Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав фейки та наративи пропаганди за 19 грудня 2024 року
- МО РФ «самоопромінюється власною пропагандою»
- Путін нарахував українців в Росії більше, ніж в Україні
- Про які «компроміси у переговорах» говорять у Кремлі
- «Вундерваффе» по-путінськи
МО РФ «самоопромінюється власною пропагандою»
Заява начальника Генштабу ЗС РФ Гєрасімова про те, що російська армія «виконала всі завдання на 2024 рік» продовжили активно коментувати в Z-середовищі. Але крім стьобу та глузувань, є й спроби пояснити, чому саме брехня та окозамилювання залишаються головними напрямами в інформаційній діяльності МО РФ і взагалі її силових відомств.
«Зрозуміло, що облажалися спічрайтери, які навіть не спромоглися оцінити текст промови Гєрасімова на «міцність», хоча це їхній прямий професійний обов’язок. Але НАСПРАВДІ, все набагато гірше, адже крім тих недоліків МО РФ, які давно і регулярно критикують, величезна проблема в інформаційній складовій… Коли на тлі операції в Сирії з’явилися брифінги Конашенкова, тоді це виглядало як «вау», ми «бармалеїв» однією лівою! З точки зору піару в рутинному житті у Міноборони до 2022-го року все було просто чудово», — коментують Z-блогери.
«Але… потім було раптове зіткнення нашої інформаційки з реальністю, яке нагадувало удар вантажівки об бетонну стіну. І крім іншого, розкрило найголовнішу проблему — це самоопромінення власною пропагандою…», — констатують «воєнкори» і роблять висновок, що «саме ця підлабузницька продажна тусовка давала змогу деяким перебувати в теплій ванні ілюзій про свою всемогутність, але… не вийшло».
Те, що корабель російської пропаганди пішов на дно, було зрозуміло ще на початку повномасштабного вторгнення. І лише тепер це визнають в самій Росії, але висновків не роблять. І промовистим свідченням останнього є чергова пресконференція Путіна, яку назвали «прямою лінією».
Путін нарахував українців в Росії більше, ніж в Україні
За майже п’ять годин спілкування «царя» з «холопами», останніх (на відміну від попередніх «прямих ліній») до мікрофона не підпускали. Не було й прямих включень з регіонів, де раніше хоча б дозволяли озвучувати місцеві проблеми. На екранах (як це було колись) не висвітлювались й питання з соцмереж. Таким чином, «Пряма лінія» остаточно перетворилася на повністю зрежисоване дійство. Путіну налили «теплу ванну ілюзій про власну всемогутність», але диктатор все одно ледь не потонув у власній брехні.
Наведемо лише один промовистий приклад. Так, Путін заявив, що у РФ зараз мешкає стільки ж українців, скільки й в Україні. НАСПРАВДІ, останній загальний перепис населення Росії у жовтні-листопаді 2021 року (який проводили й в окупованому Криму), засвідчив, що в країні проживали 884 тисячі осіб, які ідентифікували себе як українці.
У березні 2023 року ТАСС повідомляв, що в Росію з «території Донбасу та України прибули 5,5 млн осіб».
У вересні 2023 року МВС РФ заявило, що 3,2 млн осіб живе на ТОТ України, а 2,8 млн із них отримали російські паспорти.
Отож, якщо на секунду повірити у правдивість цих даних, цифри все одно не сходяться. Навіть з урахуванням мешканців ТОТ, які у Москві оголосили «новими регіонами Росії», набереться менше ніж 10 млн осіб.
Тим часом в Україні, станом на липень 2024 року, проживало 35,8 млн осіб. З них 31,1 млн – у регіонах, де українська влада «здійснює свої повноваження в повному обсязі», — повідомляв Інститут демографії та проблем якості життя НАН України. Вочевидь, Путін керується не лише якоюсь особливою російською логікою, відмінною від загальноприйнятної, але й особливою кремлівською арифметикою.
Про які «компроміси у переговорах» говорять у Кремлі
Серед усіх заяв щодо України, Путін знов запевнив, що «Росія готова до компромісів щодо переговорів про завершення війни». Ба більше — Путін вже навіть готовий вести їх із президентом України Зеленським «якщо його переоберуть». А до цього, мовляв, «він і весь київський режим нелегітимний, крім Верховної Ради». Але з Радою йому не пощастило ще в травні, коли диктатор вперше зробив відповідну заяву.
НАСПРАВДІ, «моя позиція не змінилася. У цій війні агресором є Росія, а жертвою Україна. Виключно її умови, як жертви, мають бути тими, на яких ми готові укласти мир», — одразу ж відреагував спікер українського парламенту Руслан Стефанчук.
Спроби Путіна вчергове вказати на нібито «нелегітимність української влади» розбиваються навіть об останній приклад – нинішнього лідера сирійської опозиції Абу Мухаммед аль-Джулані. Відповідно до московських наративів, той також «прийшов до влади через збройний державний переворот», а отже є «нелегітимним» і до того ж офіційно вважається в Росії «терористом». Але це абсолютно не заважає Москві щодня казати про «необхідність переговорів з новою владою у Дамаску».
Посил Путіна щодо «легітимності» зчитується просто: вести переговори щодо України не з Києвом, де «всі нелегітимні», а напряму з США. З тієї ж серії його розмови про «це Україна відмовилась від різдвяного перемир’я, яке пропонував Віктор Орбан». Отже, таким нехитрим чином Путін хоче переконати світ, що Москва нібито налаштована конструктивно — на відміну від Києва, який буцімто прагне воювати без кінця.
А от слово «компроміси» прозвучало з вуст Путіна дійсно чи не вперше. Але такі заяви не мають нікого вводити в оману. Говорячи про «компроміси», Путін вчергове наголосив, що готовий до них саме на основі Стамбульських угод і своїх червневих ультиматумів.
Щодо Стамбульських угод, то вони, нагадаємо, аж ніяк не були «компромісом» для України, а фактично передбачали капітуляцію. Бо, окрім всього іншого, передбачали скорочення ЗСУ до 85 тисяч осіб, відмову від західних озброєнь та вступу до НАТО, заборону на будь-які гарантії безпеки, неможливість допомоги Україні з боку Альянсу без дозволу Росії тощо. Так що попри деякі коливання кремлівської риторики, цілі Путіна зовсім не змінилися.
«Вундерваффе» по-путінськи
Під час «Прямої лінії» не обійшлося, звісно і без реклами російської «вундервафлі-2024». Зокрема, Путін викликав Україну і Захід на «технологічну дуель»: «Нехай у Києві запропонують нам об’єкт для ураження, зосередять усі, які тільки можуть, НАТОвські засоби ПРО і ППО, а ми завдамо удару «Орєшніком». Цікаво, що буде корисного і для нас, і для США. Але збити «Орєшнік» західні системи не можуть».
Психологічну природу появи подібних ідей Путін, до речі, пояснив ще на початку «Прямої лінії»: «У нас завжди так: коли спокійно, нам нудно. Хочеться двіжухи…».
Хай там як, на цю напрочуд цинічну заяву диктатора одразу ж відреагував Володимир Зеленський: «Ви вважаєте що це адекватна людина? Ну відморозки просто». Згодом він висловився ще жорсткіше.
Пропонуючи таку «технологічну дуель», Путін вкотре підтвердив загальновідомий факт: йому плювати й на «братів-українців», яких він третій рік силкується «врятувати» від «сатанинського Заходу», і на «мать городов русских».
Що ж стосується реклами «Орєшніка», варто згадати, що рівно два роки тому, у грудні 2022-го, Путін, коментуючи надання Україні систем Patriot запевняв: «Це досить стара система. Нехай надають – ми переклацаємо і їх». Але вже у травні 2023 року українське ППО затупило путінський «кинджал», який тоді вважався російським «вундерваффе» (як сьогодні — «Орєшнік»). Ну, а про спроможності, власне, російського ППО красномовно свідчить те, як сильно тамтешні медіа і офіційні спікери надуживають евфемізмами на кшталт «хлопки» і «падіння уламків».
У сухому підсумку, «Пряма лінія» Путіна продемонструвала лише те, що Кремль знаходиться у глухому куті. І чим більш очевидним стає цей факт, тим більше абсурдних заяв і явної брехні лунає з вуст диктатора.
Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
