Зображення
Джерело: Віталій Портников, для Граней.ру
Колишній кандидат на пост президента Білорусі Світлана Тихановська вважає, що в Кремлі зробили висновки з українських помилок і щодо Білорусі не буде вжито заходів, які Володимир Путін вчинив відносно України. Тим більше що «білоруси є абсолютно дружніми з громадянами Російської Федерації».
Головна проблема Світлани Тихановської і багатьох інших білоруських опозиціонерів полягає у тому, що вони не розуміють логіки Путіна. Це з точки зору Тихановської Путін зробив помилку у своїх діях під час і після українського Майдану – налаштував проти себе дружній народ, окупував частину території сусідньої країни, перетворився на вигнанця, рідкісний візит якого в одну з країн цивілізованого світу перетворюється на подію.
А з точки зору Путіна, жодних помилок допущено не було. Він вчергове продемонстрував росіянам, на який кошмар перетворюються спроби боротися з авторитарним режимом, чим вони обертаються – війною, кризою, втратою територій. Він покарав тих, хто наважився підняти руку на його ставленика. Він зупинив дрейф України в бік Заходу, створив територіальні проблеми, які з кожним роком вирішити буде все важче і важче, перетворив українську владу на заручника цих проблем і зараз впевнено продовжує курс на дестабілізацію цієї влади, дестабілізацію самої повсталої країни. І мета цієї дестабілізації очевидна – повернення українців у стійло, перетворення їхньої країни, якої «ніколи не існувало», у колонію, а там і в частину Російської Федерації.
Щодо українських образ Путін не переймається, він сприймає їх як частину західної і націоналістичної пропаганди. І тому послідовно, навіть після зникнення російських телеканалів з українського медіапростору, намагається встановити контроль над цим простором за допомогою своїх союзників. Що ж стосується вигнання з «групи восьми» і постійних західних претензій, так вони для Путіна – природна реакція ворогів на його успішні спроби захистити російську сферу впливу від західної експансії. Було б набагато гірше, якби він залишився у G8, а Україна вже була б у НАТО і в Європейському Союзі. Ось це було б справжньою поразкою, яку історія і Росія Путіну б не пробачили. А так все розвивається чудово. Західні політики можуть виступати зі своїми сміховинними заявами, українці можуть Путіна ненавидіти, але от тільки нікуди вони не подінуться. Рано чи пізно здадуться. Він над цим працює.
Саме тому в ситуації з Білоруссю Путін діє в точності за українським сценарієм. Він не переварює Лукашенка на дух, але дає йому гроші. Точно так само, як він на дух не переварював Януковича, не довіряв йому, але гроші дав. Ці гроші повинні були допомогти Януковичу впоратися з протестами. З Лукашенком все точно так само. Чого Путін точно не хоче допустити, так це щоб влада в сусідній країні змінилася в результаті протестів, щоб вирішував народ, а не диктатор, яким би огидним і ненадійним цей диктатор не здавався самому Путіну.
Саме тому російський президент завжди нервово реагував на будь-який крах авторитарних режимів. Мілошевич, Мубарак, Каддафі, Янукович, тепер Лукашенко – в кожному такому народному повстанні йому вбачається власна доля. Припуститися помилки для Путіна – це дозволити повстанню перемогти, а життю після повстання – покращитися. Ось чого він не повинен допустити, щоб не створювати прецеденту для росіян.
Тому учасникам білоруських протестів не варто тішити себе ілюзіями про те, що Путін зробив якісь там висновки. Їм слід готуватися до довгого протистояння з Лукашенком, а в разі поразки Лукашенка – до довгого і наполегливого протистояння з Путіним, який задіює проти них усю міць російської політичної, військової та економічної машини. І ще невідомо, яке протистояння для білорусів виявиться більш виснажливим. Український досвід демонструє, що власного диктатора набагато простіше здолати, ніж скажений Кремль.
Джерело: Віталій Портников, для Граней.ру
