Журналісти польського видання „Rzeczpospolita” приготували влітку 2020 року декалог боротьби з фейковими новинами. Варто його процитувати, тому що це універсальні принципи в контексті боротьби з дезінформацією. Звучать вони так:
По-перше, новина відноситься до фактів, не до думок і оцінок. Думки й оцінки – це, зазвичай, інтерпретації фактів.
По-друге, не вистачить мати погляди. Для оцінювання ситуації треба також увімкнути мислення.
По-третє, спирайся не на одному, а на якомога більшій кількості джерел.
По-четверте, коментар у соцмережі – це не завжди достовірне джерело.
По-п’яте, якщо не можеш зідентифікувати джерело, не поширюй новини.
По-шосте, якщо новина здається тобі неправдоподібною, то напевно так і є.
По-сьоме, якщо маєш сумніви щодо новини, то тим важливіша є її ідентифікація.
По-восьме, пам’ятай, що кордон між правдою і брехнею є майже не помітний.
По-дев’яте, пам’ятай, що політика складається практично виключно з неправди.
По-десяте, перш, ніж висловитись, тричі поміркуй.
Наведений вище декалог процитовано з нагоди появи проєкту Закону про захист свободи слова, приготованого польським Міністерством юстиції. В розмовній мові закон вже називають законом про боротьбу з фейковими новинами, але чи справді це буде так? Здається, ні.
Передусім пропоновані рішення повинні торкатися охорони користувачів Інтернету і їхнього права на свободу слова, а менше відноситись до самого опублікованого змісту. Так, принаймні, випливає з цитованих на порталі gov.pl слів польського міністра юстиції Збігнєва Зьобро:
Соціальні мережі мають бути простором свободи слова. Однак, щоразу більше осіб спостерігає небажане втручання в публікований там зміст, який часто буває видалений, хоч і не порушує польського законодавства. – Нерідко жертвами тенденцій ідеологічної цензури стають представники діючих у Польщі різноманітних середовищ, а їх думки і висловлювання видаляються або ж блокуються в Інтернеті, – зазначив міністр Збігнєв Зьобро.
Як читаємо далі:
В інтернет-сервісах з’являється також дедалі більше фальшивих новин, а коли хтось хоче захищатися перед ними, не може відстоювати свої права. Звідти необхідність запровадження процедур, адекватних зміненій реальності. Міністр юстиції наголосив на необхідності збалансування у нових положеннях як свободи публічних дебатів, так і охорони особистих прав і прав осіб, які беруть участь у дебатах.
Фейкова новина сприймається тут скоріше як наклеп, ніж як омана фальшивою інформацією з метою дезінформації. Таку інтерпретацію Закону викликають пропоновані в ньому рішення, як, наприклад, те, що соціальні сервіси не зможуть ані видаляти зміст, ані блокувати профілі користувачів, якщо опублікований там зміст не порушує польське законодавство. Це важливе регулювання з точки зору свободи слова, проте здається нездійсненною з точки зору відстежування і запобігання дезінформації, оскільки власне у випадку фейкових новин їх демаскування і видалення з публічного простору є єдиними ліками проти них. Фальшиві новини, фейки, не існують в польському законодавстві, залишаються не поміченими законом про пресу, отже, схоже, що їх не можна буде видаляти за порушення польського законодавства. Хіба що у випадку порушення чиїхось особистих прав. Але це вже наклеп.
В проєкті закону з’являється нове поняття – сліпий позов, тобто позов Джона Доу, Імярека, NN. На чому це полягає, описує „Rzeczpospolita”:
Позивач, чиї особисті права будуть порушені невідомою йому особою, зможе подати позов про охорону особистих прав без надання даних відповідача. Достатньо вказати адресу URL веб-ресурсу даних в Інтернеті, за якою було опубліковано образливий зміст, дату і годину публікації, а також назву профіля або логін користувача. Якщо суд визначить, що є привід щось підозрювати (тобто справа, звичайно, має підстави),то звернеться до порталу щодо передачі даних користувача. З проханням про запровадження сліпого позову звернувся Адам Боднар, речник громадянських прав.
Закон, таким чином, дає черговий інструмент для запобігання ненависті і переслідування її сіячів. Це важливе рішення і, безперечно, упорядкує дискусії на інтернет-форумах. Та чи переможе це фейкові новини? Я не до кінця в цьому впевнений, бо як за допомогою сліпого позову змусити Російське посольство в Польщі писати на своєму веб-сайті правду в закладці з назвою „Про перемогу радянського народу у Великій вітчизняній війні” чи „Українська криза”, де можна прочитати дурниці про локальність конфлікту в Україні? Чи новий закон захистить нас перед подібними фальшивими новинами, чи ми все-таки приречені на декалоги «здорового глузду», як той, що цитувався на початку цієї статті?
ВП
