Так працює Baltnews: «темники» з Москви, суми, накази і сувора звітність

***

2 жовтня 2014 року литовський Delfi опублікував статтю про новинний портал Baltnews, що відкривається в Естонії, Латвії та Литві та який буде спрямований на російськомовну аудиторію цих країн. Представником Baltnews у новині називали Корнілова –  громадянина РФ, який мешкає в Естонії. Він повідомив, що редакція в кожній країні матиме свого керівника і портал буде розважальним, а не політичним.

Безпосередньо після публікації статті Корнілов – частий гість щорічника КаПо і член координаційної ради російських співвітчизників в Естонії – і Євген Левик, котрий обіймав посаду головного редактора Baltnews в Естонії почали обговорювати у Skype, як надалі відповідати на запити журналістів.

«Наша офіційна позиція є такою: ми розвиваємо інтерактивний інформаційний проект спільно з іноземними інвесторами», – написав Левик Корнілову, чекаючи його схвалення. Після цього розмова зайшла про те, як реагувати, якщо буде поставлено більш конкретне питання щодо голландських інвесторів.

«Може, всім дати назву фірми? До речі, багато хто не відмовився б. Чи усі контакти? І бізнес-план підготувати?» – відповів Корнілов, на перший погляд саркастично.

«Якщо запитають, що за голландці – скажу приватні особи, приватний комерційний проект. Умови конфіденційні. Я головний редактор і спілкуюся з їх представником в Естонії. Так?»- питав Левик підтвердження у Корнілова.

«Так. Ти займаєшся тільки речами в межах своєї компетенції. Особи там не приватні, а інвестфонд, якщо бути точнішим», – відповів Корнілов.

Левик відмовився коментувати це у телефонній розмові з Postimees.

«Це справи чотирирічної давнини, я тоді був просто журналістом», – сказав він. Потім він зажадав, щоб йому надіслали фрагменти статті, що стосуються його. «Попереджаю, що ви зобов’язані це зробити, – сказав він. – А тоді вже я скажу, дозволяю я публікацію чи ні». Однак свою адресу електронної пошти, на яку потрібно буде надіслати фрагменти, Левик не назвав.

Всього через кілька днів після статті на Delfi і бесіди Левика з Корніловим домени Baltnews у всіх трьох країнах Балтії були перереєстровані з імені Корнілова на фірму Media Capital Holding BV. Однак ця фірма зовсім не є проектом голландських бізнесменів, а через дві підставні російські фірми належить «России Сегодня». «России Сегодня» є державним російським медіахолдингом, в який окрім усього іншого входить інформаційне агентство РИА та мережа порталів і радіостанцій «Спутник». Останній представлений у більш ніж 30 країнах по всьому світу і вважається одним з основних російських пропагандистських каналів, в деяких країнах його діяльність обмежена або навіть припинена.

Договір, який знаходиться у розпорядженні Postimees свідчить про те, що за запуск Baltnews фірма Media Capital Holding заплатила очолюваному Корніловим MTÜ Altmedia 91 400 євро. Суть договору, укладеного 18 серпня 2014 року, полягала у «створенні і розповсюдженні медіапроектів в Естонії і країнах Балтії». Згідно з угодою, укладеною паралельно англійською і російською мовами, голландська фірма виплачувала Altmedia цю суму п’ятьма частинами, щомісяця від 14 200 до 23 500 євро.

Олександр Корнілов відмовився давати коментарі Postimees, заявивши, що оскільки Baltnews для нього в минулому, ця тема йому більше не цікава.

Основною контактною особою Корнілова в російській штаб-квартирі «Росии Сегодня» був Олександр Связін, з яким вони протягом двох років обмінялися тисячами повідомлень. Усього лише за місяць після запуску Baltnews Связін почав вимагати від Корнілова звіти щодо відвідуваності сайту, а також огляди найважливіших очікуваних подій тижня.

«Олександре, просимо Вас надсилати анонс основних подій наступного тижня. Зможеш? Надсилати в неділю-понеділок», – написав Связін Корнілову 10 листопада.

Корнілов: «Анонси про що?»

Связін: «Про основні майбутні події. Ну ти знаєш, що у тебе у вівторок засідання уряду, в середу відставка уряду, в четвер візит Обами, в п’ятницю ще щось».

Корнілов: «У мене немає таких новин як засідання уряду, візит Обами і відставки».

Связін: «))) Ну це ж приклад – надсилай те, що маєш».

Дев’ять днів по тому Связін вже був більш вимогливим. «Олександре, потрібні анонси основних подій на 24-30 і вже терміново. Через годину буде запізно», – заявив він.

«У мене їх немає», – відповідає Корнілов.

«А де брати? Мені їх потрібно в загальний календар внести на зборах о 16 годині».

Ще через місяць, 18 грудня, Связін вже дав Корнілову чітке завдання по суті: «У нас є завдання розмістити п’ять опитувань по Європі, зроблених європейською компанією на замовлення Флагман ( агентство РИА Новости  – прим. автора ). Розміщувати потрібно щодня по одному матеріалу, який повинен бути добротно прокоментований експертами і т.ін. Будьте на зв’язку, трохи пізніше скину матеріали».

Опубліковані дослідження громадської думки стосувалися відносин Євросоюзу та США і санкцій проти Росії. Перше з них вийшло під заголовком «Більшість європейців не вірить у незалежність ЄС в питанні введення антиросійських санкцій». У статті йшлося про те, що, на думку європейців, під час введення санкцій на ЄС тиснули США. Друга стаття йшла в тому ж напрямку: «У Європі зростає невдоволення залежністю від США». І третя: «Більше третини європейців негативно налаштовані щодо антиросійських санкцій».

Щодо подібних тем Корнілов отримував приписи і надалі. Наприклад, в лютому Связін надіслав йому посилання на чергове дослідження РИА Новости. Йому навіть не довелося говорити, що Корнілов повинен зробити це для Baltnews. Майже відразу та ж стаття з’явилася й там під заголовком «Більшість американців не вважають поліцію гарантом безпеки». Причому твердження, винесене в заголовок, не було правдивим, оскільки під час дослідження американців запитували, кого або що вони вважають основним гарантом своєї безпеки. Поліцію назвали 46% респондентів, а 21% назвав, наприклад, другу поправку до Конституції США, тобто право носити зброю. Оскільки просили назвати лише основного гаранта, не можна сказати, що інші 54% не довіряють поліції.

Коли Postimees написав Связіну в Фейсбуці, той заявив, що він жодним чином не пов’язаний ні з Baltnews, ні зі «Спутником». Коли йому показали скріншот з бесіди в Skype, на якому видно його ім’я користувача і фотографію, Связін більше не відповів. Однак на сайтах «Спутника» в різних країнах та сама людина зазначається як співавтор, і там опубліковані його статті.

Договір Altmedia з Media Capital Holding на суму майже 100 000 євро тривав лише до кінця 2014 року, тобто протягом запуску Baltnews і наступні два перших місяці. Документи, що знаходяться в розпорядженні Postimees, свідчать, що з початку наступного року Altmedia розпочала щомісяця виплачувати гроші зареєстрована на Кіпрі фірма Barsolina Ventures Ltd., а в середині літа договір взяла на себе зареєстрована в Сербії SPN Media Solutions DOO Beograd.

Barsolina Ventures належить іншій зареєстрованій на середземноморському острові фірмі Largos World Ltd, а та в свою чергу – приватній особі Антреа Кунтупі. Далі сліди губляться.

SPN Media Solutions зареєстрована в офісі адвокатського бюро Stanisic, розташованого у сучасній офісній будівлі в Белграді. За даними комерційного реєстру Сербії, фірма належить зареєстрованому в Росії підприємству OOO Media Kapital. А те, в свою чергу, через ще одну проміжну фірму належить «Росии Сегодня». Як директори SPN Media Solutions вказані Тетяна Снєгова і Євген Жестянніков, копії паспортів обох свідчать, що вони є громадянами Росії.

І Barsolina, і SPN Media платили Altmedia щомісяця 11 400 євро на видання Baltnews. Гроші виплачувалися на підставі щомісячних звітів, які Корнілов мав пред’являти фірмі. У звіті зазначалися всі опубліковані статті за заголовками і поруч деяких із них вказувалася кількість кліків. Кожні три місяці з однією із фірм укладався новий договір, за основу якого брався текст початково укладеного з голландською фірмою договору. Навіть помилка в написанні адреси талліннською контори Altmedia залишалася незмінною у всіх договорах: замість «вулиця Коплі» писали «вулиця Колпі».

Проте стали більш точними вимоги, що висувалися Корнілову і були встановлені в додатку до договору. Наприклад, потрібно, щоб кожен місяць виходило мінімум 70, але не більше 500 новин розміром від 10 до 100 слів. Крім того, щомісяця повинні були виходити 10-50 аналітичних статей, есе або оповідних статей, у кожній статті повинні були бути коментарі мінімум двох експертів. Водночас теми статей повинні були становити інтерес для більш широкої аудиторії в Естонії та інших країнах Балтії. Крім того, Altmedia повинна була встановити безпосередні контакти з джерелами і збільшити популярність бренду Baltnews.

До переліку завдань Altmedia входило і «створення контактів із засобами масової інформації та експертами, що представляють громаду, які впливають на механізм ухвалення рішень в галузі політики і економіки, і схиляння їх до співпраці», а пропонована в статтях перспектива повинна була відрізнятися від «підходу мейнстріму».

З дослідження Postimees з’ясовується також, що фірми, які фінансували випуск Baltnews, пов’язані з організацією пропагандистських видань ще в декількох країнах. Засноване і очолюване головним редактором литовського Baltnews Анатолієм Івановим MTÜ Eurasian Media Laboratory отримало від Barsolina Ventures протягом трьох років півмільйона євро: 163 200 євро в 2015 році і приблизно стільки ж, навіть трохи більше – в 2016-му. Як пояснення у звіті MTÜ зазначалися «послуги інтернет-порталу».

На питання журналіста, для чого саме призначалися гроші, Іванов роздратовано відповів відмовою. «Молодий чоловіче, ви мене, напевно, не почули. Я зайнятий, у мене в кабінеті люди. Запитуйте, що хочете. Якщо російською ви не розумієте, скажу литовською, – заявив він, і перейшов на іншу мову. – У мене в кабінеті люди, і я не хочу витрачати свій час».

Після повторення запитання щодо походження 500 000 євро і мети їх використання Іванов зітхнув, не знайшов відповіді і поклав слухавку.

Серед документів, що знаходяться в розпорядженні Postimees, є як мінімум один місячний звіт, представлений на ім’я Barsolina Ventures латвійським Baltnews. Саме на підставі таких звітів організаціям, що оперували Baltnews, щомісяця виплачувалися гроші. За даними латвійського комерційного реєстру, щорічний оборот Baltnews.lv становив 100 000 євро – хоча на ньому не було помітно реклами і платної цифрової підписки на сайті також не було.

Про те, що подібна схема фінансування працювала і в Латвії, свідчить, крім іншого, бесіда Корнілова і Связіна по Skype. Связін передавав там чернетки нового тексту договору, в одному з них збереглися умови стосовно латиської мови. Корнілов звернув на це увагу Связіна.

Латвійська служба контррозвідки повідомила Postimees, що, за їхньою інформацією, тамтешній Baltnews фінансувався з Росії і для цього використовувалися фірми, зареєстровані в третіх країнах. «За нашою інформацією, російські гроші були основним джерелом доходу Baltnews.lv», – сказав заступник гендиректора DP Еріксен Цінкус.

***

Ще цікавішою є сербська фірма SPN Media Soltuions. Заснована три роки тому, ця фірма щорічно показувала дохід від продажів розміром близько 3,5 мільйона євро. При цьому всі гроші надходили від «діяльності в інших країнах». Згідно зі звітом за економічний рік, жодного працівника у фірмі не числиться. Однак українські судові документи показують, що та ж фірма таємно фінансувала діяльність тамтешнього філії РИА Новости.

У травні цього року українська спецслужба СБУ затримала головного редактора місцевого представництва РИА Новости Кирила Вишинського і висунула йому звинувачення у державній зраді. СБУ звинувачує його у тому, що він брав участь в інформаційній війні проти України на боці Росії і під його керівництвом місцева філія РИА Новости опублікувала 16 статей, мета яких полягала у «розколі суспільства, поширенні бунтівних настроїв в суспільстві і розпалюванні етнічної ворожнечі».

Причому у фінансуванні української філії РИА Новости важливу роль відігравала SPN Media Solutions. Згідно з постановою про арешт майна з українського реєстру судових документів, СБУ виявила, що SPN Media Solutions щомісяця переказувала 53 000 євро посередницьким фірмам в Україні, які в свою чергу передавали гроші агентству РИА Новости.

Із керівниками SPN Media Solutions Тетяною Снєговою та Євгеном Жестянніковим Postimees зв’язатися не вдалося. Фірма зареєстрована в Белграді за адресою адвокатського бюро Stanisic, ім’я адвоката Тетяни Станісіч фігурує також і в установчих документах фірми. Після трьох спроб прийти до дверей бюро і декількох електронних листів Станісіч відповіла, що у неї немає повноважень говорити про діяльність SPN Media. «На жаль, я не можу вам допомогти. Я не уповноважена розголошувати відомості про справи клієнтів, крім того, це заборонено Зводом професійної етики юристів, оскільки порушує принцип конфіденційності у відносинах між юристами та їхніми клієнтами», – повідомила вона у письмовій відповіді.

***

Однак повернемося до Естонії. Крім фінансування працівники «Росии Сегодня» все більш вимогливо диктували Корнілову, про що і як потрібно писати.

Ранок, 19 червня 2015. Розмова Связіна і Корнілова.

– Сань, відгукнись, – писав Корнілову в червні 2015 року Олександр Связін. І пізніше, втрачаючи терпіння:

– Олександре, відповідай!

Через деякий час Корнілов відповідає:

– Тут.

– Сань, привіт! Є обов’язон – кожен день відпрацьовувати три теми з п’яти запропонованих.

Связін одразу ж надав перший список із п’яти тем. У списку були, наприклад, розширення антиросійських санкцій, доля Греції і збір коментарів щодо можливості виходу з єврозони, а також зустрічі Володимира Путіна один на один на економічному форумі у Петербурзі.

Корнілову не залишалося нічого іншого, як відповісти на завдання одним словом –  зрозуміло.

Вже з початку липня у Корнілова не залишилося навіть свободи вибирати, які три теми з п’яти взяти. В одному «темнику», переданому по Skype, слідом за найважливішими з’явилося слово  обов’язково.  У число обов’язкових часто входили саме ті теми, які демонстрували суперечності в Євросоюзі або США: наприклад, фінансова криза в Греції і криза з біженцями. Також були обов’язкові теми, які стосувалися українського конфлікту і підтримуваних Росією бунтівних регіонів.

Крім Связіна, розпорядження віддавали Ліана Мінасян, Ясна Нагдаліева і Дмитро Ланін. Мінасян є працівником «Росии Сегодня», яку раніше КаПо представляла як відповідальну за видавництво Спутника в країнах Балтії. Дмитро Ланін раніше бував у Таллінні, щоб вербувати журналістів для естонського «Спутника», про що Eesti Ekspress писав у 2015 році.

Ще рік тому Мінасян заперечувала будь-яку свою причетність до Baltnews, однак підтвердила виданню Re: Baltica, що відповідає за «Спутник» у Прибалтиці. Наразі після нових питань Мінасян заявила, що більше не працює із Baltnews і взагалі не пов’язана з країнами Балтії. «Якщо хочете, передам ваше запитання своєму колишньому колезі», – сказала вона, але після цього припинила реагувати.

Нав’язування обов’язкових тим продовжилося у вигляді повсякденної рутини. Одного разу Связін надіслав Корнілову список, в якому зазначалися теми дня на 11 різних держканалах. У списку Связіна значилися, крім країн Балтії, «Спутник» у Киргизстані, Білорусі, Грузії, а також окремо – в Осетії, Молдові, Узбекистані, Казахстані та  Азербайджані. Естонія у списку зустрічалася двічі, окремо були теми для Baltnews і «Спутника».

Аналіз Postimees показав, що того ж дня у «Спутнику» з’явилися статті на запропоновані теми. «Спутник» у Киргизстані опублікував статтю про одного із впливових бізнесменів Шаршенбека Абдикерімова, якому належала розкішна квартира в найвищому хмарочосі Лондона на той момент, The Tower. Грузинському «Спутнику» звеліли написати про те, як одягаються жінки-політики в країні. Видання прекрасно з цим впоралося, стаття містила деякі приклади і фотографії.

У Молдові довелося писати про залежність лея від рубля і ціни на нафту. В результаті з’явилася стаття під заголовком «Діагноз для нашого лея: на зміну однієї залежності приходить інша». З усіх запропонованих тем Postimees не виявлено того дня статей лише у «Спутнике» двох країн.

***

Логи бесід у Skype показують, що в той час, коли очолюваний Корніловим Baltnews отримував із Москви щомісячне фінансування і щоденні розпорядження й повинен був подавати детальний звіт про статті, які вийшли протягом місяця і кількість їх переглядів, Корнілов маніпулював цифрами відвідуваності у звітах. Зокрема, Корнілов та його помічник і друг Олександр Дорофєєв купували кліки, щоб збільшити кількість відвідувачів Baltnews.

Дорофєєв зв’язався з першою  фірмою, що пропонувала таку послугу, вже у місяць відкриття сайту, в жовтні 2014 року.

«Думаю для початку протестувати десь близько 2 тисяч переходів, а якщо все вийде як я планую, то вже за 14 000 рублів оформимо. Так, таке питання ще … ці відвідувачі будуть рівномірно розподілятися протягом доби? Тобто якщо, скажімо, я замовлю 100 000, то протягом місяця по днях ви їх віддасте?»  – запитував він у розмові в Skype у користувача на ім’я Розкрутка сайтів.

Тест виявився вдалим і бізнес продовжився. Дорофєєву повідомили, що замовлення одного мільйона переглядів коштуватиме 10 990 рублів – близько 150 євро. Згідно з бесідою в Skype у наступні декілька місяців Дорофєєв зробив кілька замовлень. У березні 2015 року він оголосив, що хоче почати довгострокову співпрацю і робити одне або два замовлення щотижня.

Більшість таких замовлень доводилося робити електронною поштою або на спеціальному сайті, але час від часу Дорофєєв робив їх через Skype. Наприклад, 18 лютого 2016 року він замовив 20 000 кліків, які розподілялися по п’ятьом дням і чотирьом різним публікаціям, причому час прочитання одним користувачем однієї статті становив 90-120 секунд. Одна зі статей, для якої замовляли кліки, мала заголовок «СоціОлізм російської Естонії: «Допомога НАТО Естонії може тупо не встигнути!». Іншою було інтерв’ю із засновницею Партії народної єдності і її тодішньою головою Христийною Оюланд, яка обіцяла боротися проти прийому біженців.

У розмові з Postimees Дорофєєв заперечував купівлю кліків і заявив, що працював у Baltnews лише редактором. «Писав і випускав новини, які здавалися мені цікавими», – сказав він. За його словами, йому ніхто не говорив, про що потрібно писати.

Коли Дорофєєв почув про логи розмови в Skype, які демонструють його навички із пошуку цифр відвідуваності, він заявив, що це нічого не означає. «Може бути, що у мене є квиток на Місяць. Але це не означає, що я туди літав».

***

Хоча наявні в розпорядженні Postimees документи закінчуються на середині 2016 року, відкриті дані свідчать, що та ж схема фінансування діяла до кінця 2017 року. Корнілов, який потрапив у поле зору Податкового департаменту і поліції, вочевидь, саме в 2016 році змінив своє MTÜ, яке укладало договори з посередницькими фірмами. Замість MTÜ Altmedia видавцем Baltnews стало MTÜ Baltnewsmedia.

У 2016 році це MTÜ отримало у вигляді пожертвувань і допомоги 136 800 євро. У розрахунку на один місяць це становить 11 400 євро, тобто суму, яку за більш раннім договорами виплачували для видання російських пропагандистських каналів. У минулому році оборот Baltnewsmedia становив уже 155 508 євро.

1 червня цього року в Baltnews усіх трьох країнах Балтії з’явилася лаконічна замітка, в якій повідомлялося, що змінився видавець сайту і незабаром буде сформована нова редакція. У той же день Корнілов повідомив у Фейсбуці, що його зв’язки із командою Baltnews припинені. «Дякую усім, хто був з нами ці чотири роки», – написав він.

Через чотири дні Корнілов досяг угоди з естонською прокуратурою. Сам він, звинувачений у підробці документів, уникнув особистого покарання, але засноване і очолюване ним MTÜ Atmedia було покарано як юридична особа. Однак у тексті судового рішення ясно значиться, що саме Корнілов відігравав провідну роль у виведенні коштів із MTÜ без сплати податків, а також у підробці документів.

Після комплектації нових редакцій Baltnews продовжує виходити в усіх трьох країнах Балтії.

Джерело: Postimees

У роботі над статтею брали участь Інга Спрінг у Латвії, Шарунас Черняускас і Паулюс Грітенас у Литві, Весна Радоєвіч у Сербії і Влад Лавров в Україні. Частина даних була зібрана за допомогою Investigating Dashboard.