Джерело: The Insider
Черговий викривальний монолог Дмитра Кисельова у «Вестях недели» присвячений зростанню загрози ядерної війни, в чому, на думку телепропагандиста, винен виключно Захід. У семихвилинній промові знайшлося не менше п’яти грубих фейків.
ЗМІСТ
- Про американську ядерну зброю в Німеччині
- Про вугільну енергетику в Німеччині
- Про оборонні можливості ЄС
- Про намір Макрона поділитися ядерним потенціалом із ЄС
- Про дієздатність Джо Байдена
Про американську ядерну зброю в Німеччині
«На території Німеччини ось уже п’ять років як розміщено американську ядерну зброю. Строго кажучи, це є порушенням Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Адже хоча формально контроль за своєю зброєю в Німеччині зберігають США, але зберігається вона на німецьких складах і на німецькій території, а отже, і контроль уже спільний».
Насправді американська ядерна зброя зберігається у Німеччині значно довше, ще з 50-х років минулого століття. За інформацією Deutsche Welle, до початку 1990-х років там знаходилося від 150 до 200 атомних бомб, зараз кількість боєголовок оцінюється в 20 одиниць. Сайт Deutsche Welle повідомляє:
«У 2010 році на сайті Wikileaks було опубліковано витік дипломатичних депеш, з яких випливало, що ядерна зброя розміщена на військово-повітряній базі США Бюхель у федеральній землі Рейнланд-Пфальц. Офіційно існування на території Німеччини ядерної зброї не коментує ані влада США, ані уряд ФРН.
Розміщення цього арсеналу є частиною стратегії спільного використання ядерної зброї НАТО: як член альянсу ФРН зобов’язана брати участь у його ядерній програмі. Це гарантує Берліну право голосу під час планування чи проведення операцій НАТО із застосуванням ядерної зброї. В обмін Німеччина зобов’язується надавати літаки, здатні нести атомну зброю та зберігати ядерні боєголовки на своїй території».
Зазначимо, що у матеріалі Deutsche Welle є неточність: авіабаза Бюхель належить не США, а бундесверу.
Договір про нерозповсюдження ядерної зброї набув чинності 1970 року. Він не передбачає зобов’язань щодо виведення вже розміщеної зброї. У 2019 році ядерний арсенал, що зберігається в Бюхелі, було оновлено: тактичні термоядерні бомби B61 вивезено до США та після модернізації повернуто назад. Навряд чи це можна розглядати як порушення договору, оскільки ця зброя на момент його підписання вже перебувала на території Німеччини.
У червні 2023 року Олександр Лукашенко повідомив, що до Білорусі почала надходити ядерна зброя з Росії. Це більше схоже на порушення договору у трактуванні Кисельова. Втім, договір забороняє лише передачу неядерним державам зброї чи контролю над нею, але не розміщення її, тож, строго кажучи, договір не порушили ні США, ні Росія: передача контролю ані Німеччині, ані Білорусі не відбулася.
Про вугільну енергетику в Німеччині
«Керуючись зеленою повісткою, Німеччина минулої весни закрила свої останні атомні станції. Бо який же страшний навіть мирний атом! А тут про американську ядерну зброю в країні ніхто й не заїкається. Ба більше, втягують країну в ядерні ігри із Британією та Францією. Чи є логіка? Геть ніякої. Як і з розширенням вугільної електрогенерації після закриття АЕС».
На виконання рішення уряду Ангели Меркель, ухваленого у 2011 році після аварії на японській Фукусімі, Німеччина у квітні 2023 року закрила три свої останні АЕС. Російські джерела у зв’язку із цим заговорили про різке зростання вугільної енергетики. Так, онлайн-видання Baltnews у жовтні 2023 року в статті з характерним заголовком «„Пали вугілля для декарбонізації”, або біполярний розлад Німеччини» писало:
«„Зелена”» енергетика стає дедалі дорожчим задоволенням навіть для найбагатших країн ЄС, через що вони, прикриваючись загрозою нової енергокризи, поспішно відновлюють роботу електростанцій на вугіллі.
Не минуло й тижня після запровадження першого туру системи прикордонного коригування імпорту до ЄС, яке має відслідковувати викиди СО2 на вуглецевомістких виробництвах та досягти їхнього зниження, як у Німеччині вирішили відновити роботу деяких вугільних електростанцій. Причина та сама — необхідність заощаджувати газ.
Виявилося, що якщо ФРН, яка так прагне „озеленитись”, не почне спалювати більше вугілля, в країні можуть початися перебої в електропостачанні. Причому ці станції вже працювали взимку 2022–2023 рр., але тоді це пояснювалося шоковим станом після різкого скорочення поставок російського газу».
Декілька вугільних електростанцій у Німеччині дійсно довелося розморозити, але масштаб зростання вугільної енергетики аж ніяк не такий, щоб викликати тривогу. Deutsche Welle у березні 2023 року, посилаючись на дані Федерального статистичного відомства ФРН (Destatis), повідомляла:
«Як і в попередні роки, вугілля залишалося і в 2022 році найважливішим енергоносієм під час виробництва електроенергії в Німеччині. Причому генерування електрики вугільними електростанціями справді зросло, хоча не так суттєво, як могло видатися користувачам ЗМІ: на 8,4%. У результаті частка вугілля (60% місцевого бурого та 40% імпортного кам’яного) у генерації електроенергії збільшилася з 30,2% у 2021 році до 33,3% у минулому.
Іншими словами, дві третини електрики було вироблено не з вугілля, тож про жодне тотальне повернення німецької електроенергетики до спалювання цього особливо шкідливого для клімату та екології енергоносія не може бути й мови. Ренесанс вугілля у Німеччині – це явний міф».
Про оборонні можливості ЄС
«Віцепрезидентка Європарламенту від партії канцлера Шольца СДПН Катаріна Барлі висловилася за створення ядерних сил Євросоюзу. Раптом що, у ЄС взагалі немає військових функцій. Вони просто не передбачені. А тут одразу аж ядерна зброя! Але Катаріну Барлі це не бентежить».
У статті 42 Договору про Європейський Союз йдеться:
«Загальна безпекова та оборонна політика є складовою загальної зовнішньої та безпекової політики. Вона забезпечує Союзу здатність до оперативних дій, що спирається на цивільні та військові засоби. Союз може вдаватися до цих засобів при здійсненні місій за його межами з метою забезпечення підтримки миру, запобігання конфліктам та зміцнення міжнародної безпеки відповідно до принципів Статуту Організації Об’єднаних Націй. Основою виконання цих завдань є потенціали, що надаються державами-членами. <…>
Для реалізації спільної безпекової та оборонної політики держави-члени надають у розпорядження Союзу цивільні й військові потенціали, щоб сприяти цілям, встановленим [Європейською] Радою. Держави-члени, які створюють між собою багатонаціональні сили, також можуть надавати їх у розпорядження спільної безпекової та оборонної політики. Держави-члени зобов’язуються поступово покращувати свої військові потенціали. Агентство у сфері розвитку оборонних потенціалів, наукових досліджень, закупівель та озброєнь (далі іменоване „Європейське оборонне агентство”) виявляє оперативні потреби, сприяє заходам щодо їхнього задоволення, робить внесок у визначення та, коли доречно, в реалізацію будь-якого заходу, корисного для зміцнення індустріальної та технологічної бази оборонного сектору, бере участь у розробці європейської політики щодо потенціалів і озброєнь та надає допомогу Раді в оцінці ступеня покращення військових потенціалів».
Отже, військові функції ЄС має — на основі потенціалів, що надаються державами-членами. Ідеї Барлі основним документам Євросоюзу не суперечать.
Про намір Макрона поділитися ядерним потенціалом із ЄС
«Нещодавно під час візиту до Швеції [Еммануель Макрон] заявив буквально таке: „Франція несе відповідальність за те, щоб надати свій ядерний потенціал у розпорядження Європейського союзу”.
Знову ж таки постає питання про нерозповсюдження. Взагалі у Макрона щодо ядерної зброї, ну прямо як у Хлєстакова в гоголівському „Ревізорі”, легкість у думках надзвичайна. Його хтось тяг за язика, питав?»
Стосовно цієї цитати 5 лютого газета Le Figaro писала:
«Чи змінив очільник держави Еммануель Макрон доктрину стримування Франції, щоб зробити її доступною для європейської оборони? Цитата, помилково приписана промові президента 30 січня у Стокгольмі, змусила його опонентів у вкрай лівих та вкрай правих колах підстрибнути й активізувати соціальні мережі.
“Підтверджуючи, що “Франція несе відповідальність за надання Європі свого потенціалу ядерного стримування”, [президент] робить дуже суттєвий розрив із французькою доктриною стримування”, – заявив член парламенту від LFI <“Нескорена Франція”, крайня ліва партія, очолювана Жаном-Люком Меланшоном. – The Insider> Бастьєн Лашо.
„Європеїзація наших ядерних сил – це божевілля”, – заявила представниця протилежної сторони спектру, колишня кандидатка у президенти Марін Ле Пен. Інший колишній кандидат, Ніколя Дюпон-Еньян, теж сполошився. „Цей проєкт є скандальним з усіх боків: ризик ескалації війни, втрата стратегічної автономії та послаблення нашого суверенітету”, – заявив він.
Неважливо, що цитата хибна, як пізніше визнав Бастьєн Лашо. “Факт залишається фактом: президент республіки зробив коментарі, зміст яких абсолютно не відповідає ‘традиційній’ доктрині ядерного стримування Франції”, – запевнив депутат. <…>
Що сказав Еммануель Макрон у Швеції? Він нагадав, що „те, що ми визначаємо як наші життєві інтереси, є типово європейським”. У цьому немає нічого нового. Також зазначимо, що європейські партнери публічно не просять захисту у Франції. Більшість їх уже охоплено засобами ядерного стримування НАТО. <…>
Фахівці з [ядерного] стримування виправили помилки інтерпретації, зроблені після промови президента. „Ми дуже далекі від ‘ядерної парасольки’ або навіть від ядерного стримування, яке поширюється на Європу, як і від розширеного стримування щодо її союзників. Франція зберігає суверенітет над своїм стримуванням, але визнає збіг своїх життєво важливих інтересів із сусідами”, — зазначила фахівчиня зі стримування Елоїза Файє у Twitter, реагуючи на хвилювання».
Кисельов розмірковує про пропозицію, яку Макрон ніколи не робив.
Про дієздатність Джо Байдена
«Втім, „легкість у думках надзвичайна” щодо ядерної зброї — вона не лише в Європі. У США ядерна кнопка знаходиться у президента Байдена, який минулого тижня був офіційно визнаний обмежено дієздатним. Спеціальний прокурор Роберт Хер опублікував звіт про підсудність Байдена і дійшов негативного висновку, адже Байден, цитата, „літня людина з проблемами пам’яті, якій у багатьох випадках складно згадати основні факти та деталі”.
Ось така людина у США перебуває у позиції, коли вона єдина, хто може віддати наказ про застосування ядерної зброї».
Насправді в доповіді спецпрокурора Роберта Хера, який розслідував справу про неправильне зберігання секретних документів Джо Байденом, пояснюється рекомендація не порушувати кримінальну справу:
«По-перше, афганським документам вже майже п’ятнадцять років. Хоча є свідчення того, що деякі з них містять інформацію про національну оборону, загалом вони стосуються конфлікту, який вже закінчився, у країні, де більше немає американських військ, на тему (нарощування чисельності військ у 2009 році), яка вже широко обговорювалася в книгах та повідомленнях ЗМІ. Ми очікуємо, що на суді захист рішуче заперечуватиме, що документи досі містять конфіденційну інформацію про національну оборону.
По-друге, Байден мав право зберігати афганські документи у себе вдома протягом восьми років, коли він обіймав посаду віцепрезидента. Коли ж документи було виявлено у його будинку у грудні 2022 року, він як президент знову мав право тримати їх там. Щоб здобути перемогу, уряд повинен переконати присяжних визнати його винним у зберіганні документів у себе вдома у лютому 2017 року, приблизно через місяць після того, як він залишив Білий дім. Оскільки існує ймовірність того, що навіть якщо Байден виявить афганські документи, він незабаром забуде про них, будь-які кримінальні звинувачення, ймовірно, будуть обмежені днями або, можливо, тижнями <…> у лютому 2017 року. Це може бути складно. Щоб переконати присяжних, слід звернути увагу на короткочасне незаконне володіння Байденом документами, особливо з урахуванням того, що йому було дозволено володіти одними й тими самими документами як до лютого 2017 року (як віцепрезидент), так і після (як президент).
По-третє, як обговорювалося дещо вище, Байден, швидше за все, виставить себе перед присяжними, як він це зробив під час інтерв’ю в нашому офісі, як симпатичну, добромисну літню людину з поганою пам’яттю. Хоча він несе і повинен нести відповідальність за свої дії (врешті-решт він президент Сполучених Штатів), виходячи з наших прямих спостережень за ним, Байден — та людина, щодо якої багато присяжних захочуть знайти обґрунтовані сумніви. Було б важко переконати присяжних, що вони повинні визнати його, на той час уже колишнього президента, якому буде принаймні далеко за вісімдесят, винним у серйозному злочині, що вимагає психічного стану свавілля».
Отже, спецпрокурор вирішував питання не про підсудність Байдена, а про те, чи має справа проти нього судову перспективу, і дійшов висновку, що з трьох причин не має і лише одна з цих причин пов’язана з віком. Характеристика Байдена як «літньої людини з поганою пам’яттю» стосується не його нинішнього стану, а того моменту, коли може розпочатися судовий процес. На це у США можуть піти роки; якщо ж Байдена буде обрано на другий термін, то суд може початися тільки після його закінчення, оскільки судити чинного президента неможливо, а ймовірність його відсторонення з посади обома палатами Конгресу практично нульова.
Джерело: The Insider
