Джерело: Віталій Портников, спеціально для Крым.Реалии
«Хочеш миру – готуйся до війни». Уже той факт, що для пояснення постулатів російської зовнішньої політики Сергій Лавров згадав цей давньоримський вислів, думаю, показує, наскільки далеко в минуле готовий мігрувати режим Володимира Путіна – лише щоб зберегти владу.
Градус агресивності в заявах Сергія Лаврова, схоже, наростає з кожним днем. На спільній прес-конференції з очільником європейської дипломатії Жозепом Боррелем Лавров просто знущався над гостем. Та й сама прес-конференція виглядала погано зрежисованим спектаклем за участю спеціально підготовлених «журналістів» пропагандистських видань.
Потім з’явилося ось це – «хочеш миру – готуйся до війни». І заява, що Росія готова до розриву відносин із Європейським союзом. Потім роз’яснення – насправді це ЄС розриває з Росією відносини, це він готується до війни. А Росія всього лише реагує на виклик. Що буде далі? І чому зараз?
Чому щодо ЄС не було настільки агресивної риторики в 2014 році, коли Росія анексувала Крим і почала війну на Донбасі, а Європейський союз посилював санкції? Чому тоді не було такого штибу звинувачень і закликів готуватися до війни? Чому тоді з європейськими візитерами ще обходилися з повагою, а не вивалювали їм на голови цебра бруду – як у випадку з Боррелем або міністром закордонних справ Фінляндії Пеккою Хаавісто (саме очільник фінського зовнішньополітичного відомства вислуховував звинувачення Лаврова у європейській «русофобії»)?
НЕРВИ ЗДАЛИ ТОДІ, КОЛИ ЄВРОПЕЙЦІ почали ГОВОРИТИ ПРО ПРОБЛЕМИ САМОЇ РОСІЇ
Відповісти на це питання не так вже й складно. Поки конфлікт ЄС і Кремля стосувався агресивних дій Росії в Україні або – перед цим – у Грузії, в Москві, схоже, ще готові були дотримуватися пристойності. Нерви, як бачимо, здали тоді, коли європейці почали говорити про проблеми самої Росії. Про невдале отруєння опозиціонера Олексія Навального, його затримання та арешт. Про розгони російськими силовиками протестних акцій. Про необхідність повернутися до правових норм і припинити переслідування опозиціонерів і просто небайдужих громадян.
СПРАВЖНЯ ЗАГРОЗА ДЛЯ ЦІЄЇ ВЛАДИ – НЕ УКРАЇНЦІ, НЕ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ, НЕ БАЙДЕН, А САМІ РОСІЯНИ
Це якраз те, що перетворює будь-якого, хоч би найдоброзичливішого, співрозмовника навіть не на «русофоба», а на особистого ворога Путіна і Лаврова. І хіба це не логічно? Санкції можуть вдарити по економіці Росії, але ніяк не впливають на стійкість режиму. В Україні вимагають відновлення власної територіальної цілісності, а не зміни влади в Росії. Упевнений, справжня загроза для цієї влади – не українці, не Європейський союз, не Байден, а самі росіяни.
Саме тому в будь-якому опозиціонерові, який розповідає про «палаци Путіна», і в будь-якому студентові, який засвітлює ліхтарик у пітерському дворику, російська влада вбачає справжню, а не вигадану загрозу. Це російським телеглядачам пропагандисти режиму розповідають про «агресивне НАТО» і «розіп’ятого хлопчика». Насправді і вони, впевнений, прекрасно знають, що ані Україна, ані НАТО, ані США, ані ЄС Росії не загрожують.
РОСІЙСЬКЕ КЕРІВНИЦТВО ГОТУЄТЬСЯ ЗОВСІМ НЕ ДО ВІЙНИ З ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ. ВОНО, Я переконаний, ГОТУЄТЬСЯ ДО ВІЙНИ З НАРОДОМ САМОЇ РОСІЇ
Але якщо головна небезпека для Кремля виходить від самих росіян, то будь-хто, хто намагається підтримати право громадян Росії протестувати, розповідати правду, впливати на політичні процеси – ворог. І з таким ворогом необхідно розмовляти жорстко і без сентиментів. А якщо він не розуміє «лавровської мови» – припиняти будь-які контакти. Тому що не можна заохочувати бажання росіян бути вільними.
Але в цьому випадку виходить, що російське керівництво готується зовсім не до війни з Європейським союзом.
Воно, я впевнений, готується до війни з народом самої Росії.
Джерело: Віталій Портников, спеціально для Крым.Реалии
Віталій Портников – київський журналіст, оглядач Крым.Реалии. Співпрацює з Радiо Свобода із 1991 року.
