Деякі користувачі мережі, кремлівські ЗМІ, а також анонімні Telegram-канали розповсюджують 6-секундний відеоролик, на якому нібито знято, як український військовий дотиком спровокував вибух авіабомби.
Прокремлівські канали коментують це відео так: «Хохол показує, як не треба поводитися з бомбою. Дякую, дорогий, за інструкцію», «Самоліквідація укронациста» тощо.
У 6-секундному відеоролику видно, як чоловік у військовій формі торкається авіабомби, ймовірно, ФАБ-500. «Вибухне чи не вибухне», – каже чоловік, після чого нібито лунає великий вибух. За кадром також чути голос оператора, який стоїть від бомби за кілька метрів.
Спочатку цей відеоролик з’явився в анонімному Telegram-каналу «ZSU Hunter 2.0», який регулярно публікує дезінформацію про Збройні Сили України та ситуацію на фронті.
Цей відеоролик було оброблено у відеоредакторі – до нього було додано звук та фрагмент вибуху. Про це свідчить детальний аналіз відео.
Почнімо з того, що вкрай дивним виглядає той факт, що цей відеоролик взагалі міг зберегтися, хоча оператор під час передбачуваного вибуху знаходився лише за кілька метрів від 500-кілограмової бомби. Відомо, що цей тип бомб під час вибуху утворює вирву діаметром близько 8,5 метрів і 3 метри глибиною. За таких умов малоймовірно, що оператор, а також техніка, на яку він знімав відео, могли вціліти після вибуху.
Водночас аналіз відео показує, що воно зазнало втручання. Зворотний пошук окремих кадрів вибуху в Google показав багато схожих відео вибухів. Справа в тому, що це відео було змонтовано за допомогою популярного в соціальній мережі Instagram-ефекту Explosion. Це добре видно, якщо порівняти стоп-кадри з цього ефекту та фейкового ролика.
На кадрах чітко видно, що «вибух» перекриває оригінальне відео за 1 соту секунди. Ефект Explosion крім кадрів вибуху також додає до відео і відповідний звук.
Також слід зазначити, що авіабомби ФАБ-500 – це переважно радянська спадщина періоду холодної війни. І у зв’язку з тим, що у багатьох із цих авіабомб давно сплив термін придатності і вони не проходили відповідне технічне обслуговування, вони не завжди детонують. Відомо багато випадків, коли після авіаудару бомби не спрацьовували – приклади тут, тут і тут.
Це не вперше, коли пропагандисти за допомогою цього ефекту створюють підроблені ролики. Раніше журналісти StopFake аналізували схожий випадок у матеріалі «Відеофейк: Український військовий підірвався під час тренування».
