Джерело: Віталій Портников, для Крым.Реалии
Російський президент Володимир Путін, здається, отримує справжнє задоволення від своєї ролі головного історичного авторитету. Він не просто опублікував на власному сайті статтю про єдність росіян, українців і білорусів. Він ще й дав докладне інтерв’ю, в якому пояснив, навіщо цю статтю писав.
І стає очевидним: навіть якщо справжніми авторами цієї путінської статті були спічрайтери президента, а не сам Путін, істинне, «ідеологічне» авторство, переконаний, – все ж у президента Росії. А той, хто цю статтю писав, лише оформив погляди замовника. Це не як із Леонідом Брежнєвим, який, за розповідями, розчулився, коли читав свої власні «мемуари», написані спеціально підібраними публіцистами.
МИ МАЄМО СПРАВУ ЗІ СПРАВЖНЬОЮ ПОЗИЦІЄЮ ПУТІНА. З ПОЗИЦІЄЮ, ЯКУ ВІН МАЄ НАМІР ЗАХИЩАТИ – як ЗА ДОПОМОГОЮ ПОЛІТИЧНОГО І ЕКОНОМІЧНОГО ТИСКУ, так І ЗА ДОПОМОГОЮ СИЛИ
На моє переконання, ми маємо справу зі справжньою позицією Путіна. З позицією, яку російський президент має намір захищати – і за допомогою політичного та економічного тиску, і за допомогою сили. Але все ж, на мою думку, в цій путінської позиції є очевидні логічні нестиковки, які автор статті повинен для початку пояснити хоча б самому собі. І ці неузгодженості – вони не тільки в історичному матеріалі. Вони перш за все в сучасності.
Путін продовжує звично стверджувати, що росіяни, українці та білоруси – один народ. Але разом із тим говорить, що Росія визнала чинні «геополітичні реалії» – тобто територіальну цілісність держав, які з’явилися на карті світу після безславного краху «імперії зла» – Радянського Союзу. Добре, але якщо визнала, то навіщо потрібно було анексувати Крим, який сама Росія вважала українською територією?
ЯКЩО І В ХЕРСОНІ, І В МИКОЛАЄВІ, І В СЕВАСТОПОЛІ, І В КЕРЧІ, І В АНАПІ ЖИВУТЬ ОДНІ Й ТІ Ж «РОСІЙСЬКІ ЛЮДИ», ТО ВІД КОГО, ХОТІЛОСЯ Б ЗРОЗУМІТИ, бажали ВІДОКРЕМИТИСЯ КРИМЧАНИ І ДО КОГО ПРИЄДНАТИСЯ?
На це питання Путін та інші учасники кримської авантюри зазвичай відповідають, що кримчани самі зробили свій вибір, що в Криму і Севастополі живуть російські люди, які завжди хотіли бути разом із Росією. Але, дозвольте, а як же тоді стаття Путіна, яка стверджує, що росіяни і українці – один народ, який завжди хотів роз’єднати підлий Захід, що вся територія України – це історична Росія? Якщо і в Херсоні, і в Миколаєві, і в Севастополі, і в Керчі, і в Анапі живуть одні й ті ж «російські люди», то від кого, хотілося б зрозуміти, бажали відокремитися кримчани і до кого приєднатися? Якщо Україна – просто ще одна «російська держава», така ж, як і Росія, то яка різниця, в якій із двох однакових держав знаходиться «сакральний півострів»? Тим більше, що князь Володимир, який нібито хрестився в сакральному Херсонесі, княжив все-таки в не менше сакральному Києві? Чи Київ вже не «мать городов русских», Володимире Володимировичу?
ПИТАННЯ НЕ В ТОМУ, ЩО ПУТІН ГОВОРИТЬ І ПИШЕ НЕПРАВДУ ВСІМ НАМ. ДУМАЮ, ПРОБЛЕМА В ТОМУ, ЩО ВІН ГОВОРИТЬ НЕПРАВДУ САМ СОБІ
Чи все ж є «росіяни різних сортів»? І «другосортних росіян» оголошують одним народом лише тоді, коли, коли для цього з’являється політична доцільність? А до цього можна блокувати військові частини, в яких служать ці самі «другосортні росіяни», обстрілювати населені пункти, де вони живуть, зупиняти подачу газу, щоб вони мерзли – це, до речі, вже не тільки українців, але й білорусів стосується. Росіян щось російське керівництво не змушувало сидіти в холоді. А українців і білорусів – за милу душу. Оскільки – комерційні відносини, а не «один народ».
Упевнений: питання не в тому, що Путін говорить і пише неправду всім нам. Думаю, проблема в тому, що він говорить неправду сам собі. Тому що якби він і справді вважав українців одним народом з росіянами, він не відбирав би Крим, не відряджав би своїх військових на війну на Донбасі, не провокував би нестабільність, не погрожував би відмовою від транзиту або подачі газу.
Та що там говорити, Володимире Володимировичу. Зі своїми не воюють. Ви ж і самі це знаєте.
Джерело: Віталій Портников, для Крым.Реалии
Віталій Портников – київський журналіст, оглядач Крым.Реалии. Співпрацює з Радiо Свобода із 1991 року.
