На початку листопада «Рішенням міністерства [МВС Білорусі] інтернет-ресурси «Белсату» визнано екстремістським формуванням та заборонено його діяльність групі громадян на території Білорусі». Що це означає на практиці? Екстремістською можна вважати не лише діяльність журналістів «Белсату», але й діяльність користувачів соціальних мереж, які, наприклад, поширюють пости. Кількома днями раніше за аналогічними звинуваченнями на 15 днів були затримані офіційний представник «Белсату» в Білорусі Ірина Славнікова та її чоловік Олександр Лойко.
Визнання екстремістським утворенням є серйознішою категорією, ніж визнання просто «екстремістським» – так уже впродовж кількох місяців режим Лукашенка кваліфікує контент «Белсату». Здається, це рішення є частиною все більш агресивної політики Лукашенка щодо Заходу, особливо Польщі.
Ми попросили Аґнєшку Ромашевську-Ґузи, директора «Белсату» прокоментувати таке рішення:
Визнання «Белсату» екстремістським ЗМІ, зокрема навіть не «Белсату», а спільноту читачів та користувачі екстремістським угрупуванням, бо саме так це звучить – це свого роду ушляхетнення, оскільки, це означає, що наші публікації мають неабиякий вплив, що сильно дратує білоруську владу. Я переконана, що це також визнання того, що ми творимо певну спільноту користувачів. Я думаю, саме так є. Впродовж певного часу ми це спостерігаємо.
Для нас дуже важливі наші читачі та глядачі, наші користувачі. Зрештою, дуже часто ми саме від них отримуємо інформацію, яку згодом публікуємо та показуємо. Це теж, здається, помітили. «Белсат» завжди мав високий рівень довіри. Понад 80% людей, які дивляться або читають «Белсат» висловили у різних опитуваннях повну або майже повну довіру. Тож це завжди було ЗМІ з високим рівнем довіри та таким інтегруючим характером. А зараз йдеться про те, щоб залякати цих людей. Не лише журналістів залякати, що й відбувається, проте залякати також користувачів.
Звичайно, що це ускладнить діяльність «Белсату». Це призведе до «відлайкування» наших каналів на YouTube, Telegram чи Facebook, хоча й не суттєве. Втрата передплатників безперечно впливає на алгоритми соціальних мереж, якими ми, в основному, користуємось. Щоправда, це не завжди впливає на читацьку аудиторію чи перегляд даного матеріалу.
Не буду приховувати, що цей крок ускладнить нам роботу, проте не завадить їй, бо, як я вже сказала, не передплатники мають найбільше значення, а читачі.
Боротьба зі свободою слова в білоруському інформаційному просторі вписується у ширший контекст. З одного боку, це типовий прояв авторитаризму Лукашенка, з другого, натомість, він прибирає нового значення в епоху гібридної війни, де одним з найбільш використовуваних інструментів є дезінформація. Обмеження свободи інформації дозволяє владі формувати пропаганду згідно з її волею. У випадку авторитарної влади, такої як у Білорусі, це перетворюється на небезпечний інструмент.
Рішення, прийняті під впливом спотвореного образу дійсності, мають вплив на реальний світ – до такого висновку дійшов 100 років тому Волтер Ліппман у своїй книзі «Громадська думка», яка і до сьогодні залишається однією з основних посібників з галузі медіазнавства. В епоху інформаційної війни ця думка є актуальною як ніколи, на що також звертає увагу Аґнєшка Ромашевська-Ґузи:
Я думаю, що ця війна в інформаційному просторі чи теж війна за допомогою дезінформації, бо мабуть так краще її називати, це вже не звичайна пропаганда, це справжня війна, яка дає конкретні наслідки, такі як, наприклад, міграційна криза. Міграційна криза спричинена дезінформацією. Саме розповсюдженою у соціальних мережах дезінформацією про те, як легко буде поїхати з Білорусі прямо до Німеччини. Помітно, як інформаційна війна приносить реальні наслідки в цілком матеріальному світі. І тому можна краще зрозуміти, чому «Белсат» – така страшна сіль в очах і режимі Олександра Лукашенка та путінських пропагандистів.
PMB
Джерело: TVP Info
