Латвія – одна з тих країн, на яку російська пропаганда націлена особливо сильно. Питання боротьби з нею стало ще актуальнішим у світлі майбутніх виборів в Сенат, які пройдуть вже цієї осені. Оливи у вогонь підливає ще й те, що одним із лідерів парламентських передвиборних перегонів є проросійська Соціал-демократична партія «Согласие», яка до 2017 року офіційно співпрацювала із кремлівською «Єдиною Росією».
У Латвії вирішили приділяти належну увагу відразу традиційним медіа та електронним ресурсам. Найефективнішим інструментом Кремля залишаються традиційні ЗМІ, насамперед – російські телеканали, деякі з яких ретранслюються безпосередньо з Росії.
90% змісту основних пакетах послуг телебачення має бути мовами ЄС
Навесні Сейм передав на розгляд комісіям поправки до закону, які передбачають, що в основних пакетах послуг телебачення 90% змісту має бути мовами ЄС. Таким чином, як вважають автори законопроекту, передбачається «обмеження кремлівської пропаганди в Латвії».
«Тривала нездатність Міністерства культури і Національної ради електронних ЗМІ запропонувати вирішення проблеми призвела до того, що зараз потрібно вже гасити пожежу і терміново розробляти рішення щодо обмеження дедалі більшого впливу пропаганди Кремля», – заявила голова комісії з національної безпеки Лібіня-Егнере.
Раніше голова ради на 51% контрольованого державою телепідприємства Lattelecom Гатіс Кокінс заявив, що компанія не буде самовільно відключати своїм клієнтам доступ до російських телеканалів. Однак якщо надійде відповідний наказ від регулятора громадських послуг – Lattelecom буде першим, хто виконає розпорядження.
Блокування програм телеканалів
Крім того, в Латвії готується іще один законопроект, спрямований проти російської пропаганди. Він вносить поправки до Закону «Про електронні засоби масової інформації».
Що ж до дезінформації, то законопроект вносить поправки до тексту вже діючої статті 24, пункт 4, в якій сказано:
(4) Електронні засоби масової інформації мають забезпечити справедливе і об’єктивне відображення фактів і подій у програмах з належною точністю і неупередженістю з метою сприяння обміну думками та дотримання загальноприйнятих принципів журналістики й етики. Коментарі та думки мають бути відокремлені від новин, і автор думки або коментаря повинен бути названий. В інформативних документальних і новинних передачах факти мають бути представлені таким чином, щоб не вводити навмисно в оману аудиторію».
Поняття «належної точності та неупередженості» були взяті з Кодексу Broadcoming UK Ofcom.
Щодо призупинення передачі / повторної передачі в законопроекті передбачається включення нового пункту до статті 21-1 Закону про електронні засоби масової інформації. Це не допускає автоматичної заборони телеканалу без доведених порушень закону. Це було б порушення не лише міжнародного права, а й фундаментальних правових принципів.
Поправка в законопроекті звучить так:
(5) На доповнення до того, що було зазначено в цій статті, якщо держава – член Європейського союзу або Європейської економічної зони вже заборонила поширення аудіовізуального каналу для порушень, згаданих в статті 26* цього Закону, і ця заборона діє, Національна електронна рада з засобів масової інформації у співпраці з компетентним органом відповідної іноземної держави визначає, чи можуть такі ж самі порушення бути встановлені каналом, який транслюється в Латвії. У разі виявлення таких порушень Національна електронна рада із засобів масової інформації може прийняти рішення про заборону поширення зазначеного каналу в Латвії відповідно до процедур**, передбачених у цій статті».
*Стаття 26 забороняє передачі, зміст яких:
– акцентує насильство;
– порнографію;
– підбурювання до війни або початку військового конфлікту;
– заколот або підбурювання до зміни державної політичної системи шляхом насильства, знищення територіальної цілісності держави чи здійснення будь-якого іншого злочину;
– зміст яких дискредитує державні та національні символи Латвії.
** Згадані процедури були перенесені зі статей 3 і 4 Директиви про аудіовізуальні медіа послуги.
Голова комітету Сейму з європейських справ підкреслила, що ЄС не буде створювати свою власну пропаганду: «Ніхто не буде конкурувати тут з Росією. Головним інструментом боротьби з фейками для Брюсселя є якісна журналістика. Але країнам на передовій інформаційної війни – таким як Латвія – потрібні більш потужні речі. Формально у нас і зараз є можливість заборонити мовлення таких каналів. Але потрібно юридично довести, що в ефірі були конкретні заклики до насильства. А це непросто і довго».
Депутати Латвії пропонують також надати латвійському медіарегулятору право закривати доступ до окремих сторінок в інтернеті – якщо там транслюються телеканали, позбавлені ліцензії.
Чи буде досвід Латвії релевантним для України?
Україна має значний досвід блокування російських телеканалів. Перший досвід Україна отримала 20 березня 2014 року, коли український регулятор – Національна рада з питань телебачення і радіомовлення подавав до суду проти дистриб’ютора російських каналів в Україні з вимогою визнати низку російських телеканалів такими, що не відповідають законам України і Європейської конвенції про транскордонне телебачення. У зв’язку з тим, що виробником цих програм (телеканалів) є Російська Федерація, яка не входить до Європейського Союзу і не ратифікувала Європейську конвенцію про транскордонне телебачення, згідно з українським законодавством, зміст призначених для ретрансляції на території України таких програм має бути адаптованим до вимог законодавства України.
У позові національний регулятор вказав, що «головною темою і характерною особливістю інформаційних та інформаційно-аналітичних передач зазначених телеканалів є пропаганда і заклики до зміни конституційного ладу в Україні, її територіальної цілісності шляхом застосування насильства та збройних сил Російської Федерації на території суверенної України і Автономної Республіки Крим… розпалювання міжетнічної та національної ворожнечі».
25 березня 2014 року суд зобов’язав провайдерів у рамках забезпечення адміністративного позову припинити ретрансляцію в багатоканальних каналах на території України зарубіжних програм «Первый канал. Всемирная сеть», «РТР-Планета», «Россия 24», «НТВ-Мир».
Пізніше Нацрада подала ще один позов, в результаті якого було заборонено низку російських телеканалів. 19 серпня 2014 року керівництво МВС підписало наказ №840 про спільні дії МВС та Національної ради з питань телебачення і радіомовлення з метою контролю за дотриманням законодавства в сфері тимчасової заборони на мовлення російських телеканалів. В рамках цього наказу дільничні інспектори мали сприяти Нацраді у виявленні кабельних операторів, які не виконують рішення про припинення трансляції на території України російських телеканалів.
15 травня 2017 року Президент України Петро Порошенко своїм указом ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів», відповідно до якого обмежується або припинялося надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування низки російських телекомпаній.
Таким чином, можна зробити висновок, що Україна має вже значний досвід боротьби з російською пропагандою і виробила свої національні механізми для блокування ЗМІ, які поширюють фейки і порушують національне законодавство. Досвід Латвії не буде для України релевантним, оскільки Україна не ратифікувала Директиву про аудіовізуальні медіапослуги і її механізми не поширюються на нашу країну. Крім того, пропонований законопроект Латвії не передбачає автоматичного блокування контенту, якщо одна з країн ЄС вже заблокувала телеканал. Це лише слугує своєрідним сигналом для перевірки контенту цієї передачі в Латвії, після чого може бути застосована певна процедура зупинки мовлення. Однак на практиці така процедура, швидше за все, не працюватиме швидше, ніж працюють українські суди в питанні припинення ретрансляції незаконного контенту.
Автор: Ганна Рожкова, для Stopfake.org.
