Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
Під гаслами «Труд-крут» Путін веде мешканців РФ відомою дорогою. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав фейки та наративи пропаганди за 1 травня 2024 року.
- Життя в Рязані тепер буде не цукор
- Як росіяни згинали Leopard
- Чому у РФ мовчать про парад 1 травня 1941 року
- Першотравневі «Zaщита» та «Zанятість»
Життя в Рязані тепер буде не цукор
БПЛА продовжують санкційну політику щодо російських НПЗ. Під удар знову потрапив Рязанський нафтопереробний завод, заявлений об’єм переробки сировини якого у межах 16-18 млн тонн на рік. І за цим показником він стабільно входить у топ-5 російських НПЗ.
Попередня результативна атака відбулася 13 березня. Цього разу вона призвела до ураження устаткування первинної переробки нафти. Зазначимо, пряма відстань до цього заводу від кордону України становить понад 450 км.
НАСПРАВДІ, є й інший аспект цієї атаки. Як пише Defence Express, у Рязані знаходиться авіабаза «Дягілєво», на якій розташовується Центр бойового використання та перенавчання особового складу, 203-й полк авіазаправників, а також базувались Ту-22М3.
Але після того, як у вересні 2023 року деякі з цих дальніх бомбардувальників були уражені Ту-141 «Стриж», РФ, швидше за все, їх звідти вивела. Також цей аеродром використовується 360-м авіаремонтним заводом, що спеціалізується на Ту-22М3, Ту-95МС, Іл-76 та машинах на його базі.
Тобто сам нафтопереробний завод, а також інші об’єкти у Рязані є стратегічними для РФ. Але попри методичні удари України «друга армія світу» так і не змогла реалізувати їхню надійну протиповітряну оборону.
Ця ситуація також нагадує ураження «Алабуги», де крім виробництва «шахедів» поряд знаходяться завод «КамАЗ» та Нижньокамська ГЕС, які також виявилися неприкриті ППО. Тож подальше життя у Рязані (та інших російських містах) і далі буде не цукор. У всіх сенсах.
Як росіяни згинали Leopard
А в цей час у Москві на Поклонній горі відкрили виставку захопленої в Україні західної техніки, під час якої влаштували показове згинання гармати німецькому танку Leopard-2A6.
НАСПРАВДІ, Москва і Поклонна гора вторинні. Першими були Київ і Хрещатик. Але російська техніка, що стояла на головній вулиці України, схилила голову перед її Силами оборони в бойових, а не виставкових умовах.
Питання навіщо взагалі (з технологічного погляду) росіянам було ламати гармату та стабілізатор (який має електричний привід) на Leopard-2A6, замість того, щоб її просто опустити, незрозуміло. Але експерти припускають, що росіяни просто не змогли ним скористатися, оскільки не знають у принципі, як він працює. Гармату реально можна було опустити не ламаючи, але вони просто не знали як. Тому й влаштували справжній цирк за допомогою крану з вантажем, який опускався на гармату Leopard.
Ганьба була настільки наочна, що американський танк Abrams вирішили за допомогою крану не ламати, щоб себе не принижувати ще більше.
А тим, хто в Україні та світі сумує, дивлячись на ці кадри, – слід розуміти, що це насамперед просто бойова техніка, втрати та захоплення якої під час війни неминучі.
До того ж варто нагадати, що Росія займає перше місце з постачання танків українській армії. Тільки у лютому цього року воїни ЗСУ захопили два унікальні російські танки Т-90М «Прорив» зразка 2022 року.
А найбільш урожайними були перші місяці повномасштабного вторгнення. За документально підтвердженими даними, станом на вересень 2022 року Україна отримала як трофеї майже 400 російських танків, 700 одиниць бронетехніки та 170 артилерійських систем. Це більше, ніж на той час постачали країни-партнери.
Чому у РФ мовчать про парад 1 травня 1941 року
Крім згинання гармати на Поклонній горі було влаштовано зафарбовування хрестів на бронетехніці західного виробництва. НАСПРАВДІ, тут «денацифікатори» явно перестаралися. Адже весь пропагандистський ефект, який вкладався в цю акцію, був у буквальному сенсі змазаний ними власноруч. Дивні люди. Той же Сталін такого не дозволяв на параді перемоги 1945 року.
Але ж був й інший парад – 1 травня 1941 року. Коли все керівництво СРСР ледь не обіймалося з нацистськими офіцерами в Москві, які на честь міжнародного дня трудящих були запрошені на Червону площу.
Тодішній народний нарком оборони СРСР маршал Семен Тимошенко особисто вітав генерала Ернста-Августа Кестрінга, підполковника Ганса Кребса, посла графа фон дер Шуленбурга. Також окремо від інших (під виглядом торгового аташе) на параді був присутній Вальтер Шелленберг – знаменитий начальник зовнішньої розвідки служби безпеки Райху. Про що всі радянські керманичі, звісно, знали.
Для розуміння: на той час Друга світова війна тривала вже 608 днів. СРСР розірвав дипломатичні відносини з урядами окупованих Німеччиною європейських країн у вигнанні. І визнав маріонеткові, створені нацистами, чим фактично схвалив всі завоювання Гітлера. Саме тому про цей парад і про ці події в Росії воліють мовчати і натомість волати, як «інші країни співпрацювали з нацистами». Про свою співпрацю «країна переможців нацизму» зараз не згадують.
Першотравневі «Zaщита» та «Zанятость»
А щодо самого 1 травня, то його відзначення у РФ перетворилося на фарс. Завжди, ще з радянських часів, головним гаслом цього дня був «Мир. Труд. Май» (російською). Цього разу слово «мир» було офіційно викреслено.
Генпрокуратура та Слідчий комітет Росії прибрали його зі своїх вітальних банерів. Те саме зробили Первый канал та ВГТРК. Влада на місцях також перестрахувалася. Наприклад, мала батьківщина Путіна вигадала гасло «Весна. Труд. Петербург».
Місто Тольятті відзначлось гаслом «Труд! Родина! Династія!». Без «миру» святкували Першотравень у Владивостоці. Головне гасло у ньому було «Труд-крут». Учасники першотравневого мітингу профспілок у Читі взагалі прийшли з плакатами «Zaщита» та «Zанятость».
НАСПРАВДІ, слово «мир» фактично табуйоване в РФ і за його використання вже багато хто сидить за ґратами. «Мир» в Росії остаточно набув негативної конотації.
Але й слово «війна» заборонено, і його згадування в контексті так званої «СВО» також є приводом для репресій і терору. Тобто росіян позбавили будь-яких орієнтирів. (Хоча, вони й самі раді їх позбутися).
Лев Толстой в епопеї «Війна і мир» вустами свого героя Андрія Болконського говорить: «Мета війни – вбивство, знаряддя війни – шпигунство, зрада та її заохочення, розорення та пограбування жителів …Обман і брехню називають військовими хитрощами; звичаї — відсутність свободи, тобто дисципліна, ледарство, невігластво, жорстокість, розпуста, пияцтво. І… тому, хто більше вбив народу, дають велику нагороду».
Саме тому, мабуть, росіянам дійсно не потрібно миру, а лише «Zанятость».
Нагадаємо, гасло над входом у концтабір Аушвіц проголошувало: «Arbeit macht frei», що означає «праця веде до свободи». Тож росіян під гаслом «Труд – крут» Путін веде давно перевіреним шляхом. В один кінець.
Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
