Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
Повномасштабне вторгнення в Україну створило чимало нових проблем для Російської Федерації та поглибило наявні.
Посилення санкцій, масовий вихід іноземних інвесторів, виведення капіталу, знецінення активів – все це вдарило по економіці РФ. Українські військові доклали зусиль для руйнування міфу про непереможність «другої у світі» армії. Закриття підприємств, зростання цін та рівня безробіття, проведення прихованої мобілізації – далеко не повний перелік викликів, які РФ має долати вже зараз. Переконувати росіян у тому, що «все йде за планом», Кремлю допомагає потужна машина пропаганди, на розбудову якої останні два десятиліття не шкодували нафтодоларів. А от її підрозділи, що працювали на іноземну аудиторію, насамперед у Європі та Північній Америці, зазнали серйозних втрат.
Російській пропаганді у США, Канаді та ЄС стало важче працювати вже наприкінці лютого – на початку березня. Через санкції та рішення місцевих регуляторів закрилися телеканали RT America, RT UK, RT DE і RT France. Трансляцію інших каналів RT, сайти інформагенції Sputnik, що також входить до медіахолдингу «Россия сегодня», у багатьох країнах було заблоковано. Користувачам з ЄС закрито доступ до пов’язаних з RT і Sputnik Youtube-каналів. Власники смартфонів на базі Android та iOS не можуть поставити на свої гаджети застосунки RT News і Sputnik News. Наразі вони недоступні ні у Play Market, ні в AppStore за межами Росії.
У країнах Центральної та Південної Америки, Азії, Африки та Близького Сходу ситуація для РФ суттєво не змінилася. Там триває трансляція RT і дочірніх каналів. RT en Español продовжує працювати із багатомільйонною аудиторією в Аргентині, Венесуелі, Нікарагуа, Чилі, на Кубі та в інших країнах регіону, підсилюючи антиамериканські, антиатлантичні та розпалюючи антиукраїнські настрої. Аналогічною діяльністю займаються RT Arabic, в етері якого просуваються ще й антиізраїльські наративи, та материнський англомовний канал RT, що транслюється через супутник.
Після блокування каналів та новинних сайтів у Кремля залишилося ще чимало каналів донесення пропаганди до західної аудиторії. Але росіянам довелося дещо скоригувати свою роботу з нею.
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки відстежив ключові канали поширення прокремлівських наративів на Заході.
Цитування у «білих» медіа
Після блокування RT і Sputnik вони все ще залишаються джерелом новин для західних медіа. Так само, як і інші російські державні ресурси: інформагенції ТАСС і «РИА Новости», урядові сайти, Twitter-акаунти офіційних осіб, урядових установ та дипломатичних представництв РФ.
Цитування заяв російських урядовців, політиків та дипломатів використовується для інформування аудиторії про позицію та наміри Кремля. Публікації в якісних медіа, як правило, супроводжуються нагадуваннями про агресію РФ проти України та відверто ворожу політику щодо Заходу. Але навіть у таких випадках трапляються «проколи», зокрема, використання назв населених пунктів у російський, а не український транскрипції, або ж взагалі неактуальних назв.
Републікація новин з російських джерел без контексту є розповсюдженням кремлівських наративів. Деякі онлайн-медіа, зокрема, Newsweek, републікують переклади повідомлень російських урядових структур та новин державних інформагенцій РФ.
Докладніше про це – у дослідженні Центру про російські наративи у західних онлайн-медіа.
Телебачення
Блокування RT та дочірніх телеканалів не залишило Кремль без каналів просування своїх наративів на західному телебаченні.
Співвласником одного з найбільших європейських телеканалів – Euronews – є ВГТРК (Всероссийская государственная телевизионная и радиовещательная компания). Після низки операцій доля ВГТРК Euronews зменшилася з майже 17% до 2,29%. Однак наративи кремлівської пропаганди просуваються не лише російською редакцією мовника. У червні 2022 року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення України зверталася до керівництва Euronews із закликом не лише припинити співпрацю із російською редакцією, а й не допускати поширення кремлівських наративів іншими редакціями. Нацрада звернула увагу на сюжет про сєвєродонецький «Азот», що транслювався французькою мовою 12 червня. У матеріалі не було коментарів офіційних представників України. Натомість автори сюжету дали пряму мову ватажка «ЛНР» Леоніда Пасечника, який виправдовував російську агресію проти України.
Російські наративи у телеетерах просувають численні «друзі Путіна» з числа західних політиків. Марін Ле Пен періодично дає інтерв’ю та коментарі BFM TV, RTL, France Inter, Euranet Plus та іншим європейським телеканалам і радіостанціям. Інтерес медіа до цієї особи зростає під час президентських та парламентських виборів у Франції. Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан, з огляду на його статус, також регулярно з’являється в етерах.
Американський професор Чарльз Купчан, котрий на сторінках онлайн і друкованих медіа регулярно закликає Захід «рахуватися з Росією» (за рахунок безпеки України), робить те саме й на телебаченні. Він став одним із головних спікерів у фільмі Arming Ukraine каналу CBS, в якому стверджувалося, що до фронту нібито доходить лише 30% західної допомоги. Купчан вкотре розкритикував західну військову допомогу та переклав відповідальність за війну на блок НАТО, виправдовуючи Кремль.
Прокремлівські наративи просуваються ведучим та учасниками шоу Tucker Carlson Tonight, що виходить в етері Fox News. Попри те, що програма Карлсона не відображає загальну інформаційну політику телеканалу, а ключові лідери Республіканської партії США не з’являються в його етерах, шоу має високі рейтинги. У 2021 року кожен випуск збирав біля екранів у середньому понад 3 млн глядачів. Такер Карлсон використовує українську тематику для критики адміністрації Байдена, вдаючись при цьому до ретрансляції російської пропаганди. Зокрема, він розповідав про «американські біолабораторії в Україні», цитуючи заяви російських та китайських посадовців і звинувачуючи власний уряд у брехні, критикував постачання зброї Україні, антиросійські санкції та стверджував, що відповідальність за війну несе американська влада.
Публічні агенти впливу РФ, серед яких є доволі відомі медійні персони (кінорежисер Олівер Стоун, засновник гурту Pink Floyd Роджер Вотерс), політики, десятки політичних коментаторів та журналістів не лише з’являються в теле- і радіоетерах та друкують колонки в онлайн-виданнях. Найбільш стабільним джерелом контенту, який вони генерують, є їхні соціальні мережі та Youtube-канали.
Періодично на руку російській пропаганді грають міжнародні правозахисні організації. Найбільш резонансним випадком став скандальний серпневий звіт Amnesty International. AI поклала на ЗСУ відповідальність за наражання цивільного населення на небезпеку під час бойових дій в населених пунктах, проігнорувавши оборонний характер війни для України. До схожого висновку дійшли у Human Rights Watch, зрівнявши відповідальність українських і російських військових. Пропагандисти, посадовці та дипломати РФ активно посилалися на висновки правозахисників, як на доказ «воєнних злочинів» Збройних сил України. Очевидна незбалансованість звіту Amnesty викликала жорстку реакцію з боку України, завдала репутаційної шкоди та спричинила розкол в організації. Однак керівництво центрального офісу відмовилося визнавати помилки.
Соціальні мережі
1 березня Meta заблокувала сторінки телеканалу RT у Facebook та Instagram. Обмеження накладено також на сторінки телеканалу «Звезда» та інформагенції Sputnik, однак діють вони лише у європейських країнах. У США, Канаді, Австралії, Новій Зеландії, країнах Африки, Азії та Латинської Америки доступ до сторінок зберігається.
Кремлівську пропаганду у Facebook та Instagram розповсюджують російські агенти впливу, зокрема особи, що співпрацювали чи співпрацюють з RT та іншими російськими медіа.
Для російської пропаганди Twitter є одним з ключових майданчиків для розповсюдження власних наративів та дезінформації. Специфіка цієї мережі, аудиторія та алгоритми роблять її зручною для просування політичних меседжів.
2 березня, у день голосування Генеральної Асамблеї ООН за резолюцію «Агресія проти України», було зафіксовано масову публікацію твітів із хештегами #IStandWithRussia та #IStandWithPutin. До 9 березня майже 10 тисяч акаунтів поділилися принаймні одним із цих хештегів щонайменше п’ять разів.
Ескперти британської аналітичної компанії CASM Technology виявили декілька кластерів розповсюдження повідомлень із цими хештегами: індійський, ірано-пакістанський, та африканський. До 24 лютого власники облікових записів не звертали особливої уваги на Україну. Ще один кластер склали облікові записи без географічної прив’язки, створені 24 лютого та 2 березня.
Публікації були спрямовані на виправдання російського вторгнення, дискредитацію української держави та Збройних сил України, містили неправдиву інформацію. Облікові записи були задіяні в розповсюдженні маніпулятивних мемів із антизахідними та проросійським меседжами, спрямованими на підтримку путінської агресії.
Аналітики припускають, що Росія чи її агенти платять власникам облікових записів в Азії та Африці за написання твітів. Крім того, росіяни активно використовують ботоферми.
Для інформаційного супроводу війни проти України Кремль використовує Twitter-акаунти дипломатичних та інших урядових установ. Автори дослідження, опублікованого у The Conversation з’ясували, що лише протягом 25 лютого – 3 березня з 75 урядових облікових записів було розміщено 1157 твітів, три чверті з яких виправдовували російське вторгнення та містили недостовірну інформацію про Україну. Сумарна кількість підписників цих акаунтів складає 7 млн. У серпні англомовну сторінку МЗС РФ у Twitter було заблоковано на сім днів за розповсюдження фейку про «американські біолабораторії в Україні».
Політика Twitter не передбачає цензури. У той же час соцмережа намагається протидіяти фейкам, деструктивним наративам і російській пропаганді зокрема. У середині березня було видалено 75 тисяч облікових записів і понад 50 тисяч твітів. Акаунти RT, TASS, Sputnik та інших російських державних інформагенцій маркуються як Russia state-affiliated media. Політика соцмережі не передбачає просування та рекомендацію користувачам облікових записів та твітів медіа цієї категорії. З 5 серпня для користувачів у Великій Британії та країнах ЄС заблоковано доступ до «РИА Новости» та деяких дочірніх медіа.
Попри це, розповсюдження російської пропаганди у Twitter триває. За даними CASM Technology, під час масштабних «чисток» вціліли понад 50% облікових записів, що розповсюджували російську пропаганду.
Системно російські наративи розповсюджують облікові записи, власники яких декларують ультраліві комуністичні та крайні праві погляди.
Попри те, що Вконтакте створювалася як російськомовна соціальна мережа, сьогодні вона також використовується для розповсюдження кремлівських фейків і пропаганди не лише в РФ і на пострадянському просторі. За даними SimilarWeb, російська аудиторія генерує понад 80% трафіку VK, ще близько 10% припадають на користувачів з Білорусі, України та Казахстану. Решта 10% – це інші країни світу, серед яких лідирують Німеччина та США. Іноземних користувачів, якщо не йдеться про російську діаспору, може приваблювати «контрсистемність» та відсутність «імперіалістичної цензури». Прибічників теорій змов та антиглобалістів не відлякують численні докази співпраці соцмережі із російськими спецслужбами та діти російських високопосадовців на посадах топ-менеджерів VK.
Повідомлення про «українських нацистів» та «воєнні злочини «Азова» у VK можна прочитати англійською, німецькою, іспанською, французькою, грецькою, сербською та іншими мовами. На пропаганді та дезінформації спеціалізуються як окремі дописувачі, так і пабліки, сформовані за мовним принципом. Чимало публічних агентів впливу зі США та країн Європи мають активні облікові записи у VK.
TikTok також використовується росіянами для розповсюдження пропаганди як всередині РФ, так і за кордоном. Експерти аналітичного проекту NewsGuard з’ясували, що вже у перші 40 хвилин після реєстрації алгоритми соцмережі видають новому користувачу відео як з правдивою, так і з недостовірною інформацією про війну в Україні. Одним з найпопулярніших наративів, виявлених експертами, є «американські біолобараторії в Україні». Глибокий аналіз контенту, що публікується у TikTok ускладнено, так як ця китайська соцмережа є однією з найменш прозорих у світі. Обмеження, накладені на російських користувачів, нівелюються за допомогою VPN-сервісів. Створенням «патріотичного» контенту займаються TikTok-хауси у РФ та на окупованих територіях.
На Заході Telegram поступається за популярністю WhatsApp та Facebook Messenger. Аналітика SimilarWeb та TGStat свідчить, що за кількістю Telegram-каналів та їх аудиторією впевнено лідирує РФ. Друге і третє місце ділять Іран та Індія. Однак поступово кількість користувачів Telegram у Європі та Північній Америці зростає. Власні Telegram-канали вже у президента Франції Еммануеля Макрона, президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана, лідера партії «Лікуд» та колишнього прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху та інших політиків.
З огляду на зростання популярності месенджера, Кремль використовує його для роботи із аудиторіями у Європі та Північній Америці. Російські наративи англійською, французькою, іспанською, німецькою та іншими європейськими мовами просуваються у Telegram-каналах МЗС РФ та інших урядових установ, державних медіа (Sputnik, RT), каналах агентів впливу та анонімних каналах, частина з яких спеціалізується на висвітленні бойових дій в Україні.
Після закриття редакцій RT America і RT UK у березні припинили оновлюватися їх Telegram-канали. Для англомовної аудиторії залишився канал RT News (понад 250 тисяч підписників). RT France (майже 65 тисяч підписників) і RT DE (55 тисяч підписників) продовжують функціонувати попри закриття однойменних телеканалів. RT en Español (180 тисяч підписників) орієнтований на мешканців Центральної та Південної Америки.
У створеному 7 березня Telegram-каналі Chronicles of the Conflict публікуються повідомлення МЗС, МНС, Міноборони РФ, сюжети телеканалів «Звезда» та RT та інші пропагандистські матеріали із фейками включно.
Також регулярно розміщуються репости інших англомовних Telegram-каналів (UkrLeaks, DonbassDevushka, EarlGrey) та каналів Еви Бартлет, Аліни Ліпп, Вітторіо Рангелоні, Хуана Сінімедо та інших репортерів, що працюють на російську пропаганду. З середини травня всі публікації каналу англомовні, до цього вони дублювалися російською.
Youtube
1 березня було частково заблоковано Youtube-канали RT та Sputnik. Так само як і у випадку Facebook та Instagram, обмеження стосуються лише користувачів у Європі. В інших частинах світу залишився доступ до контенту цих російських медіа. Також в Youtube діють користувачі, які перезаливають на хостинг відеозаписи програм RT, що можна вважати спробою обходу обмежень. Так само оперативно було викладено видалений з офіційного Youtube-каналу CBS фільм Arming Ukraine. Щоправда за охопленням «піратські» відео суттєво поступаються тим, що публікуються на оригінальних каналах.
Ретранслюють кремлівську пропаганду, зокрема, брифінги Міноборони РФ, заяви російських урядовців та бойовиків «Л/ДНР», Youtube-канали ShanghaiEye та інших китайських медіа.
Майданчиком для просування російських наративів у Youtube є низка каналів, створена користувачами з ЄС та США. Серед них можна виділити канали колишніх чи чинних співробітників RT.
Канали крайньо лівого спрямування розповсюджують антиукраїнську пропаганду в рамках боротьби з «американським імперіалізмом» та просуванням прокремлівських та пропекінських наративів. Такий порядок денний просувають Multipolarista, Moderate Rebels, laborvideo, Historic_ly, International People’s Assembly та інші подібні канали.
Канал Multipolarista було створено у 2017 році. Станом на середину вересня його автор Бенджамін Нортон опублікував 146 відео: 137 протягом останніх п’яти місяців і лише 19 за попередні п’ять років. Кожне десяте з цьогорічних відео присвячено Україні.
Нортон звинувачує США і НАТО у розв’язанні «громадянської війни за 8 років до російського вторгнення», стверджує, що «Україну продали західним корпораціям» та розповідає про «величезні проблеми Зеленського з нацизмом». Розмірковування про «українських нацистів» та «український маріонетковий уряд» регулярно транслюються в ефірі шоу Late Night with Lenin на каналі Historic_ly.
Онлайн-медіа
Окрім іншомовних версій сайтів ТАСС та інших російських медіа Кремль використовує для просування власних наративів інші ресурси.
Аналітики проекту NewsGuard встановили, що лише протягом перших чотирьох місяців від початку повномасштабного вторгнення кількість веб-сайтів, що розповсюджують дезінформацію про російсько-українську війну збільшилася вдвічі: зі 116 до 250. Серед цих ресурсів дослідники виявили групу ресурсів, що мімікрують під RT після блокування сайтів цього російського державного медіа в країнах Європи. Дизайн сайтів ідентичний RT, вони републікують матеріали RT, але їх URL-адреси відрізняються від rt.com.
Кожен з цих 250 сайтів розповсюджував як мінімум один з 54 виділених дослідниками NewsGuard «міфів» кремлівської пропаганди про російсько-українську війну. Серед найпопулярніших сюжетів – «біолабораторії», «інсценування» масових вбивств цивільного населення в Бучі, «непричетність» росіян до ракетного удару по Краматорську тощо. На тлі звільнення Харківської області від російських окупантів та початку ексгумації масового поховання в Ізюмі оглядач сайту Scheerpost Патрік Лоуренс опублікував колонку із цинічною назвою Atrocity Porn, в якій піддав сумніву причетність росіян до загибелі цивільних мешканців міста.
Дезінформацію та проросійські наративи розповсюджують англомовні USSA News, AntiWar.com, німецькомовні SNA, FAZ, італомовні Contro Informazione, Vietato Parlare та інші ресурси. Деякі з них в якості джерел інформації використовують навіть Telegram-канали російських військкорів. Ультралівий портал Multipolarista містить публікації іспанською та англійською мовами та орієнтується на аудиторію Південної, Центральної та Північної Америки.
На окрему увагу заслуговує група сайтів Saker Community. Якщо для згаданих вище ресурсів українська тема не є основною, то сайти цієї групи спеціалізуються переважно на антиукраїнській пропаганді. Англо-, італо-, німецько-, іспано-, сербсько- та російськомовна версії сайту відрізняюються за наповненням, але чільне місце посідають публікації про «спецоперацію» та «боротьбу з українським нацизмом». На Youtube-каналі Saker Community публікуються переважно відеоматеріали російського пропагандистського ресурсу «Политнавигатор» із англійськими субтитрами.
Засновник сайту The Grayzone Макс Блюменталь за декілька років системно розповсюджував наратив про «нацистів» в Україні, а в середині квітня розмістив на своєму ресурсі розлогий матеріал про «переслідування та вбивства опонентів Зеленського» руками «нацистів» та СБУ. Співавторка Блюменталя Єша Крішнасвамі (ведуча подкасту Late Night with Lenin) у липні оприлюднила статтю про «ґвалтівників дітей, звільнених Зеленським з тюрем» для «посилення виснаженої армії». Авторка представила читачам відвертий фейк, адже екскомандир розформованої роти міліції «Торнадо» Руслан Оніщенко вийшов на волю не завдяки помилуванню президента, а після відбуття терміну покарання.
Поки пропаганда намагалася дискредитувати військових, яких дійсно звільняли з СІЗО для участі в обороні України, в Росії вже розгорталася кампанія з вербування в’язнів виправних колоній до лав ПВК «Вагнера». Примітно, що у The Grayzone є сторінка в російській соцмережі ВКонтакте.
Згадані сайти позиціонують себе як «незалежні» ресурси та «джерела альтернативної інформації», яку «приховують мейнстрімні медіа». Але єдиною альтернативою, яку вони можуть запропонувати аудиторії, виявляються фейки, маніпуляції і відверта пропаганда.
Отже, обмеження, під які потрапили російські державні медіа в Європі та Північній Америці, не позбавили кремлівську пропаганду доступу до іноземної аудиторії. Російські агенти впливу регулярно з’являються в етерах телеканалів і радіо та генерують інформаційні приводи. Численні аналітики та коментатори просувають вигідні РФ наративи на сторінках онлайн-медіа. За відверту пропаганду відповідають інформаційні сайти сумнівної якості. Драйверами розповсюдження дезінформації та відвертих фейків стали російські дипломати та їхні аккаунти в Twitter. Союзниками російської пропаганди є конспірологи та радикальні борці з «американським імперіалізмом», які вперто не помічають імперіалістичної сутності диктаторських режимів.
Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
Медіа версія статті на сайті Glavkom.ua
