Джерело: Костянтин Подоляк, спеціально для Крым.Реалии
У кримського поета Костянтина Фролова, який складає патріотичні пісні про Росію та виконує їх під гітару, наразі багато роботи. У своїх віршах він переінакшив слова Пабло Неруди про те, що «Крим – орден на грудях планети», і вважає, що «Крим – це орден на грудях Росії… відтепер до кінця віку».
Поет Костянтин Фролов додав до прізвища приставку «Кримський» і прославляє війну Росії в Україні, стверджуючи, що «Україна збожеволіла». Показово, що в його ліричних віршах іноді Божою іскрою проскакує прозріння: нема-нема, та й прорізаються слова правди. В одному з віршів він заявляє: «Патріотизм не продають у доважок до беретів, чобіт чи пальт». Тим часом те, чим займається лірик Фролов, а разом з ним і російські чиновники в Криму, – це і є продаж російського «патріотизму» на доважок хоч до чого – до історії Криму, до його природи, до херсонських фруктів і овочів, до музеїв, до дитячих свят і «уроків пам’яті», до концертів і віршів, до пам’ятників та історичних дат.
Це не що інше як свідчення важкої кризи російського патріотизму, викликаного агресією Кремля по відношенню до Заходу загалом. Чи зможуть чиновники у Криму її подолати?
Патріотизм: інакомислення, рабство чи національна ідея?
У цьому разі російська влада, яка розв’язала війну, скористалася складністю поняття «патріотизм», щоб поставити його собі на службу. Зрозуміло, що не вперше в історії. Ще понад століття тому шведський письменник Юхан Стріндберг зауважив, що «коли держава починає вбивати людей, вона завжди називає себе Вітчизною». Швейцарський драматург Фрідріх Дюрренматт у п’єсі «Ромул Великий» використав репліку: «Державу завжди називають вітчизною, коли готуються до вбивства людей». Не кажучи вже про те, що англійський поет Семюел Джонсон прямо заявляв, що «патріотизм – це останній притулок негідників».
ПРОСТО РОСІЇ ЗНАДОБИЛИСЯ ЛЮДИ, ГОТОВІ ЙТИ НА СМЕРТЬ. І ТАКИХ ТРЕБА БУЛО ВИХОВУВАТИ
Сплеск «патріотичного виховання» у Криму пов’язаний саме зі спробою анексії Криму у 2014 році та широкомасштабним наступом російських військ в Україні. Просто Росії знадобилися люди, готові йти на смерть. І таких треба було виховувати. Причому з усієї різноманітності поняття патріотизму в Криму обрали найпримітивніше – беззаперечне підпорядкування владі. Хоча, наприклад, Томас Джефферсон, третій президент США, вважав, що «інакодумство – це найвища форма патріотизму». Але нинішній президент Росії Володимир Путін оголосив патріотизм однією із ключових засад державності й заявив, що «патріотизм – це національна ідея Росії».
І тепер ніхто в Росії не сміє нагадувати слова про російський патріотизм її великого письменника Льва Толстого із книги «Християнство і патріотизм»: він писав, що «патріотизм у найпростішому, ясному і безперечному значенні своєму є не що інше для правителів, як знаряддя для досягнення владолюбних і корисливих цілей, а для керованих – зречення людської гідності, розуму, совісті й рабське підпорядкування себе тим, хто при владі. Так і проповідується скрізь, де проповідується патріотизм. Патріотизм є рабством».
Тому все, що пов’язано в Криму «з багатоплановою роботою з виховання патріотизму», пов’язане з підпорядкуванням та викоріненням найменшого інакомислення, відмовою від наявності власної точки зору.
«В очах учителів бачив багато всього»
До «виховання патріотизму» в Криму залучено величезну кількість людей. Наприклад, лише у звіті голови підконтрольного Росії держкомітету молодіжної політики Криму Сергія Селімова про діяльність його організації з патріотичного виховання молоді сказано, що «у першому кварталі нинішнього року до роботи залучено 43294 тис. (так в оригіналі – авт.) молодих людей». Якщо це не помилка, то це означає, що кожен кримчанин, включаючи немовлят, за три місяці брав участь у більше ніж у 20 патріотичних заходах лише по лінії комітету – це окрім інших заходів.
ВЛАДА ДОСЯГЛА ВЖЕ БІЛЬШЕ НІЖ ПОВНОГО ОХОПЛЕННЯ КРИМЧАН ПАТРІОТИЧНИМ ВИХОВАННЯМ? ЯКА Ж ЙОГО ЯКІСТЬ?
«А всього на 2022 рік заплановано близько 30 ключових подій, а також понад двісті проєктів і акцій федерального й регіонального масштабу, спрямованих на формування російської ідентичності, збереження історичної пам’яті», – йдеться у звіті. Тобто влада досягла вже більш ніж повного охоплення кримчан патріотичним вихованням? Яка ж його якість? У цьому плані характерним є зізнання віцеспікера російського парламенту Криму Володимира Бобкова на засіданні в міністерстві освіти. З 2014 року Громадська палата Криму виховує вчителів як ідеологічних бійців і вчить їх «вигравати війни». Істориків, фізиків і лінгвістів перетворили на ідеологічних бійців та вихователів російського патріотизму. Крім того, їх змушують «протидіяти інформаційній пропаганді». У школах, за словами начальника управління міністерства освіти Миколи Боровика, «проводяться акції, конкурси, зустрічі, флешмоби, всеросійські уроки, збір гуманітарної допомоги для біженців з України… урочисті лінійки з використанням державної символіки Росії та Криму, реалізуються проєкти «Вчитель – професія патріота», «Діалог із героями «Кримської весни».
Але, як з’ясувалося, не все так гладко: «Присутній на засіданні віцеспікер кримського парламенту Володимир Бобков звернув увагу на труднощі, які можуть виникати у педагогів, так званих «провідників у інформаційному світі», при розстановці потрібних акцентів. «Спілкуючись зі школярами, жодного разу не відчував неприйняття, нерозуміння. А ось в очах вчителів бачив багато чого», – прокоментував він, виходячи із власного досвіду».
ЕВФЕМІЗМОМ «БАЧИВ БАГАТО ЧОГО» ЧИНОВНИК ОПИСАВ ЯВНУ НЕДОВІРУ ВЧИТЕЛІВ ДО АРГУМЕНТІВ РОСІЙСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ
Оскільки чиновник не наважився сказати прямо, то цим евфемізмом – «бачив багато чого» – він назвав явну недовіру досвідчених вчителів до аргументів та доказів російської пропаганди. Кримські вчителі здебільшого мають досвід роботи в Україні й навряд чи вони готові некритично сприймати нинішні фейки про «нацистів» та про «бомбардування своїх міст».
«ПАТРІОТИЗМ» ПРОДАЄТЬСЯ НА ДОВАЖОК ВЧИТЕЛЯМ І УЧНЯМ
Ситуацію кинулася рятувати перша заступниця міністра галузі освіти Світлана Львова. Вона визнала і наявність таких проблем, і той факт, що ситуації, які виникають, вирішуються адміністративним шляхом: «Підключившись до розмови, назвала подібні проблеми (а вони таки є в школах) тонким моментом, що потребує особливої уваги, і пояснила: «В інформаційному потоці навіть дорослому дуже складно знайти істину, відсікти відверті фейки та провокації. Спеціальні рекомендації, як розмовляти з дітьми на основні теми, розроблені у Міністерстві освіти РФ. Якщо щось не виходить, виїжджаємо та розбираємося у кожному окремому випадку. Більшість вчителів розуміє свої завдання правильно».
Звісно, коли до роботи підключається міністерство, то хочеш ти цього чи не хочеш, а будеш «розуміти правильно». Так «патріотизм» продається на доважок вчителям і учням.
Чи є «Покоління Z»?
У Криму молодь чомусь почали називати «поколінням Z». Ця «половинка свастики» увійшла до російського вжитку лише чотири місяці тому. Але покоління – це хіба чотири місяці? Коли воно виросло? Факти спростовують це твердження. Так, днями жителя російського Нальчика Заурбека Жамбекова засудили до двох років позбавлення волі умовно і штрафу в 30 тисяч рублів за те, що його 12-річна донька відклеїла літеру Z з машини співробітниці поліції.
Ця дівчинка – теж «покоління Z»? Ні, звичайно. Але і в Росії, і в анексованому Криму сьогодні все спрямовано на те, щоб перетворити молодь на слухняну «масу Z». Наприклад, днями у МІА «Россия сегодня» у Сімферополі на пресконференції «Покоління Z: яким молодь бачить майбутнє?» перший заступник спікера кримського парламенту Єфім Фікс заявив, що «підлітки 6 – 7-х класів, отримуючи відповідне посвідчення (учня кадетського класу – авт.), казали: «Служу Російській Федерації!».
Коментуючи це твердження, Єфім Фікс заявив: «Уявляєте, які слова вимовляє дитина! Ось у чому фішка! Наші вороги з Європи та США роблять ставки саме на молодь, щоб у ній не було відданості Вітчизні, патріотизму. А ми сьогодні з гордістю говоримо про тих, хто виконує свій обов’язок під час спеціальної військової операції (так у Росії називають повномасштабне військове вторгнення – КР) в Україні. Це молоді люди! І скільки вражаючих прикладів героїзму!.. Нам потрібні патріоти, на це мають бути націлені всі дії».
ЗМУСИТИ 12-14-РІЧНОГО ХЛОПЧИНУ ЗАПРИСЯГТИСЯ У ВІРНОСТІ – НАЙЛЕГШЕ, ЩО МОЖЕ ЗРОБИТИ КЕРІВНИК КАДЕТСЬКОГО КЛАСУ
Вже той факт, що координація патріотичного виховання в Криму доручена відставному полковнику, все життя якого проходило за військовим статутом, говорить про те, який патріотизм він намагається виховувати у молодих кримчан. Єфім Фікс не назвав «прикладів героїзму», але з його точки зору, швидше за все, слід згадати про вбивства в Бучі, Гостомелі, Бородянці, Маріуполі та інших містах і селах України, де російські солдати чинили безчинства проти беззбройних українців. Саме тому Фікс вважає зразком патріотичного виховання приклади, коли у дітей та підлітків якомога раніше, до вступу в зрілий вік, беруть клятву чи обіцянку «служити Російській Федерації».
Змусити 12-14-річного хлопчака заприсягтися у вірності – найлегше, що може зробити керівник кадетського класу. Змусити ж дорослу, сформовану людину любити батьківщину, яка не цінує її життя, воює по всьому світу, посилає її воювати в чужу землю; країну, яку виключають із усіх міжнародних організацій, з керівником якої гребують спілкуватися світові лідери – зовсім інша справа. Такий патріотизм можна лише продати на доважок.
У КРИМСЬКИХ ЧИНОВНИКІВ СВОЄ РОЗУМІННЯ ПАТРІОТИЗМУ, А У КРИМЧАН – СВОЄ
Єфім Фікс рапортує про свої методи виховання: «Молодь на правильному шляху. Її потрібно спрямовувати на шлях патріотизму за допомогою «Юнармії», волонтерства, кадетських класів, «Постів № 1» біля пам’ятників героям тощо. Діти беруть участь у конкурсах за право бути в них включеними та дорожать цим. Подивіться на наших спортсменів: коли на Олімпіаді заборонили прапор, гімн, вони показали чудові приклади спортивної мужності. Ми пишаємось нашою молоддю».
І тут чітко видно, що кримські чиновники мають своє розуміння патріотизму, а кримчани – своє. Хоча влада й намагається «показати їм, як вітчизну любити», вони розуміють, що влада має свій патріотизм, а народ – свої інтереси, які з «патріотизмом» чиновників не збігаються.
Джерело: Костянтин Подоляк, спеціально для Крым.Реалии
Костянтин Подоляк, журналіст
