Джерело: Віталій Портников, спеціально для Крым.Реалии
Обговорення питання можливого нового нападу Росії на Україну, як правило, стосується насамперед провокації на донбаському напрямку – тим більше, що наразі саме в районі російсько-українського кордону на Донбасі спостерігається концентрація російських військ. Однак чимало спостерігачів не забувають і про анексований Крим – тим більше у зв’язку з почастішанням розмов про насування екологічної катастрофи. У Криму і концентрувати нічого не потрібно, Росія постійно проводить військові навчання на півострові. А напад на сусідні регіони України цілком можна пояснити «гуманітарними міркуваннями» – вода ж потрібна!
І, тим не менш, напад із Криму може зруйнувати міф про «легітимність», якого Володимир Путін намагається дотримуватися всю свою політичну кар’єру.
Якщо вірити кремлівській пропаганді, то це не Росія напала на Грузію, а все навпаки – грузинський президент Міхеіл Саакашвілі вирішив силою вирішити питання Південної Осетії і поставив під загрозу безпеку мирного населення та російських миротворців. І це не Кремль організував спецоперацію з окупації й анексії Кримського півострова, а жителі Криму проголосили незалежність від України і вирішили приєднатися до Росії.
Варто нагадати, що Кремль отримав від українського президента-втікача Віктора Януковича офіційне представлення на призначення главою уряду АРК Сергія Аксьонова – настільки Путіну хотілося, щоб процесом «повернення в рідну гавань» командував «справжній» очільник уряду автономії, а не самозванець.
АКТ ВІДКРИТОЇ АГРЕСІЇ З КРИМУ, ВПЕВНЕНИЙ, ЗРУЙНУЄ МІФ ПРО «ЛЕГІТИМНІСТЬ». ВОЛОДИМИР ПУТІН ВИЯВИТЬСЯ АГРЕСОРОМ НАВІТЬ У СВОЇХ ВЛАСНИХ ОЧАХ
Якщо ж провокація на Донбасі вдасться, думаю, воювати формально будуть корпуси «народної міліції» так званих республік, а російська армія на кордоні «сприятиме» і демонструватиме готовність втрутитися у хід бойових дій. Власне, так уже було в 2014 році, коли український наступ було зупинено тільки прямим російським втручанням.
А ось Крим, на відміну від Донбасу, – це не самопроголошена республіка, а суб’єкт Російської Федерації за російським законодавством. У Криму немає своїх військ – а отже, можливий напад з його території буде актом прямої агресії Росії проти України. Варто зазначити, що навіть у 2014 році, коли відбувалася анексія Криму, Москва стверджувала, що кількість її військових в Криму не перевищує цифру, зафіксовану у відповідних російсько-українських угодах, і розпочала нарощування свого контингенту тільки після офіційного приєднання Криму і Севастополя до Росії. А тепер, якщо російські війська почнуть наступати з Криму, – чим це виправдати?
Саме тому акт відкритої агресії з Криму, впевнений, зруйнує міф про «легітимність». Володимир Путін виявиться агресором, думаю, навіть у своїх власних очах.
Джерело: Віталій Портников, спеціально для Крым.Реалии
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків захопили будівлі Верховної Ради АРК, Ради міністрів АРК, а також сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об’єкти, блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя пройшов не визнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу ввели економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого.
