StopFake: початок
П’ять років тому, під час Революції гідності, коли екс-Президент Віктор Янукович втік, а російські війська розпочали окупацію Криму, українці відчули на собі масовану пропагандистську атаку з боку Росії. Інформаційний простір Росії, України та Європи заполонили брехливі повідомлення російських і проросійських ЗМІ, які почали писати про «неконституційний переворот в Україні», діяльність «хунти», «легітимність президента Януковича» і про роль США та ЄС у революції. Саме в ті дні у звичний обіг почало входити слово «фейк». Так журналісти й експерти стали називати неправдиву інформацію, що спотворює реальні факти й змінює дійсність, але подається як новина.
Саме в такій ситуації на початку березня 2014 року з’явився фактчекінговий проект StopFake. Ініціаторами створення проекту стали викладачі, випускники та студенти Могилянської школи журналістики. Розпочатий як волонтерський проект, згодом StopFake зібрав команду професіоналів з роботи з дезінформацією, яка зараз налічує понад 40 осіб. Завданням StopFake було визначено перевірку і спростування дезінформації та пропаганди про те, що відбувається в Україні, яка поширюється російськими ЗМІ. Крім впливу пропаганди на Україну, StopFake досліджує методи її впливу й на інші країни та регіони, насамперед Європейський Союз і країни колишнього Радянського Союзу.
[row][one-third]
[/one-third][two-thirds]
«П’ять років тому ніхто з команди не вірив, що ця ініціатива проіснує так довго. Ми реагували на виклики того часу, робили те, що вважали необхідним і важливим. Сьогодні StopFake – це більше ніж факчекінговий проект, це аналітичний хаб, в якому проблеми пропаганди та дезінформації розглядаються комплексно. Ми займаємося аналітичною роботою, моніторинговими дослідженнями, розробкою нових підходів у медіаосвіті, фактично, ми створили тренд використання фактчекінгу для перевірки зарубіжної дезінформації, зібрали неспростовні докази існування складної системи російської дезінформації й підняли рівень розуміння цієї проблеми на міжнародному рівні», – говорить головний редактор StopFake, директор Могилянської школи журналістики Євген Федченко[/two-thirds][/row]
Перше спростування з’явилося на сайті 2 березня 2014 року. У цьому матеріалі StopFake спростував фейк російського пропагандистського агентства РІА «Новости» про масовий перехід українських військових, частини яких базувалися у Криму, на бік російської влади в Криму.
[row][two-thirds]
Ольга Юркова, співзасновниця проекту, згадує: «StopFake з’явився на світ увечері 2 березня 2014 року. Сидячи на роботі, я спілкувалася в facebook-групі з колегами, з якими свого часу навчалася на програмі Могилянської школи журналістики Digital Future of Journalism для журналістів і редакторів.
Саме цього дня у Криму з’явилися «зелені чоловічки». На цьому тлі російські медіа просто вибухнули неймовірною кількістю неправдивих «новин» про Україну. У групі ми й почали обговорювати, як ми – відповідальні журналісти – можемо допомогти з цим впоратися. Пізніше ми зібралися в Могилянці для мозкового штурму». Його результатом якраз і став сайт, покликаний спростовувати неправдиві «новини» в медіа за допомогою верифікації інформації. Новину про створення StopFake перепостили в facebook 13 000 разів за перші 2 години існування, коли на самому сайті взагалі не було ніякого контенту. Соцмережі й електронна пошта буквально розривалися від повідомлень. Для творців це був чіткий сигнал: такий проект дійсно актуальний як ніколи. [/two-thirds][one-third]
[/one-third][/row]
Виконавчий директор проекту Руслан Дейниченко свою першу статтю для сайту написав уже на початку березня 2014 року.
«Тоді російські ЗМІ вигадали, що прикордонні області РФ заполонили тисячі українських біженців. Але при цьому їх не показували. А в новинах демонстрували відео, зняте на переході на українсько-польському кордоні. Перевірити цю інформацію було нескладно. Я зателефонував у Федеральну міграційну службу РФ і запросив дані про біженців з України. Представник відомства мені повідомила, що за тиждень у них було буквально кілька телефонних дзвінків від українців. Ніякого напливу «тисяч біженців» немає. Хоча в розмові вона згадала, що є вказівка керівництва готувати місця для біженців. І нібито вже купують намети, казанки, постільні приналежності. Я ще тоді здивувався: навіщо їм усі ці приготування, якщо біженців немає. Але через пару місяців, коли росіяни розв’язали війну на Донбасі й біженці з’явилися, стало очевидно, що Кремль заздалегідь готувався саме до такого сценарію», – говорить Руслан Дейниченко.
За перший місяць роботи проекту на сайті з’явилося 105 спростувань – рекорд за 5 років існування StopFake. Більшість фейків стосувалася ситуації у Криму; це були, в тому числі, й нові фейки про «перехід» українських військових частин на бік Росії, а також неправдиві повідомлення про бездіяльність нової української влади.
Саме в 2014 році StopFake спростував найвідоміші й найбільш абсурдні фейки: про розіп’ятого хлопчика, про іспанського диспетчера Карлоса і про двох рабів.
Медіаексперт і фактчекер StopFake Олена Чуранова вважає, що «засилля фейків, розвиток гібридних медіа, які називають себе ЗМІ, але насправді є інструментами інформаційних воєн, зростання популярності соцмереж дали поштовх розвитку саме такого нетрадиційного виду фактчекінгу. Саме він допомагає внести ясність в інформаційний хаос».
Елена Чуранова считает, что через 5 лет после начала российской дезинформационной кампании против Украини подходы к ее распространению изменился.
Олена Чуранова вважає, що через 5 років після початку російської дезінформаційної кампанії проти України підходи до її поширення змінилися: «Відвертої брехні стало менше, натомість використовується напівправда, маніпулятивні заголовки на тлі відносно правдивих текстів самої новини. Крім цього, зріс вплив квазиукраїнських ЗМІ на інформаційне поле України, коли такі джерела, як strana.ua, NewsOne та інші посилаються на якісь анонімні джерела, на проросійських речників, першими поширюють фейки, які потім підхоплюють російські ЗМІ».
«У німецьких ЗМІ найбільша кількість фейкових новин стосувалося війни на Донбасі, – розповідає редактор німецької версії StopFake Галина Шиманська-Гейер. «Наративи про Україну як про failed state залишаються актуальними, тому що основна мета російської дезінформації в німецьких ЗМІ – дискредитувати Україну, Президента і проєвропейський уряд».
Команда StopFake однією з перших почала використовувати фактчекінг для боротьби з дезінформацією і однією з перших у світі звернула увагу на кремлівську пропаганду як системне явище, що невдовзі стане однією з провідних глобальних загроз. За словами директора проекту Kremlin Watch, чеського експерта Якуба Янди, StopFake порушив питання про російську дезінформацію на порядок денний у Європі. Крім того, саме StopFake, каже Янда, був одним із прообразів створення East StratCom Task Force, фактчекінгової ініціативи Європейського Союзу.
«Це також зіграло важливу роль у викритті дезінформації. До цього різним політичним діячам або журналістам було дуже важко торкатися цієї теми або розуміти, наскільки великою загрозою для безпеки є дезінформація з Росії. StopFake дуже добре визначав, аналізував і описував її», – каже Янда в інтерв’ю StopFake.
Співзасновник проекту ЄС EUvsDisinfo і керівник групи з боротьби з дезінформацією Ukrainian Elections Task Force Якуб Каленський вважає, що StopFake став найважливішим проектом, який працює у сфері протидії дезінформації.
«StopFake першим показав, яке значення має регулярний аналіз фейкових матеріалів. Коли ми починали проект EUvsDisnifo, ми насамперед керувалися бажанням створити щось подібне до загальноєвропейського StopFake», – прокоментував Каленський.
Команда StopFake не лише спростовує окремі фейки, а й створює архів пропаганди, аналізує цю інформацію, розповідає про проблеми пропаганди на конференціях і семінарах в Україні та за її межами.
«У цьому регіоні, – наголошує вона, – є своя специфіка. Є ті, хто досить скептично ставиться до того, що ми спростовуємо тільки російські фейки й нібито не звертаємо уваги на українські. Водночас більшість фейків в Іспанії стосуються внутрішньополітичної боротьби. Але все ж вони дуже сприйнятливі до проросійських наративів. Дуже сильно впливає російська дезінформація й на деякі країни Латинської Америки», – зазначає Аліна Мосендз.
«У Франції роль StopFake та інших ресурсів, які протидіють російській дезінформації, зростає, – розповідає редактор французької версії Оксана Пінскер. Матеріали StopFake, у тому числі спростування матеріалів кремлівських медіа у Франції – таких як RT і Sputnik, – активно обговорюються і використовуються не тільки журналістами та експертами у Франції, а й звичайними користувачами, і не тільки з української діаспори».
«Цікаво, що Sputnik France називає нас site ukrainien tristement célèbre StopFake і démystificateurs de la propagande du Kremlin. З визначенням «сумнозвісний» можемо посперечатися, але коли опоненти називають нас «викривачами кремлівської пропаганди» – це той рідкісний випадок, коли вони не брешуть», – розповідає Оксана Пинскер.
«Ми як в окопах, на першій лінії гібридної війни», – вважає редактор італійської версії StopFake Мауро Воерзіо. За його словами, протидія дезінформації в Італії – завдання нелегке. По-перше, італійський уряд став помітно проросійським, по-друге, говорити про Україну правду не завжди можливо, оскільки італійський уряд контролює інформаційне поле в країні. Проте він упевнений, що світло в кінці тунелю все ж є: «Майбутнє за нами. Люди починають нас слухати і розбиратися в ситуації».
[row][half]
[/half][half]
[/half][/row]
Зараз StopFake спростовує дезінформацію не тільки на сайті, а й за допомогою щотижневих випусків відео-новин російською, англійською і українською мовами, готує щотижневі випуски новин для радіо і випускає щомісячну газету «Твое право знать», яка безоплатно розповсюджується серед жителів Донецької та Луганської областей накладом в 200 000 примірників.
[spacer style=”1″]
Перемогти пропаганду можливо лише шляхом упровадження медіаграмотності та освіти
Однією із ключових складників діяльності Проекту в останні роки є тренінги з медіаграмотності та розвитку медіакомпетентності серед журналістів, громадських активістів, викладачів шкіл та вишів і навіть політиків.
Наприклад, у 2016 році StopFake разом із колегами з Bellingcat провів семінар «Викладання фактчекінгу та верифікації інформації в університетах», учасниками якого стали 16 викладачів журналістики і керівники медіа-програм із 13 університетів України. Результатом проекту стала колективна розробка навчальної програми з фактчекінгу для студентів-журналістів українських університетів.
Цього ж 2016 року на запрошення Міжнародного центру журналістики MediaNet тренери StopFake провели тренінг із фактчекінгу політиків і верифікації даних з відкритих джерел, пошуку та викриття фейків для журналістів ЗМІ Казахстану. Пізніше в рамках проекту Netherlands Institute for Multiparty Democracy (NIMD) і UK Conflict, Stability and Security Fund (CSSF) StopFake в Тбілісі провів дводенний тренінг із виявлення та протистояння зовнішній пропаганді, а також із політичного фактчекінгу для молодих політиків з Грузії, Вірменії та Азербайджану.
На думку головного редактора StopFake і директора Могилянської школи журналістики Євгена Федченка, «використання таких навичок має стати обов’язковою складовою роботи сучасного журналіста, що дасть змогу вивести професію на новий якісний рівень».
У 2018 році StopFake приєднався до проекту міжнародної організації IREX «Вивчай і розрізняй: інфо-медіа грамотність». Мета програми – інтегрувати елементи медіаграмотності в шкільні предмети, а також сформулювати в учнів середніх шкіл України навички критичного мислення та медіаграмотності, необхідні для того, щоб не піддаватися впливу дезінформації та пропаганди.
В рамках цієї програми у співпраці з Міністерством освіти і науки України розробляються навчальні програми, матеріали курсів, які інтегруються в навчальні програми 150 загальноосвітніх шкіл в дев’яти містах України.
Заступник головного редактора StopFake Вікторія Романюк розповідає:
«Цей проект є, мабуть, найважливішим і найбільш відповідальним для нас, адже йдеться про дітей. Дуже часто під час різних конференцій і публічних подій медіаексперти та політики говорять про необхідність змін в освіті. Ми це успішно робимо. Для нас участь в розробках нових навчальних програм є гарною можливістю впровадити в освітній процес нові технології, показати вчителям приклади інтегрування сучасних медіаявищ у традиційні теми. Використання сучасного медійного контексту і контенту дає змогу інакше подивитися на традиційні теми. Наприклад, викладач історії може попрацювати з прикладами історичних фейків і спростувати їх разом із учнями; на уроках української мови та літератури можна працювати з сучасними медіатекстами. Сучасний медіапростір щодня породжує приклади, про які важливо говорити з нашими дітьми».
[spacer style=”1″]
Міжнародне визнання
Результати роботи команди Stopfake отримали високу оцінку на міжнародному рівні.
За п’ять років роботи про проект розповіли понад 300 світових ЗМІ, в тому числі й New York Times, CNN, Politico, Washington Post та інші.
У 2014 році StopFake отримав нагороду The Bobs від Deutsche Welle як найкращий проект російською мовою. У 2016 році StopFake потрапив у список New Europe 100 (організації та особи, які змінюють Центральну та Східну Європу), складений Res Publica, Google, Visegrad Fund і the Financial Times.
У 2017 році проект StopFake отримав престижну премію демократії від Національного демократичного інституту (NDI) як організація, що є лідером у глобальній боротьбі з пропагандою та дезінформацією.
У 2016 році StopFake став партнером світової мережі First Draft, яка працює над поліпшенням якості онлайн-журналістики. Мережа була заснована у вересні 2016 року і об’єднала такі впливові організації, як Facebook, Twitter, YouTube, the New York Times, BuzzFeed News, the Washington Post і CNN. Основна мета партнерства – підвищення навичок і стандартів роботи цифрових редакцій, обмін інформацією, фактчекінг і перевірка свідчень очевидців.
StopFake спільно із експертами з варшавського Centrum Stosunków Międzynarodowych був учасником проекту «Інформаційна війна в інтернеті», присвяченому протистоянню прокремлівської дезінформації в Центральній і Східній Європі. Завдання проекту – моніторинг онлайн ЗМІ в цих країнах регіону в пошуках загальних закономірностей і ключових тем, якими маніпулюють, щоб побачити, як змінюється стратегія дезінформації, схожа вона чи відрізняється залежно від країни поширення.
У 2017 році британський журналіст Тім Уайт із командою StopFake створив документальний фільм «Нічого крім брехні: битва з фейковими новинами», в якому розповідається історія виникнення фейкових новин – від часів Другої світової війни, аналіз еволюції цього явища – через події в Естонії, війну в Україні, трагедію MH17 і завершується ця історія виборами в США. Відомі у всьому світі журналісти й експерти з питань пропаганди пояснюють, що таке неправдиві новини, в чому секрет їхньої популярності та як можна вирішити цю проблему. Фільм також докладно розповідає про роботу StopFake із протидії російській дезінформації в Україні.
[spacer style=”1″]
Більше фактів про StopFake у цифрах:
[list][item icon=”fa-clock-o”]5 років роботи [/item][/list]
[list][item icon=”fa-map-marker”]13 мовних версій (українська, російська, англійська, румунська, іспанська, болгарська, французька, чеська, німецька, польська, сербська, голландська та італійська мови) [/item][/list]
[list][item icon=”fa-laptop”]10 000 000 відвідувачів сайту[/item][/list]
[list][item icon=”fa-facebook”]100 тисяч підписників у Facebook[/item][/list]
[list][item icon=”fa-twitter”]30 тисяч підписників у Twitter [/item][/list]
[list][item icon=”fa-comment”]188 тисяч підписників у соціальних мережах [/item][/list]
[list][item icon=”fa-youtube”]230 000 годин відеовипусків (252 відеовипуски російською мовою, 226 – англійською)[/item][/list]
[list][item icon=”fa-headphones”]144 подкастів [/item][/list]
[list][item icon=”fa-archive”]200 000 примірників – наклад щомісячної газети «Право знать» [/item][/list]
[list][item icon=”fa-puzzle-piece”]2640 спростувань[/item][/list]
Автори: Олександр Ярощук, Вікторія Романюк
