Широкомасштабне вторгнення Росії продемонструвало, що Польща є стратегічним ворогом російської влади. У Кремлі оцінили якість дій польської влади та спрямовують вістря своїх дезінформаційних зусиль проти офіційної Варшави.
Широкомасштабне вторгнення Росії в Україну суттєво змінило і польсько-українські відносини. Після 24 лютого 2022 року Польща стала євроатлантичним камертоном надання Україні військово-технічної та фінансової допомоги, вона перетворилася на шлюз для мільйонів українських біженців, а президент Анджей Дуда особисто переконував лідерів країн Південної Європи підтримати надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу. Настрої всередині Польщі стали суттєво більш проукраїнськими, а місто Жешув перетворилося на логістичний хаб у питанні постачання Україні необхідного озброєння та військової техніки.
Очевидно, що такий розвиток подій не міг залишитися поза увагою Кремля, адже під час війни першочергове значення має не лише знищення противника на фронті, але і підрив його тилів. Польща виявилася надійним тилом для України попри нерозв’язані досі питання з вшануванням жертв Волинської трагедії та відсутність чіткого політичного сигналу про створення преференцій для польського бізнесу у процесі відновлення економіки України. Нагадаю, що президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн ще у 2022 році наголосила про зацікавленість ЄС стати оператором відновлення України.
Польську позицію помітили і в Кремлі. Буде помилковим стверджувати, ніби ставлення до Варшави у Москви було в останні роки теплим та приязним. Після Смоленської катастрофи, в якій загинула велика група представників польського істеблішменту на чолі з президентом Лехом Качинським та відмови Росії повернути залишки літака, який вибухнув, польсько-російські відносини охолонули. Владімір Путін особисто звинувачував посла Польщі у Німеччині 30-х років Юзефа Липського у сприянні Голокосту. В сучасних умовах кремлівська риторика стала ще більш брехливою та агресивною.
Наприклад, колишній президент Росії Дмітрій Медведєв навесні 2023 року заявив, що у Польщі при владі перебувають русофоби та запропонував перейменувати Польщу на Царство Польське у складі Росії. Думки цього персонажу російської політичної сцени навряд чи вартували б уваги, якби подібні заяви не робили інші керівники Росії. Наприклад, глава Служби зовнішньої розвідки Росії Сєргєй Наришкін публічно припускав, що Польща має наміри анексувати територію Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей. При цьому головний російський «джеймс бонд» наголосив, що Варшава планує використати механізм проведення референдуму для забезпечення легітимності власних дій. Російський високопосадовець прямо говорив про наміри Польщі використати алгоритм, який застосувала РФ для незаконного приєднання (не визнаного світовою спільнотою) захоплених силою територій України.
Проте найголовнішим у цьому параді алле демонстрації ворожого ставлення до Польщі стала публічна позиція російського президента. Владімір Путін під час засідання російського Радбезу заявив, що Польща та Литва «під натівською парасолькою» мають намір захопити частину західних земель України. Очевидно, для посилення ефекту від своїх слів Путін наголосив, що «західні польські землі Сталін подарував Варшаві». Господар Кремля відомий прагненням спрощено та кон’юнктурно тлумачити непрості події європейської історії. Тому і факт існування Люблінського трикутника, який Литва, Польща та Україна створили ще у 2020 році, Путін перекрутив у власних інтересах.
Підсумок виглядає очевидним – Польща залишається стратегічним ворогом Кремля в Європі, проти якого Росія веде насичену інформаційну кампанію. Думаю, про це не варто забувати.
Євген МАГДА
