Джерело: Анатолій Демещук, для Укрінформ
Болгарія – одна з ключових країн-партнерів і друзів України на Балканах. Наші народи пов’язують давні історичні та культурні зв’язки. На сьогодні ця країна, що має досить тривалу традицію русофільства, є повноправним членом ЄС і НАТО, а її цивілізаційний вибір зроблений остаточно.
Однак з огляду на історично помітне в болгарському суспільстві русофільство, Москва не полишає спроб різними способами посилити свої вплив і наративи у цій європейській південнослов’янській державі, так само як і вплинути на її західний вибір. Щоправда, відверто прокремлівські політичні сили в Болгарії все ж перебувають на узбіччі, попри певну політичну нестабільність в країні.
Про це, а також про порядок денний українсько-болгарського співробітництва – від Кримської платформи до економіки і туризму – кореспондент Укрінформу запитав у Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Болгарія Віталія Москаленка.
ЧЕКАЄМО НА РЕКОРДНИЙ ТОВАРООБІГ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА БОЛГАРІЄЮ ЗА ПІДСУМКАМИ 2021 року
– Пане посол, як ви оцінюєте розвиток українсько-болгарських відносин протягом трьох десятиліть з моменту здобуття Україною Незалежності? Які історії успіху і ключові досягнення можна виділити?
– Україна розглядає Республіку Болгарію як надійного друга і важливого партнера в регіоні Південно-Східної Європи, одного з ключових гравців в регіоні Чорного моря. Не хотів би розділяти досягнення у взаємодії між двома країнами на великі і малі. Для нас усі напрямки є дуже важливими.
У нинішньому році ми відзначаємо важливу подію – 30-річчя відновлення дипломатичних відносин між Україною і Болгарією, які були встановлені ще в 1918 році між Українською Народною Республікою і Царством Болгарія.
Незважаючи на нову реальність, пов’язану з пандемією COVID-19, українсько-болгарський політичний діалог підтримується на всіх напрямках: візити, телефонні розмови і онлайн-зустрічі між офіційними особами двох держав.
Знаковою стала участь 23-24 серпня міністра закордонних справ Болгарії Светлана Стоєва в інавгураційному саміті Кримської платформи та в урочистих заходах з нагоди 30-ї річниці Незалежності України. Під час форуму Кримської платформи він виголосив сприятливу для України промову в контексті деокупації Криму, а також долучився до заключного документу форуму, що стало ще одним підтвердженням політичної та практичної підтримки України в кримському питанні і нашої співпраці з питань регіональної безпеки.
Болгарія була і залишається надійним партнером України в реалізації наших євроінтеграційних і євроатлантичних амбіцій та порядку денного в діалозі Україна-ЄС.
– Якщо порівняти обсяги зв’язків і співпраці між Україною та Болгарією, то наскільки вони є більшими або меншими на тлі відносин Києва з іншими балканськими країнами?
– Як найбільша країна Балканського півострова, яка має вихід до Чорного моря з потужними портами і є воротами на ринки інших балканських країн, Болгарія – пріоритетний торгово-економічний партнер в Балканському регіоні, важливий ринок збуту українських товарів, де традиційно акумулюється позитивне для нашої держави зовнішньоторговельне сальдо.
Статистика показує, що товарообіг між нашими країнами демонструє тенденцію до відновлення, і ми очікуємо, що за підсумками 2021 року обсяг зовнішньої торгівлі між Україною і Болгарією вчергове перевищить 1 млрд доларів і стане рекордним.
Зростання українського експорту в 2021 році спостерігається за всіма основними товарними позиціями. Зростання імпорту з Болгарії пояснюється збільшенням поставок на український ринок бензину і нафтопродуктів.
Активно розвивається й інвестиційне співробітництво. За оцінками Посольства, обсяг прямих болгарських інвестицій в українську економіку в 2021-2022 рр. щорічно збільшуватиметься на 5-7%.
Активізувалася також взаємодія між українськими та болгарськими регіонами.
– Як відомо, в Україні компактно проживає значна болгарська національна меншина – в Бессарабії і Приазов’ї. Як налагоджені зв’язки між Болгарією та українськими болгарами і яким чином це впливає на відносини між Софією та Києвом?
– Болгарська національна меншість є стимулом для розвитку українсько-болгарських відносин та міжкультурного збагачення.
Хотів би підкреслити, що й Україна підтверджувала, що є надійним партнером і розглядає національні меншини як національне багатство. І неприйнятно, що ця тематика неодноразово опиняється у фокусі провокацій і маніпуляцій тих чи інших «третіх сторін», які переслідують виключно власні інтереси.
Останні приклади нашої успішної взаємодії – підписаний в 2020 році міністерствами освіти і науки України та Болгарії Протокол про співпрацю на наступний чотирирічний період, який регулює питання викладання болгарської мови в установах освіти, у яких навчаються представники болгарської національної меншини, а також рішення Верховної Ради України про збереження Болградського району як єдиної адміністративно-територіальної одиниці в Одеській області. Ми також працюємо над питаннями відкриття українського культурно-інформаційного центру в Софії і болгарської школи в м. Одеса.
МАСШТАБ ПІДРИВНИХ ДІЙ РФ ПРОТИ «БРАТНЬОЇ» БОЛГАРІЇ Є ВЕЛЬМИ СОЛІДНИМ
– Як болгарський народ сприймає Україну і українців, зокрема в світлі нашого вже 7-річного протистояння російській агресії? Чи існують певні больові точки, які заважають нам із Софією вибудовувати ще кращі стосунки?
– Болгари до України ставляться дуже добре, вона сприймається як братня слов’янська і дружня країна. Щоправда, російський фактор теж присутній: в Болгарії русофільські, проросійські настрої ще досить вкорінені. Їх дотримуються, як правило, старші люди, прокомуністичні, – художники, письменники, яких багато залишилося в Болгарії, та й у нас насправді теж.
Наприклад, після того, як болгарський письменник Светослав Нахум презентував у Спілці письменників власну книгу «Втеча з Криму», яка зображає реальні події 2014 року, його звинуватили в «русофобії», і він навіть був змушений вийти з Союзу письменників Болгарії та болгарського ПЕН центру.
– Наскільки сильними є російська інформаційна присутність, пропаганда і гібридні впливи в Болгарії?
– Розповідаючи про питання інформаційної присутності РФ в Болгарії, варто зазначити, що оператори телекомунікаційних мереж в країні безперешкодно пропонують трансляцію російських телеканалів, зокрема, «Russia Today» і «Спутник».
Серед болгарських мас-медіа є і відверто проросійські ЗМІ, які навіть фінансуються керівництвом РФ. Так, згідно з оприлюдненим у травні поточного року дослідженням болгарської неурядової організації «Центр з дослідження демократії», присвяченим медійному впливу Кремля в Європі, – в якості ЗМІ, безпосередньо пов’язаним з російською державою, вказується «Руски дневник» (болгаромовна версія Russia Beyond). Стверджується, що зазначене видання пов’язане з громадянином Болгарії Н. Малиновим, який є головою Національного руху «Русофіли» і політичної партії «Відродження Вітчизни». Саме він у березні уклав «дорожню карту» між очолюваною ним партією і російською партією влади «Єдина Росія».
Однак болгарський народ прекрасно усвідомлює «прокремлівську» і «пропутінську» природу таких партій, хоча ідея й маскується під «русофільство». Це підтвердили і результати парламентських виборів в Болгарії у квітні і липні 2021 року, згідно з якими жодна відверто прокремлівська політична партія, зокрема й партія «Відродження Вітчизни», не потрапила до Народних Зборів РБ. Це є свідченням цивілізаційного вибору болгарського народу.
– Чи використовує російська пропаганда певні стереотипи для поширення впливу на громадськість Болгарії?
– Так, я окремо хотів би на них зупинитися.
Наприклад, Росія постійно активно використовує тезу про те, що звільнення болгарського народу з-під османського ярма в 1878 році, яке є найбільшим національним святом в Болгарії (щорічно відзначається 3 березня), відбулося виключно завдяки Росії. Більш того, представники РФ часто натякають, що Болгарія не є вдячною за подаровану їй Росією свободу. Тут варто враховувати, що українські солдати і офіцери становили щонайменше половину російської імператорської армії, яка увійшла в болгарські землі у 1877 році.
Дослідники архівів українських губерній в царські часи впевнено стверджують, що більшість офіцерів і солдатів, які боролися за звільнення Болгарії, були українцями. І в цьому немає нічого дивного – російський імператорський штаб вирішив використовувати військовий потенціал своєї внутрішньої колонії (Україна), найближчої до Болгарії, замість того, щоб посилати гарнізони з регіонів Москви і Санкт-Петербурга. Тому мобілізація на війну проводилася насамперед серед українського населення Київського, Одеського та Харківського військових округів. До складу армії також входила велика кількість українців з болгарським корінням, які вирушили звільняти свою батьківщину, а частина офіцерів залишилася в Болгарії для підготовки молодої болгарської армії.
Не слід також забувати і про справжню мету, яку переслідувала Російська імперія в ході російсько-турецької війни 1877-1878 рр. Вже доведено багатьма істориками-дослідниками, зокрема й болгарськими фахівцями, що головною метою Санкт-Петербурга було заволодіння Константинополем і Протоками, а не надання свободи Болгарії.
– Якщо ми вже говоримо про російські впливи, то як би ви прокоментували нинішній шпигунський скандал з російськими дипломатами в Софії?
– Нинішній шпигунський скандал з російськими дипломатами в Софії став логічним продовженням торішніх і позаторішніх шпигунських скандалів. Всього з 2019 року до сьогодні з Болгарії було видворено 9 співробітників посольства Росії. Ця цифра є досить солідною і свідчить про масштаб підривних дій, які Кремль здійснює проти «братньої» й «історично близької» Болгарії.
– Що стосується виборів … Болгарія зараз переживає політичну кризу через труднощі з формуванням нового уряду. Фактично країні загрожують вже треті за рік парламентські вибори. Чи можете поділитися своїм баченням цієї ситуації?
– Ситуація, що склалася, не є чимсь новим для Болгарії: в країні, яка зовсім нещодавно в історичному вимірі стала парламентською республікою, уряди формуються з великими труднощами. Болгарський електорат роздрібнений, як то кажуть – «строкатий». Протягом останніх років жодна з партій не може набрати переважну більшість голосів на виборах.
На останніх липневих виборах перемогу здобула партія «Є такий народ» співака, ведучого і шоумена Слави Трифонова. Однак усі п’ять існуючих парламентських фракцій відмовилися підтримати запропонований Трифоновим кабінет. Тому президент РБ 16 вересня призначив службовий уряд, розпустив Народні збори 46-го скликання і призначив позачергові парламентські вибори на 14 листопада – вже треті вибори цього року.
Звичайно, перехідний період апріорі потребує чимало часу і неможливий без тривалої нестабільності і мінливого складу правлячої коаліції. Однак для проведення будь-яких реформ необхідна стійка парламентська більшість.
ОЦІНЮЄМО ПОТЕНЦІАЛ НАШОГО ТУРИСТИЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА З БОЛГАРІЄЮ В 1 МІЛЬЙОН ТУРИСТІВ ЩОРОКУ
– Як пандемія COVID-19 вплинула на туристичний потік між нашими країнами? І чи є туристичні прогнози на цьогорічну «золоту» осінь?
– Безумовно, Болгарія залишається одним з найбільш привабливих туристичних напрямків для українських туристів. У 2019 р Болгарію відвідали 471 тис. туристів з України. Однак, як відомо, в 2020 році пандемія COVID-19 негативно позначилася на туристичному співробітництві у всьому світі. У 2021 році ми спостерігаємо тенденцію до відновлення туристичного співробітництва між двома країнами. У першому півріччі 2021 року Болгарію відвідали перші 100 тис. українських туристів і наша країна вже перебуває серед ТОП-5 кращих партнерів Болгарії в галузі туризму.
Загалом ми оцінюємо потенціал нашого туристичного співробітництва з Болгарією в 1 млн туристів щорічно. Приємно, що оптимістичні оцінки розвитку туристичного співробітництва між Україною та Болгарією поділяють авіаційні компанії, які продовжують розвивати авіасполучення між двома країнами. Так, у вересні 2021 року український лоукостер «SkyUp Airlines» оголосив про намір вийти на ринок авіапослуг на сполученні між столицями України і Болгарії з грудня 2021 року та став третьою компанією, яка забезпечуватиме польоти на цьому напрямку. Ініціатива компанії «SkyUp Airlines» дає впевненість, що на нас чекатиме не тільки «золота» туристична осінь, а й прекрасний зимовий туристичний сезон. Отже, будьмо оптимістами!
Джерело: Анатолій Демещук, для Укрінформ
Фото з Facebook-сторінок Віталія Москаленка та Посольства України в Республіці Болгарія.
