Проблема фейкового контенту набула таких глобальних масштабів, що на неї звернули свою увагу підприємці. У світі з’являється все більше стартапів, спрямованих на боротьбу з фейковим інтернет-контентом.
Їхні автори використовують різні підходи для вирішення проблеми інтернет-брехні. Деякі з них намагаються максимально автоматизувати ручний фактчекінг. Інші надають майданчик для розміщення гарантовано перевіреного контенту. У боротьбі з фейками намагаються застосовувати і методи математичного моделювання. Окрім того, спроби вирішити проблему інтернет-фейків сприяють створенню проектів, спрямованих на глобальні зміни в Мережі.
Сьогодні ринок стартапів протидії фейкам знаходиться на стадії формування, а самі проекти – це швидше результати перших пошуків, такі собі альфа-версії майбутніх повноцінних продуктів. Тим не менш, вони заслуговують на увагу і вивчення їх досвіду. У сьогоднішньому огляді ми пропонуємо кілька нових стартапів, що намагаються вирішити проблему онлайн-фейків.
Факт чи вигадка? Rootclaim шукає відповіді за допомогою математики
Новий стартап з Ізраїлю Rootclaim намагається вирішити проблему фейків, яка останніми роками не дає спокою онлайн-спільноті.
Автори стартапу відразу ж підкреслюють, що вони намагатимуться ідентифікувати не очевидні випадки брехні, що заполонила інтернет (на кшталт фейкових даних про результати виборів у США або прикладів типу «піца-гейта» в ході виборчої кампанії). Rootclaim спробує відповісти на більш складні і суперечливі питання. Наприклад, хто винен в аварії малазійського боїнгу в 2014 році? Чи мав Ірак ядерну зброю? Хто ініціював хімічну атаку в Сирії у 2013 році?
Автори стартапу Rootclaim визначили основні причини, через які ми зазнаємо невдачі, приймаючи обґрунтовані рішення в умовах високої невизначеності, і спробують подолати ці невдачі.
Одна з таких причин, що заважають нам прийняти рішення полягає в тому, що ми обґрунтовуємо наші рішення, базуючись на відфільтрованій інформації; наборі даних з упереджених і зацікавлених джерел, які явно або приховано фільтруються і нами самими, і сучасними онлайн-інструментами на зразок бульбашки фільтрів http : //www.stopfake.org/nesvobodnyj-google-kak-poluchit-nezavisimyj-rezultat-onlajn-poiska/ або алгоритмами Facebook. Крім того, існує безліч ситуацій, коли людська інтуїція нас просто підводить. Така людська поведінка – предмет досліджень багатьох вчених, в тому числі ізраїльського лауреата Нобелівської премії Даніеля Канемана (Daniel Kahneman).
З поки що не очевидної причини розумні і мислячі люди, котрі підлягали впливу однієї і тієї ж інформації, можуть формулювати різні і навіть суперечливі висновки.
Вчені вже дійшли висновку, що людський розум не може впоратися з високими рівнями невизначеності. Коли ми намагаємося проаналізувати велику кількість нерідко суперечливих свідчень, наші висновки часто виявляються помилковими.
Тому автори проекту Rootclaim вирішили використовувати для оцінки фактів точну науку. Проект працює на основі математичних моделей в поєднанні з людськими знаннями. Користувачі сайту можуть самі додати докази і аргументи, приклади і статистику. Причому дані, що підтверджуються доказами, отримають більшу вагу, ніж, наприклад, поширені бездоказові висновки. Другим інструментом, на якому базується робота Rootclaim, є байєсовські методи, елементи теорії ймовірності, що дозволяють математично довести ступінь істинності того чи іншого судження. На думку розробників Rootclaim, комбінація цих двох підходів дозволить отримати максимально достовірну відповідь.
На сайті Rootclaim опубліковано кілька прикладів застосування свого інструменту для вирішення суперечливих проблем. Наприклад, аналіз питання «Хто здійснив хімічну атаку в Сирії у 2013 році?» привів до думки про те, що «адміністрація Обами, ймовірно, зробила неправильний виклик, звинувативши Асада в нападі».
Автори стартапу Rootclaim упевнені, що вдосконалені можливості моделювання в поєднанні з людськими знаннями можуть допомогти відповісти на питання, пов’язані з політикою, прогнозуванням і прийняттям рішень у багатьох областях, де на сьогодні панують інтуїція і особисті преференції.
Authenticated Reality: деанонімізація користувачів у боротьбі з фейками
Автори стартапу Authenticated Reality вважають, що поборовши анонімність в Мережі, вони зможуть подолати і фейки. Назва Authenticated Reality перекладається як «аутентифікована реальність» – ймовірно, назва була вибрана за аналогією з «Augmented Reality» – «Доповнена реальність».
Автори проекту замахнулися на створення нового інтернету – повністю відкритого і без анонімних користувачів.
Authenticated Reality дозволяє упевнитися, що людина, з якою ви спілкуєтеся або той, хто написав щось в інтернеті – реально існує. Для перевірки особи стартап використовує власні інструменти.
Крім того, при перегляді сайтів AR дозволить відстежувати для кожної новини, опублікованої в інтернеті, її авторів та людей, що сприяли її поширенню. Якщо серед цих людей виявиться багато неавторизованих осіб (тобто тих, існування яких Authenticated Reality не може гарантувати), існуватиме велика ймовірність того, що така новина – це фейк. По суті, Authenticated Reality намагається автоматизувати перевірку особи інтернет-користувача і застосовувати результати перевірки для різних цілей – від ідентифікації користувачів до аналізу достовірності інтернет-контенту.
Головний продукт Authenticated Reality – це інструменти перевірки особи користувача, що грунтуються на аналізі його активності в Мережі, перегляді профайлів у соціальних мережах та інших даних.
Концепція аутентифікованої реальності, яку реалізував стартап Authenticated Reality, досить цікава, та має безліч «слизьких місць» при застосуванні в реальному світі, зокрема, при перевірці достовірності новин. Наприклад, люди можуть вірити в ті фейки, які вони поширюють або умисно ділитися контентом, що відображає лише одну точку зору. Крім того, використання інструментів Authenticated Reality піднімає питання приватності користувачів і їхніх даних: якщо людина бажає залишатися анонімною, але хоче поділитися важливим контентом, в концепції стартапу її контент апріорі вважається таким, що не заслуговує на довіру.
Багато питань, в тому числі суто технічних, виникає і у випадку аналізу джерел поширення дуже популярного контенту, наприклад, у Facebook, де знайти умовно «крайніх», тобто тих, хто запустив «качку» в маси, практично неможливо.
Автори стартапу працюють над такими слизькими моментами і радяться з користувачами щодо того, як вирішити ті чи інші ускладнення в роботі Authenticated Reality.
Але найцікавіше – стартап Authenticated Reality буде ідентифікувати не тільки користувачів інтернету, але також й електронні адреси та сайти. Спеціальні інструменти Authenticated Reality дозволять перевірити, чи є електронні адреси реальними і чи варто їм довіряти. Аналогічно сервіс буде відзначати і сайти, які заслуговують на довіру. Ці два інструменти можуть бути доволі корисними у боротьбі з інтернет-фейками.
«Припиніть анонімність, і ви припините 95% бруду в Мережі», – так коментує свій проект Кріс Чіабарра (Chris Ciabarra), засновник стартапу.
Акселератор Matter допоможе боротися з фейками
Показником, що підтверджує інтерес до теми фейкових новин, точніше, до боротьби з ними, є не тільки кількість стартапів, які працюють в цьому напрямку. Про важливість боротьби з фейками і перспективності цієї теми говорить інтерес інвесторів до таких проектів та існування акселераторів – програм підтримки молодих підприємців.
Медіа-акселератор Matter нещодавно запустив програму підтримки стартапів, що створюють інструменти боротьби з фейками. Резидентами Matter є медіа-стартапи. Однак керівники проекту вирішили звернути увагу на проекти, які розробляють рішення для боротьби з фейками, бо в сучасному інтернеті, на тлі падіння довіри до медіа в цілому і онлайн-медіа зокрема, такі проекти будуть перспективними і затребуваними.
Після відбору учасників акселератора засновники Matter виділили п’ять напрямків своєї роботи. Одним з них стало підвищення рівня довіри до медіа. Серед перших учасників акселератора було декілька стартапів, які вирішують цю задачу.
Проект Grafiti дозволяє перевірити факти, опубліковані в соціальних мережах на достовірність та для їх підтвердження або спростування створити на основі відкритої інформації елементи візуалізації – графіки, таблиці, діаграми (деякі з них можна оформити у вигляді Gif-зображень, які дуже подобаються користувачам соціальних мереж).
Стартап Vigilant працює з відкритими даними і надає доступ до них через єдиний сайт. Користувачі сайту можуть швидко отримати інформацію про діяльність гілок влади США (судової, законодавчої), переглянути фінансові документи, витрати на лобіювання, реєстри прав власності та багато іншого. Для управління ними в системі передбачені функції пошуку; за отриманими результатами можна створити візуалізацію. Автори проекту впевнені, що їх інструмент дозволить легко перевіряти дані фактчекерам та звичайним людям, які хочуть оцінити правдивість тверджень політиків і публікацій в медіа.
Автор: Надія Баловсяк, для Stopfake.org .
