Китайське видання Global Times, офіційний рупор комуністичної партії Китаю, опублікувало 7 березня “матеріал-розслідування”, в якому звинувачує український батальйон «Азов» (який згодом став полком) у «неонацизмі», а уряд США – у фінансуванні радикалів. Попри те, боротьба з неіснуючим «нацизмом» в Україні стала основним виправданням віроломного нападу Росії на Україну, ця тема продовжує знаходити інтерес з боку окремих ЗМІ, які таким чином солідаризуються з Кремлем у спробах маргіналізувати Україну та підірвати міжнародну підтримку боротьби українського народу. У статті Global Times, а також інших міжнародних видань, як турецька Gazete Duvar, американська NBCNews, катарська Al Jazeera, говориться про те, що США нібито «підтримувало українських націоналістів, щоб сприяти екстремістським силам у Східній Європі», а також про те, що начебто «проблема нацистів в Україні реальна».
Діяльність в Україні батальйону «Азов», який налічує близько 1000 бійців, та територіально знаходиться у Бердянську і Маріуполі, знаходиться в центрі уваги певного сегменту ЗМІ з моменту свого створення у 2014 році – одразу після початку російської військової агресії в Україні, яка включала окупацію Криму та привласнення окремих територій Донецької та Луганської областей. «Азов» звільняв Маріуполь у червні 2014 року, брав епізодичну участь у боях під Іловайськом, обороняв Маріуполь з кінця серпня 2014 року, здійснював наступ на Широкине у лютому 2015 року.
Проте члени батальйону та їхній світогляд неодноразово ставали у центрі уваги ЗМІ, які з 2014 року створювали чисельні фейки щодо причетності всіх його членів до неонацистських угруповань України. Так російські ЗМІ публікували фейкові фото нібито учасників батальйону, які носять нацистські татуювання. Після того, як 11 листопада 2014 року батальон «Азов» було включено до лав Нацгвардії України, російські ЗМІ почали писати про те, що більшу частину цього військового формування тепер становлять «нацисти». На 2022 рік чисельність Нацгвардії України становить 60 000 осіб, тому 1000 бійців батальйону «Азов» ніяк не можуть формувати її “більшість”.
Демонізація батальйону «Азов» дає змогу Росії та її апологетам роздмухувати міф про нібито наростання праворадикальних настроїв в українському суспільстві. Але в реальності, чисельність батальйону «Азов» за останні сім років збільшилася лише на 200 осіб — з 800 чоловік, станом на 2014 рік, до 1000 у 2022. Особисті погляди членів організації теж досить різноманітні. За свідченням колишнього міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова, «ніякої схильності до нацизму у батальйоні немає, але деякі його члени можуть мати своє особисте світосприйняття».
Славнозвісне фото, яке й досі поширюють західні ЗМІ та соцмережі, на якому нібито зображені бійці батальйону «Азов», також не відповідає дійсності, адже було змонтоване у 2014 році. На ньому нібито бійці «Азову» фотографувалися з прапором, на якому нанесений символ «свастика». Це нібито повинно було підтвердити причетність членів батальйону до нацистської ідеології. Але виявилося, що на фото зображена група бойовиків терориста Мотороли, який приймав участь у захопленні Донбасу разом з російськими окупантами у 2014 році. Саме їхній прапор, а не прапор загону «Азов» висів на оригінальному фото. Зліва на фото видно, як один з членів загону підняв руку вгору. Цей же прапор загонів Мотороли публікувало у 2014 році російське пропагандистське видання Rusvesna. Подальші провокації, які влаштовували російські ЗМІ, щодо причетності загону «Азов» до нацистських рухів в Україні, були спростовані як українськими, так і міжнародними організаціями на кшталт Bellingcat.
UPD. Перевірка фото зі свастикою батальйону «Азов» за допомогою алгоритму аналізу рівня помилок (ELA) підтвердила, що це фейк. Насправді, на оригінальному фото було зображено прапор Австрії, на який пізніше було нанесено «свастику»: https://bit.ly/3FKScxR
Проте батальон «Азов» продовжує бентежити деякі західні ЗМІ(в основному одні і ті ж, починаючи з 2014 року), які саме в них, а не в війні Російської Федерації, вбачають можливу “радикалізацію” українського суспільства. Стаття комуністичного видання Global Times рясніє наративами російської пропаганди, посилаючись навіть на такі видання, як The Nation, що вірно служать Кремлю за кордоном. Заяви про те, що нібито саме Пентагон лобіює фінансування «українських нацистів батальйону «Азов»» є ще одним проявом кремлівської пропаганди. Упродовж 2014-2019 років деякі американські конгресмени, надаючи Україні військові асигнації, навпаки, висловлювали побоювання щодо фінансування «нацизму» в Україні. За словами командира «Азову» Дениса Прокопенко, такі заяви загалом були пов’язані з недостатньою поінформованістю конгресменів США про діяльність організації. Зараз Прокопенко захищає український Маріуполь на полі бою — 7 березня 2022 року він записав відеозвернення з захопленого російськими військами міста. Як можна побачити, ніяких нацистських символів та закликів командир «Азову» не демонструє. Натомість героїчно захищає місто.
Для обгрунтування своєї впевненості в тому, що діяльність батальону «Азов» в Україні входить до глобальної «американської змови», видання Global Times наводить думку експерта з національної безпеки Китайського інституту сучасних міжнародних відносин Лі Вей. Він пояснює, що «підтримка українських неонацистів служить власним інтересам США. Розпалюючи конфлікти між Україною та Росією, США послабили Росію та ще більше підштовхнули Україну до НАТО; вони також покращили її відносини з Європою, яка стала більш стратегічно залежною від США. США дійсно є найбільшим бенефіціаром напруги, що склалася між Росією та Україною». На підтвердження глобальної загрози, яку несе світу український батальон «Азов», видання нібито наводить факти присутності його членів у 2019 році під час терактів в мечетях Нової Зеландії та акціях протесту у Гонконзі. Проте подібна інформація не має підтвердження, адже в полку заявили, що до новобранців приймають тільки громадян України. Тому їхня присутність у сепаратистській або терористичній діяльності по всьому світу просто не можлива. «Немає жодного слова щодо запрошення якихось ультраправих організацій або людей, які підтримують цей світогляд (нацистський, — прим. ред.). З часу створення підрозділу через полк «Азов» не проходив службу жоден громадянин США», – стверджував командир полку Денис Прокопенко.
У самій Росії налічується безліч праворадикальних рухів, якими дуже активно користуються у Кремлі. Останні роки подібні рухи ще більше активізувалися і допомагали Кремлю «накручувати» патріотичні настрої у суспільстві та заохочувати «рашизм», який лежить в основі російської пропаганди. Влада РФ перешкоджає самоорганізації суспільства, все наполегливіше замінюючи її згуртуванням на основі страхів перед ворогами зовнішніми та внутрішніми. Кремль також активно фінансує праворадикальні політичні партії у Європі, як то «Фронт Насьеналь» (Франція), Народна партія (Іспанія), Альтернатива Німеччини (Німеччина) тощо, про що не люблять згадувати прокремлівські ЗМІ.
