Джерело: Марк Крутов, Крим.Реалії
У Франції заарештували очільника «представництва» самопроголошеної «Донецької народної республіки» в Марселі Юбера Файяра. Його звинувачують у сутенерстві. У Франції це поняття трактується дещо ширше, ніж в інших європейських країнах, і карається більш суворо: Файяру загрожує десять років тюремного ув’язнення і штраф у 750 тисяч євро.
Про арешт Юбера Файяра, якому в 2019 році виповниться 61 рік, ще 10 квітня з посиланням на неназвані джерела повідомило російське інформаційне агентство «РИА Новости», не уточнивши, коли саме він стався. 11 квітня інформацію російського агентства підтвердила французька газета Le Monde: за даними її джерела, арешт відбувся ще 2 квітня, а офіційне звинувачення Файяру було висунуто через два дні, 4 квітня. Наразі він перебуває у в’язниці Екс-Люїнь французького департаменту Буш-дю-Рон.
Щодо обставин затримання і арешту Файяра, а також щодо деталей висунутих йому звинувачень відомо небагато: Le Monde пише з посиланням на джерела у судових органах, що в матеріалах справи йдеться про якихось «дівчат зі східних країн, які хотіли на нього працювати». «РИА Новости», повідомляючи про арешт глави французького «представництва «ДНР», процитувало іншого неназваного співрозмовника, який сказав, що останнім часом Файяр сидів без роботи і відчував гостру потребу у грошах, аби допомагати своїм дітям. Як пише російське агентство, він познайомився із громадянкою України, яка «позичила йому певну суму грошей».
За даними Le Monde, Файяр ще в 2007 році відкрив агентство знайомств Amour de Russie ( «Любов Росії») за тією ж адресою, де згодом з’явилося «представництво «ДНР» у Франції – Avenue du Prado, 180, всього за кіломет від консульства Росії у Марселі. Проституція як така у Франції не заборонена, однак закони, що карають за сутенерство в цій країні – одні з найсуворіших у Європі. Якщо буде доведено, що Файяр займався такою діяльністю, йому загрожує до 10 років в’язниці та 750000 євро штрафу.
Російська служба Радіо Свобода придбала виписку з французького реєстру юридичних осіб. В установчих документах агентства «Любов Росії» дійсно вказано, що цю компанію заснував Юбер Файяр. Як співзасновник у документі значиться дружина Файяра, громадянка Росії Світлана Гордієнко, яка народилася в Архангельську у 1970 році. При реєстрації вона внесла 8000 євро статутного капіталу агентства, а Файяр – 7000. Проте як юридична адреса агентства була вказана поштова адреса в сусідньому з Марселем місті Куду, а не адреса «консульства «ДНР» у Марселі. Адреса в Куду вказана як адреса агентства «Любов Росії» і в якості поштової, у французькому довіднику «жовті сторінки».
Файяр, колишній депутат парламенту регіону Прованс – Альпи – Лазурове Узбережжя та колишній мер міста Вітроль на півдні Франції, де він наразі сидить у тюрмі, оголосив себе «почесним консулом «ДНР» у Франції 25 вересня 2017 року. Трьома місяцями раніше Файяр відвідав Донецьк у складі «першої французької делегації в історії «ДНР», назвав «ДНР» «повноцінною державою з великим економічним потенціалом» і пообіцяв «донести цю інформацію до влади Франції». Згодом Файяр ще декілька разів відвідував окупований Донецьк та анексований Крим, де він виступав у ролі спостерігача на виборах президента Росії – в його акаунтах у Фейсбуці та «ВКонтакте» є фотографії з російським очільником анексованого півострова Сергієм Аксьоновим.
Файяр кілька разів їздив і до Москви, де відвідував Державну Думу Росії та фотографувався з депутатами Держдуми від Криму Наталією Поклонською і Леонідом Слуцьким. В аеропорту Сімферополя Файяр сфотографувався із проросійським німецьким журналістом Мануелем Оксенрайтером. Один із громадян Польщі, звинувачених у підпалі Угорського культурного центру в Ужгороді з метою кинути тінь на українських націоналістів (суд у цій справі нині триває у Кракові), назвав Оксенрайтера замовником цього злочину. Файяр також є засновником громадської організації «Дружба Франція Крим», покликаної «розвивати політичні, економічні та культурні відносини між Францією і Кримом».
Файяр відомий також як функціонер ультраправої партії «Національний фронт» Марін Ле Пен (у червні 2018 року перейменованої на «Національне об’єднання»). Згодом очолив відділення партії «Національний центр незалежних і селян» у департаменті Буш-дю-Рон. Він добре знайомий і з батьком Марін Ле Пен, першим головою «Національного фронту» Жан-Марі Ле Пеном – у 1986 році Файяр, якому тоді було 28 років, брав участь у регіональній виборчій кампанії «Національного фронту» у Верхній Луарі.
Шлюб зі Світланою Гордієнко, співзасновницею агентства «Любов Росії», був для нього не першим: у 1992 році Файяр, як він сам пише в своєму блозі, одружився із викладачкою малювання з литовського міста Пасваліс. Після її смерті у 2002 році внаслідок рідкісної хвороби у нього залишилося четверо дітей. У 2017 році Файяр знову говорив у інтерв’ю, що є «вдівцем». Знайти будь-які сліди Світлани Гордієнко або згадки про її шлюб із Файяром, окрім як у виписці з французького реєстру компаній, Радіо Свобода не вдалося.
Незабаром після відкриття «представництва «ДНР» в Марселі прокурор Екс-ан-Провансу Ашиль Кіріакідес вимагав закриття асоціації.
«Ми маємо справу з напівдипломатичним представництвом у Франції, що порушує державний і міжнародний порядок», – цитувало слова Кіріакідеса міжнародне французьке радіо RFI.
Попри це, 6 вересня 2018 року суд відмовив прокуратурі в задоволенні відповідного позову. Файяр назвав рішення суду «днем великої перемоги для «ДНР» і «ударом по міжнародному престижу Києва».
Франція стала п’ятою європейською країною, у якій було відкрито «посольство «ДНР». Раніше такі ж «посольства» і «консульства» були відкриті в Греції, Чехії, Фінляндії, Італії. Першим з них стало чеське, відкрите у 2016 році в Остраві. Міністерство закордонних справ Чехії виступило проти відкриття представництва, заявивши, що так звана «Донецька народна республіка» не є суб’єктом міжнародного права і не може мати консульств на території інших країн. Чеські дипломати відзначили, що офіс зареєстрований як громадська організація і не має дипломатичного статусу. Спочатку МЗС Чехії вимагало перейменувати «консульство», а після відмови його керівників зробити це подало на них до суду. У квітні 2017 року суд постановив закрити «Консульство «ДНР» і розпочав юридичну процедуру його ліквідації.
Щодо зв’язків сепаратистів Донбасу з Францією журналісти багато писали під час піку протестів «жовтих жилетів» у Парижі та інших містах країни. У грудні 2018 року член «Національного об’єднання» Марін Ле Пен і активіст націоналістичної організації «Судний день» Фабріс Сорлен розгорнув прапор «ДНР» на Єлисейських полях разом зі своїм соратником Ксав’єром Моро, автором книги «Україна. Чому Франція себе обманює». Обидва вони, як і Юбер Файяр, неодноразово бували в «ДНР», «ЛНР» та в Криму у ролі «спостерігачів на виборах», а також виступали в ефірі телеканалу Russia Today із критикою європейської політики стосовно невизнаних «республік» Донбасу.
«Французькі ЗМІ критикують прояви антисемітизму, расистські висловлювання «жовтих жилетів», а RT і «Спутник» або дружні їм сайти залишають це поза увагою, оскільки дискусії на ці теми вважаються у русі маргінальними», – розповідав Елін Леклерк, журналіст французького видання Le Monde, у документальному фільмі про «жовтих жилетів», знятому чеськими документалістами.
У той же час незалежні експерти сходяться на думці, що перебільшувати ступінь впливу російської пропаганди та прихильників «ДНР» і «ЛНР» на рух «жовтих жилетів» не варто: цей рух є вкрай неоднорідним і об’єднує в собі як прихильників, так і противників проросійських сепаратистів в Україні.
Проблеми юридичного характеру виникають у прихильників сепаратистів не тільки у Франції або в Чехії. Проти згаданого вище у цій статті журналіста Мануеля Оксенрайтера, якого палії угорського культурного центру в Ужгороді звинуватили в організації цього злочину, в Німеччині розпочато кримінальне розслідування. Сам він переховується від слідства.
11 червня 2018 року в Німеччині був визнаний винним у фальсифікації місцевих виборів і засуджений до 7 місяців позбавлення волі 48-річний очільник міської ради міста Квакенбрюк, депутат опозиційної Лівої партії (Die Linke) Андреас Маурер, який виступав за скасування західних санкцій проти Росії і визнання анексованого Криму російською територією. Маурер неодноразово відвідував «ДНР», «ЛНР» і Крим, виступаючи в ролі спостерігача на виборах у самопроголошених «народних республіках». Як встановило слідство, Маурер і його спільники, також члени Лівої партії, роздавали громадянам іноземного походження заявки на голосування поштою, а коли ті отримували бюлетені, заповнювали їх разом з ними або замість них, скориставшись поганим знанням німецької мови своїх жертв.
Джерело: Марк Крутов, Крим.Реалії
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода
