Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
Вести повідомляють:
«У Великобританії вимагають закрити видання The Guardian. Петицію вже підписали понад шість тисяч осіб.
Причина полягає у рабовласницькому минулому газети: вона була заснована в XIX столітті на гроші від бавовняних плантацій, на яких працювали раби. Письменник Тоні Парсонс угледів лицемірство в тому, що зараз видання публікує статті на підтримку тих, хто зносить пам’ятники, і навіть збирає пожертви для руху Black Lives Matter. Він закликав закрити The Guardian і створив відповідну петицію.
Також редакції пригадали історію майже 160-річної давнини: під час Громадянської війни у США газета виступила проти Авраама Лінкольна, який хотів скасувати рабство.
The Guardian – щоденна ліволіберальна газета у Великобританії, одне з найбільш шанованих видань у світі. Була заснована в Манчестері 1821 року під назвою The Manchester Guardian. У середині XX століття змінила назву на нинішню. Її сайт – найбільш відвідуваний з-поміж сайтів британських газет».
Співробітники «Вестей», схоже, не дуже добре розуміють, хто такий автор петиції Тоні Парсонс і як він ставиться до протестів під гаслом Black Lives Matter.
Парсонс, один із найвідоміших сучасних британських письменників, – переконаний противник «протесту заради протесту», тобто акцій, не пов’язаних безпосередньо з реакцією на будь-які неприйнятні дії влади. Він проти насильницьких дій, розгрому вітрин і осквернення пам’ятників. У своїй колонці в газеті The Sun 13 червня він писав:
«Невже ідіоти, які тепер із гнітючою регулярністю псують статую Черчилля, не розуміють, що ця людина була найбільшим антифашистом усіх часів?
І невже ті ж самі екстремістські головорізи не розуміють, що без цієї країни – країни, яку вони так явно зневажають, – і яка стояла наодинці проти нацистської Німеччини, ціла раса зникла б у газових печах Освенцима, Треблінки, Берген-Бельзена, Бухенвальда і Дахау?
Мій старий приятель був на марші Black Lives Matter минулими вихідними. Батько і дід дітей змішаної раси, мій друг був там, щоб висловити мирну позицію проти расизму.
І, без сумніву, мій стурбований і мирний приятель був типовим представником тих тисяч, які пройшли маршем і – незважаючи на те, що Black Lives Matter скасувала марш у ці вихідні, щоб уникнути зіткнення з ультраправими, – пройдуть знову.
Але їхній мирний протест був захоплений жорсткою меншістю хуліганів, які не приносять благородній справі, за якою вони ховаються, нічого, крім ганьби.
Жоден протест, після якого 49 поліцейських по всій Великобританії потрапляють до лікарні, як це сталося минулими вихідними, не може вважатися “значною мірою мирним”, за висловом все більш сміховинної Бі-Бі-Сі.
Я знаю, що більшість прийшло на марш із найкращими намірами, включаючи багатьох друзів моєї дочки-підлітка; усі вони молоді і досить ідеалістичні, щоб вірити, ніби вони можуть реально змінити ситуацію в глобальній боротьбі проти расизму.
Але все ж, незважаючи на всі ці благі наміри, я зізнаюся, що моя кров кипить, коли – рівно через 75 років після перемоги – якийсь маленький маніяк намагається підпалити прапор на кенотафі, вічному пам’ятнику поколінням, які заплатили за наші свободи своїми життями».
Але відомий своїм іронічним поглядом на світ Парсонс, який за часів журналістської молодості дружив з музикантами із Sex Pistols і був свого роду літописцем панк-культури, не був би Парсонсом, якби не придумав ефектну пародійну акцію, спрямовану проти тих, хто підтримує будь-який протест, не розбираючись в його суті. Такою акцією і стала петиція на сайті Change.org з вимогою закрити газету The Guardian.
Ця газета, одна з найвпливовіших у Британії, відрізняється лівою спрямованістю і співчутливо пише про протестну кампанію, публікуючи фотозвіти, на яких все, що відбувається, виглядає вельми пристойно. Тепер же з легкої руки Парсонса прихильники протестної кампанії з готовністю ставлять підписи за закриття газети, яка їх підтримує, – лише на тій підставі, що двісті років тому її засновник отримував прибуток від бавовняних плантацій, на яких працювали раби. Зрозуміло, Парсонс, якому й самому траплялося публікуватися в The Guardian, краще ніж будь-хто інший розуміє, що через такі петиції газети не закривають.
Ось тільки «Вести» в цьому не розібралися і видали дотепний демарш Парсонса за абсурдний задум протестувальників проти всього, що трапиться під руку.
Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
