Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
В Росії судомно роздають «законну» зброю прикордонному ополченню. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав фейки та наративи пропаганди за 2 серпня 2023 року.
- Атаки на українські порти – загроза світу
- ТОТальне знищення всього українського
- Гібридні автомати для повномасштабної війни
- Гранати з рук «500-х» забирають вже губернатори
Атаки на українські порти – загроза світу
2 серпня Москва раділа тому, що після руйнування головного внутрішнього порту України – Ізмаїла, його роботу зупинено. Особливо смакувалася новина, що світові ціни на пшеницю через цю атаку одразу підскочили на 4%.
НАСПРАВДІ, руйнування порту Ізмаїл (з російською тягою до «символізму») відбулося на річницю початку практичної дії «зернової угоди». Саме 1 серпня 2022 року перший вантажний корабель вийшов з Одеси. Це було судно «Razoni» з 26 тисячами тонн української кукурудзи, яке прямувало до порту Триполі у Лівані.
Міністр інфраструктури Олександр Кубраков тоді зазначав, що «у портах Великої Одеси ще 16 суден вже чекають на свою чергу. Паралельно отримуємо заявки на прибуття нових суден для завантаження агропродукцією…».
З того часу саме Китай (а не країни Західної Європи, як бреше Путін) отримав найбільше продовольства через «зерновий коридор».
2 серпня 2023 року Кубраков, публікуючи фото зруйнованої інфраструктури портів Дунайського кластеру, констатував: «пошкоджено майже 40 тисяч тонн зерна, яке очікували країни Африки, Китай, Ізраїль. Атаки на українські порти – загроза світу… будь-яке порушення логістичних ланцюгів викликає дефіцит та стрибок цін, який впливає на кожну людину в ньому».
І світ це відчуває. 2 серпня канцелярія президента Туреччини Ердогана за підсумками його телефонної розмови з Путіним розповсюдила заяву, в якій йдеться, що «припинення зернової угоди не відповідає жодним інтересам». Ердоган наголосив, «що від зриву угоди найбільше страждають країни з низьким рівнем доходу», і після того, як РФ зірвала її, ціни на збіжжя зросли на 15% за останні 2 тижні.
Тож, захищаючи від Путіна українські порти (наприклад, наданням більшої кількості сучасних систем ППО), світ захищає не тільки Україну, а й сам себе.
ТОТальне знищення всього українського
2 серпня у рамках подальшої русифікації тимчасово окупованих територій (ТОТ) України, Путін видав чергову порцію нарікань на скасування російської культури («київський режим та його західні господарі намагаються знищити все російське»). І тому розпорядився «оперативно направити понад 2,5 млн книг до шкіл та публічних бібліотек нових регіонів РФ».
НАСПРАВДІ, оперативність пояснюється просто – 1 вересня. Про що в цей день розповідатимуть у школах в окупації, – зрозуміло.
А ось щодо «нищення всього російського», то в контексті початку нового навчального року варто згадати, як саме окупанти проводили нищівну (у буквальному сенсі) політику щодо української освіти на ТОТ.
– Рік тому тодішній міністр освіти та науки України Сергій Шкарлет розповів The Times, що на Херсонщині затримують за викладання української шкільної програми та спалюють українські книги: «Росіяни хапають вчителів, утримують їх кілька днів, катують, потім відпускають». Британське видання поговорило з жителями тоді ще окупованого Херсона, які підтвердили, що все це правда.
– Американський телеканал CNN у травні минулого року розповів історію директорки однієї зі шкіл на північному сході України. Окупанти прийшли до неї додому о 6-й ранку, забрали посібники з української мови, після чого жінку відвезли до школи, змусили здати всі підручники історії. Пізніше, надягнувши мішок на голову, відправили на допит. На ньому запитували, навіщо вона використовує українську мову, ходить до української церкви, і звинувачували в тому, що вона «надто патріотична».
– У вересні минулого року в окупованому Маріуполі у дворі школи №48 окупанти палили українські підручники.
– У липні у Борівській селищній раді (Ізюмський район на Харківщині) заявили, що окупанти наказали знищити українські книги (включно з дитячими казками), а замість них завезти російські. Знищенню підлягали навіть книги без тексту, а просто з ілюстраціями.
Для розуміння, що несуть Росія і пропагандисти, достатньо глянути на репост та коментар Маргарити Симоньян від 2 серпня. Вона обіцяє Петру Лідову повернути полтавській вулиці Просвіти прізвище його діда – автора відомого радянського міфу про Зою Космодем’янську.
І це справжні приклади того, як за допомогою насильства, томика Пушкіна, ікони та георгіївської стрічки Кремль прагне «повернути» «свою Україну».
Гібридні автомати для повномасштабної війни
2 серпня чи не головною військовою новиною російських ЗМІ стало вручення автоматів, протидроних рушниць та автомобілів УАЗ загонам територіальної оборони Бєлгородської та Курської областей. Мовляв, нарешті, ми захистимо себе від рейдів з України.
Прокоментували цю подію й у Кремлі. «Головне, що все здійснюється строго відповідно до законодавства», – заявив Пєсков.
НАСПРАВДІ, він збрехав навіть у цьому. Адже Держдума й досі не ухвалила закон про надання зброї подібному «народному ополченню». Але правова держава – це не про Росію.
Друга брехня в тому, що прикордонному народному ополченню видали автомати. Ними виявилися мисливські карабіни «Сайга МК». Це цивільна зброя для ведення вогню виключно одиночними пострілами. Більш того, навіть не всім було закуплено карабіни із 30-зарядними магазинами. Цьому здивувалася, навіть, Z-спільнота.
З якою метою цивільні рушниці було названо «автоматами» офіційно не повідомляється.
Схоже не те, що Москва таким гібридним чином, з одного боку, намагається хоч якось вгамувати невдоволення свого прикордонного населення щодо неспроможності його захистити. А з іншого – убезпечити себе від чергових «маршів справедливості» того самого населення з того самого прикордоння.
До чого зрештою це призведе, здогадатися не важко. Майбутня громадянська війна між Москвою та регіонами буде не гібридною, а повномасштабною.
Гранати з рук «500-х» забирають вже губернатори
А її ознаки знову з’являються на федеральних трасах. Нехай поки що не у вигляді великих «маршів», а в поодиноких акціях за справедливість.
2 серпня головним «героєм» усіх російських новин став очільник Башкортостану Радій Хабіров.
Почалось все з того, що через добровольця-дезертира, який їхав з гранатою на огляд до психлікарні, був зупинений рух на Нагаївському шосе в Уфі. Він погрожував висмикнути чеку, якщо проти нього не припинять кримінальну справу за залишення частини. На місце переговорів виїхав особисто Хабіров, який під телекамери вмовив його здатися.
НАСПРАВДІ, з кожним днем кількість російських «500-х» (дезертирів) зі зброєю в руці тільки зростатиме. І на кожного з них свого «хабірова» не вистачить. Озброєних російських ПТСРників знешкоджувати доведеться іншим озброєним людям. Вже зараз експерти прогнозують, що таким чином всередині РФ, з одного боку, збільшуватиметься рівень соціальної напруги, а з іншого – градус спонтанного насильства.
У тій же Бєлгородській області 2 серпня «автомати Сайга» отримали близько 3 тисяч «народних ополченців». Те ж саме, але гібридно відбувається і в інших регіонах РФ.
І незважаючи на запевнення Пєскова, що усе «законно», а видана зброя знаходиться під жорстким контролем силових структур, в Росії це давно нічого не значить. Навіть з лав більш жорстко контрольованої армії та ПВК «Вагнер» озброєні люди тікають зі зброєю. Яку застосовують, в тому числі, проти своїх. Достатньо згадати недавню історію із взяттям в полон «пригожинцями» командира 72-ї мотострілецької бригади підполковника Вінівітіна.
Тому битва з «500-ми» в путінській Росії тільки починається. Хоча нічого іншого від країни, яка вже стала «300-ю», і зараз невпинно рухається федеральними трасами у стан «200», очікувати не варто.
Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
