Джерело: EU vs Disinfo
Як показує дослідження, проведене Дослідницьким інститутом з питань злочинності і безпеки Кардіфського університету, спроби Кремля втрутитися у вибори в Європі почалися ще 2014 року.
Наприкінці травня 2014 року, на тлі фінансової кризи в Греції, держави-члени ЄС готувалися до виборів у Європейський Парламент. Готувалися і кремлівські «тролі» – до своїх перших відомих спроб втрутитися у вибори в Європі.
Грецьке (розвід) відродження
За словами дослідників із Кардіффа, в період європейських виборів 2014 року в Twitter було зафіксовано активність 202 облікових записів, пов’язаних із Агентством интернет-исследований (більш відомим як санкт-петербурзька «фабрика тролів», АИИ). Лише дуже незначна частина їх публікацій була пов’язана із самими виборами: п’ять підтверджених облікових записів опублікували між собою тільки близько 30 повідомлень. Проте один обліковий запис виявив особливе зацікавлення до виборчого процесу в Греції, опублікувавши у Twitter фотографії виборчих дільниць, урн і бюлетенів для голосування з кількох місць. Фотографії містили підписи із кепкуванням над слабкими заходами безпеки, не на користь Греції порівнюючи ситуацію із виборами в Росії, натякаючи, що з голосами виборців можна легко шахраювати, вкидаючи в урни підроблені бюлетені. Повідомлення одразу підхопили інші облікові записи, які згодом були ідентифіковані соціальною мережею Twitter як пов’язані з АИИ.
Така поведінка схожа зі зловмисною розвідувальною діяльністю з метою виявлення процесу голосування і його потенційно слабких місць. Згодом ця інформація може бути використана для підготовки публічних заяв про фальсифікацію виборів, спрямованих на підрив упевненості в легітимності виборів та їх результатів.
Фізична присутність оператора облікових записів АИИ у Twitter не є безпрецедентною. У рамках своєї обвинувальної доповіді в справі проти Агентства інтернет-досліджень та пов’язаних із ним фізичних осіб, спеціальний прокурор Мюллер заявив, що «деякі Відповідачі вирушили до США під оманливими приводами з метою збору розвідданих […]». Це свідчить про те, що наявність оперативників на місцях, можливо, є звичайним елементом зусиль Росії із втручання у вибори.
Участь АИИ у виборах до Європейського Парламенту в Греції, ймовірно, була обмеженою. Однією з причин цього могло бути те, що до середини 2014 року явним пріоритетом зусиль Кремля із дезінформації стала Україна. Проте в 2015 році облікові записи, пов’язані з АИИ, опублікували у Twitter більше 9 600 повідомлень, що посилило розбіжності, які існують між Грецією та ЄС щодо пакету фінансової допомоги і сприяло набору популярності наративу про те, що замість ЄС Греції варто поглибити співпрацю із Росією.
Дебати в Німеччині
До 2016 року англійська мова стала найпопулярнішою мовою серед тих, якими послуговується АИИ. Також була активізована діяльність і такими мовами, як німецька, арабська, болгарська, естонська, румунська, іспанська, українська і французька, що засвідчує широкий інтерес до політичних подій, які розгортаються в ЄС та за його межами.
Примітно, що кількість публікацій у Twitter декількома європейськими мовами збільшувалася до 2015 року, а в наступному році стала зменшуватися за одним винятком – німецька мова не здавала своїх позицій. Навпаки, кількість публікацій АИИ в Twitter німецькою мовою стрімко зросла всього за один рік: із 4 000 у 2015 році до більш ніж 14 000 в 2016 році. Третина всіх облікових записів АИИ, створених у 2016 році, була орієнтована на німецькомовну аудиторію, що дозволило Росії втрутитися у політичні дебати в німецькій частині соціальної мережі Twitter.
Було застосовано кілька методів збільшення присутності в соціальній мережі – від пошуку передплатників до їх купівлі. Однак найбільш ефективним методом виявилася зміна наративу відповідно до актуальних тем обговорення.
Досліджувані облікові записи, наприклад, публікували повідомлення проти політичної партії «Альтернатива для Німеччини» (Alternative für Deutschland), щоб згодом підтримати цю партію, в тому числі за допомогою ретвітів її оригінальних публікацій. Інші облікові записи робили публікації на підтримку Ангели Меркель, а потім пропагували ворожі настрої, спрямовані проти біженців.
Подібні (зокрема й антимігрантські) повідомлення були поширені і в австрійській мережі. Навряд чи можна розглядати як збіг той факт, що ці повідомлення поширювалися за кілька місяців до виборів у Німеччині та Австрії (2017 рік).
Цей вид діяльності корисний не тільки для пошуку передплатників із певними поглядами, але також і для досягнення основних цілей дезінформації – посилення розбіжностей, створення плутанини і поширення сумнівів щодо будь-яких переконань.
Значну увагу було приділено підтримуваним Кремлем інформаційним операціям, що були спрямовані на здійснення впливу на президентські вибори у США в 2016 році. Проте дослідження Кардіфського університету однозначно підтверджують довгостроковий інтерес АИИ до європейської політики і виборів – інтерес, який не виявляє жодних ознак ослаблення, на тлі підготовки Європи до голосування в 2019 році.
Джерела і додаткові матеріали:
«Агентство інтернет-досліджень в Європі у 2014-2016 рр.» . (2019). Дослідницький інститут з питань злочинності і безпеки Кардіфського університету.
Доусон, A., Іннес, M. (2019). «Як російське Агентство інтернет-досліджень вибудовує свою кампанію з дезінформації». Журнал The Political Quarterly.
«Санкт-петербурзька «фабрика тролів» націлена на вибори – від Німеччини до США ». (2019). EUvsDisinfo .
Джерело: EU vs Disinfo
