Джерело: Віталій Портников, спеціально для Крым.Реалии
Вибухи на військових об’єктах в окупованому Криму – це не просто удар по арсеналам зброї. Переконаний, це ще й кінець кримської «сакральності», міф про яку насаджується російською пропагандою та особисто Володимиром Путіним із перших днів анексії півострова.
Увесь сучасний російський політичний устрій базується на цій самій «сакральності». Окупація Криму дозволила Володимиру Путіну зіграти на псевдопатріотичних емоціях великої частини російського населення і взятися набагато інтенсивніше, ніж раніше, закручувати гайки.
Міф про російську парламентську опозицію остаточно випарувався: за анексію Криму голосували представники всіх представлених у Державній думі політичних партій, а єдиного депутата, який наважився проголосувати проти – Іллю Пономарьова – піддали обструкції та змусили до еміграції.
А між тим ще в грудні 2011 року, лише за два з половиною роки до анексії, учасники протестів на Болотній площі виступали проти фальсифікації підсумків парламентських виборів, проти того, що висуванців «Справедливої Росії», на їхню думку, незаконно позбавляли депутатських мандатів.
КРЕМЛЬ Волів ПРИХОВУВАТИ, ЩО ПЕРЕТВОРЮЄ УКРАЇНСЬКИЙ КУРОРТ НА РОСІЙСЬКУ ВІЙСЬКОВУ БАЗУ
У 2014 році було вже цілковито байдуже, від якої партії обрано депутата – від «Єдиної Росії», «Справедливої Росії» чи ЛДПР. А в 2022 році незмінний лідер «Справедливої Росії» Сергій Миронов – один із головних і найзатятіших прихильників «спецоперації».
При цьому стійкість російського «нового порядку» передбачала стабільність у Криму. Кремль вважав за ліпше приховувати, що перетворює український курорт на російську військову базу.
Навпаки, всіляко заохочувалася інформація про розвиток кримського туризму, спростовувалися повідомлення про виснаження водних ресурсів півострова (на противагу постійним заявам російських і маріонеткових кримських керівників про те, що дніпровська вода «не потрібна», окупанти відразу ж після захоплення Херсонської області запустили Північно-Кримський канал).
Уявити Крим, на території якого вибухатимуть снаряди, гадаю, було цілковито неможливо – принаймні постійним глядачам російського телебачення.
ОБРАЗ СТАБІЛЬНОГО КРИМУ ПоВАЛИВСЯ У ВСІХ НА ОЧАХ
І ось цей образ стабільного Криму повалився у всіх на очах. Якщо після вибухів на військовому аеродромі під Саками російські офіційні особи ще могли говорити про необережне куріння поряд із військовими літаками, то тепер говорять про диверсії. А де диверсії – там і диверсанти.
Виявляється, що горезвісні російські спецслужби, котрі постійно когось «відловлювали», приписували диверсії кінорежисерам і журналістам, розкручували справи заради «зірочок» на погонах та допомоги пропагандистам, справжніх «шкідників» знешкодити не змогли? І створили додаткові труднощі власним військовим, які вже місяць продовжують зрівнювати з землею південь і схід України, але, попри руйнування і жорстокість, так і не можуть досягти серйозних результатів.
І дивуватися з того, що доблесні російські чекісти «не впоралися», не випадає. Тому що «кошмарити» бізнес і вигадувати звинувачення Олегу Сенцову чи Владиславу Єсипенку – зовсім не те саме, що запобігати справжньому знищенню російських військових об’єктів.
За підсумками кількох літніх кримських днів, схоже, можна стверджувати, що ФСБ Росії може позмагатися в «ефективності» та здатності реагувати на справжні виклики з російською армією.
Джерело: Віталій Портников, спеціально для Крым.Реалии
