У новому випуску Stop Fake News ми перевіряємо, чи у мешканців Маріуполя та Краматорська є підстави перейматися виключеннями води. Як завжди, російська пропаганда зробила з музи слона і лякає проблемою, якої не має. А головною темою випуску стала зустріч Трампа та Путіна і реакція американських та російських медіа на неї . Ми поговоримо з політологинею зі Стенфорда Сарою Меней про реакції і про те, чи варто України хвилюватися.
Доброго дня!
Ви дивитеся програму “СтопФейк”, в якій ми розповідаємо про дезінформацію у мас медіа, аналізуємо хто і навіщо намагається обманути вас в засобах масової інформації і як від цього уберегтися. Мене звуть Катерина Крук.
Сьогодні ми розкажемо, чи дійсно Маріуполю та Краматорську варто боятися відключення від води. А також поговоримо з нашою гостею Сарою Меней про те як американські і російські медіа висвітлювали зустріч Трампа та путіна у Гельсінкі.
18 липня російський пропагандистський ресурс Украина.ру поширив маніпулятивну інформацію про те, що два міста в Донецькій області України опиняться без водопостачання через відсутність рідкого хлору для очищення і дезінфекції води.
В обох випадках видання посилається на інформацію від відповідальних за водопостачання компаній – на підприємства «Краматорський водоканал» та «Вода Донбасу». Як виявилося, загроза припинення водопостачання дуже перебільшена. Хоча проблема дійсно була, її вдалося швидко залагодити і знайти альтернативні джерела очисників. Тому інформація про те, що Маріуполь та Краматорськ опиняться без води є фейком.
Загроза припинення подачі води в містах України виникла після того, як підприємство олігарха Ігоря Коломойського «Дніпроазот» припинило роботу. В установі пояснили, що не згодні з новими цінами на газ і почали вимагати від керівництва України знижку і встановлення тарифу нижчого за ринковий. Однак на підприємстві також підтвердили, що «Дніпроазот» у будь-який момент готовий відновити виробництво.
У Воді Добасу запевнили: хлор у компанії є, тому Маріуполь без питної рідини не залишиться. Проблеми дійсно були, але реагент для очистки вже закупили в необхідних обсягах і перебоїв у водопостачанні не буде.
У Краматорську теж не буде перебоїв з водою, повідомили в інтерв’ю Укрінформу на підприємстві «Краматорський водоканал». Власних запасів очисника рідкого хлору залишилося на місяць, але вже налагоджено канали постачання реагенту з Європи, зазначили в компанії. Нюанс у тому, що такий хлор коштуватиме дорожче за український, але без води місто не залишиться, підкреслили в водоканалі.
Віце-президент Асоціації водоканалів України Ольга Бабій в коментарі 112 Україна підтвердила, що в країну невеликими партіями почав надходити імпортований хлор з Румунії, але цих обсягів не вистачить. Очікуються ще поставки з Польщі, Словаччини й Узбекистану, сказала Бабій. Вона додала, що Словаччина та Польща можуть починати відвантаження, і їхній хлор може бути в Україні до 30 серпня. (відео 05.18-05.53).
Зустріч президентів Трампа та Путіна у Гельсінки стала неабиякою подією для світових медіа. Контроверсійності додавало те, що трамп бачився з путіним після саміту НАТО і те, що напередодні він зробив доволі неочікувану заяву щодо можливості зміни позиції США щодо анексії Криму. Це змусило неабияк хвилюватися українців, адже Америка з самого початку не визнає анексію Криму росією і навіть запровадила санкції проти причетних до захоплення півострова. Сьогодні ми поговоримо про те, як американські та російські медіа висвітлювали саміт і чи був він загрозливим для України. Нашою гостею є Сара Меней, політолог і випускниця Стенфордського університету.
К: однією з надивніших характеристик цієї зустрічі була відсутність плану. По обидва боки Атлантики ніхто не знав, які теми мають обговорити президенти. Особливо хвилювалися в Україні, адже за тиждень до саміту Трамп зробив сенсаційну заяву щодо можливої зміни позиції США щодо анексії Криму. Чи російські медіа підхопили цю тему, чи во ни також не писали про можливі теми зустрічі?
С: Я помітила, що росіяни були досить мовчазними щодо тем розмови. Я знайшла лише одну статтю у «Комерсанті», у якій звучали можливі теми. Це в основному були Сирія, газопровід Норд Стрім ІІ і як коментарі Трампа можуть вплинути на проект. Цікаво, що Сирія вказувалася як питання, по якому можлива співпраця між країнами. А от Норд Стрім ІІ взагалі раніше не піднімався, поки Трамп не почав говорити про нього у Брюселі. Отже, згадувалися найбільш контроверсійні теми. А щодо зміни ставлення до статусу Криму, то, хоча у західних медіа про це багато говорили, росіяни взагалі про це не писали. Були лише загальні натяки, що Трамп можливо не буде торкатися цього питання.
К: Ми знаємо по реакції американських медіа, що для тамтешніх журналістів це був шокуючих момент. Після того, як спеціальний слідчий Мюллер обвинуватив 12 росіян у втручанні у американські вибори, журналісти були шоковані як Трамп прокоментував цю новину і загалом роботу спецслужб США. З вашого огляду американської преси, якими були головні теми після саміту і чи він змінив наративи у Америці?
С: Це хороше питання. Перш за все, в Америці існує різниця між ліберальними медіа та правими медіа, такими як Фокс Ньюз. Ліберальні медіа були шоковані. Особливо щодо того, чи «сильне заперечення» Путіна у втручанні у вибори може бути достатньою причиною для недовіри до роботи власних спецслужб. Це стало головною темою у західних медіа. Багато хто називав цю зустріч зрадою. Гаррі Каспаров назвав її «найтемнішою порою американського президенства». Говорили про те, що Трамп був слабким, порівняно із «сильним» Путіним. А от цікаво, що у правих медіа було більше уваги до реакції лібералів, ніж до самого саміту. Було багато звинувачень у істерії і у тому, що медіа самі роздувають проблему, якої не має.
К: Так, дійсно. Я теж помітила у багатьох західних медіа, що Трампа називали слабким, а з іншого боку сильним був Путін. Чи російські медіа теж описували президентів у таких категоріях?
С: Здавалося б, так і мало б бути, адже це традиційний наратив державних медіа: Путін сильний, а Трамп слабкий, або ж ексцентричний. Одне з видань назвало його «помаранчевою індичкою, яка несеться Європою». Однак більшість медіа сконцентрувалася на негативних коментарях Трампа. Писали про те, що Трамп повторив звинувачення щодо втручання Путіна у американські вибори. Використовували його цитату з інтерв’ю Фокс Ньюз «я не за Росію». І ось ця увага до критичних слів Трампа створювала враження, що Трамп жорстко засудив Путіна. І це саме та реакція, якої бракувало у західних медіа. Отож більшість російських медіа визнали Трампа сильним. Цікаво, що топ статтею на «Комерсанті» стала стаття про затримання російської лоббістки в Америці. Тому складається враження, що російські медіа продовжують наратив конфронтації між двома країнами.
К: Чи Україні варто побоюватися зміни позиції США? І чи американські медіа згадували про Україну після саміту?
С: З одного боку є Трамп, який дійсно відмовився чітко висловитися, якою саме є його позиція щодо Криму, що, зрозуміло, породило стривоженість серед українців. Складалося враження, що все може трапитися. З іншого боку, перед самітом в американських медіа з’явилося кілька статтей про Крим. Навіть кілька високопосадовців із адміністрації Трампа підкреслили, що Росія є ворогом Америки, а Україна- другом. Що Крим- це Україна. Тому саме питання отримало багато уваги. Особливо сам Путін і потенційна співпраця з ним стали під великим знаком запитання. Навіть у правих медіа говорили, що Трамп повинен бути обережним у переговорах, тому що Путіну не можна довіряти. Тому одним із результатів стало накреслення чітких ліній щодо позиції більшості американців, які Трамп не міг би наважитися перетнути під час розмови з Путіним.
На сьогодні це все. А ми продовжимо слідкувати за пропагандистами та їхніми намаганнями маніпулювати вашою точкою зору. Якщо ви побачили інформацію, правдивість якої викликає ваші сумніви, поділіться з нами і ми її перевіримо. Висилайте новини на перевірку на нашу поштову адресу, або через форму “Повідомити про фейк” на сторінці стопфейк. орг. На цьому ж сайті ви знайдете більше аналітики та розвінчаних фейків. До зустрічі через тиждень!
