільки шкідливий лібералізм та індивідуалізм, адже він, на його думку, призводить до виродження людини. Дугін, наприклад, переконував, що «основа русофобії західних прогресистів в тому, що Росія захищає традиційні цінності, які на Заході намагаються знищити». Карлсон, киваючи, слухав Дугіна, іноді ставив уточнюючі питання, дивуючись, театрально відкривав рота й тому подібне.
Але, звісно, так і не уточнив у «мозку Путіна»: «а чи не бачить він причинно-наслідкового зв’язку між русофобією і щоденним вбивством українців?».
Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
