«Справжня правда – не на користь Росії». Експерти про кримських колаборантів і російську пропаганду

«Окупаційна влада, що встановилася в Криму після анексії, організувала тотальні репресії. Незгодних, нелояльних, тих, хто  не визнає юрисдикції Росії в Криму й говорить про це, влада намагається виштовхати із Криму в будь-який спосіб. Викрадення і вбивства, затримання й арешти, адміністративні та кримінальні справи, обшуки й облави, катування і обмови, величезні тюремні строки та виселення із Криму, ксенофобія й шовінізм, національна і релігійна нетерпимість, неможливість здобути освіту кримськотатарською і українською мовами призвели до відтоку й виселення із Криму на материкову частину України великої кількості людей. Йдеться про 60-70 тисяч людей. На їхні місця в Крим переселилися жителі різних регіонів Росії. І тепер хочуть показати на спеціально створених «міжнародних майданчиках», як «добре» у Криму», – розповів Умеров у коментарі Крым.Реалии.

Заместитель председателя Меджлиса крымскотатарского народа отметил, что никакие ухищрения не помогут России сохранить контроль над территорией аннексированного Крыма.

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу зазначив, що ніякі хитрування не допоможуть Росії зберегти контроль над територією анексованого Криму.

«Світ мусить знати правду». Саме над цим ми й повинні працювати. Українські державні та громадські структури повинні доносити світу правду про життя на анексованій території й використовувати для цього всі можливості. Поки Росія не поверне Крим, їй не потиснуть руку в світі, її не покличуть ні до «сімки», ні до «двадцятки». Санкції будуть посилюватися. Зрештою, вони примусять її дати задній хід. Світ мусить знати правду. Тільки справжня правда – не на користь Росії», – зазначив Умеров.

Правозахисник з Естонії, один з координаторів міжнародного руху за звільнення Криму #LiberateCrimea Олівер Лооде вважає, що заявлена Молоховим активність обумовлена невдоволенням Росії ситуацією з кримським питанням на міжнародному рівні.

«З точки зору Росії цей напрямок логічний і послідовний. З іншого боку, вже той факт, що такий напрямок оголосили, свідчить, що Росія зовсім не задоволена ситуацією з кримським питанням на міжнародних площадках. Імовірно, окупантів дратує активна й дедалі більш грамотна участь кримських татар-правозахисників, політиків, діячів культури на майданчиках ООН, Європейського Союзу. Вони бачать, що міжнародний консенсус із кримського питання на боці України. Це результат великих колективних зусиль упродовж останніх п’яти років з боку кримських татар, української держави й союзників України по всьому світу», – заявив Крым.Реалии правозахисник.

Олівер Лооде зазначив, що Україна й інші країни повинні активно реагувати на появу в російських делегаціях представників окупаційної влади Криму, створюючи їм максимальний дискомфорт.

«Щодо протидії цій новій розпачливій спробі окупанта: буде складно просто забороняти делегатам із Криму брати участь у російських делегаціях, оскільки Росія як суверенна держава має право сама формувати свої делегації в ООН і в інших організаціях. Але в делегацій інших держав, починаючи з України, є можливість привселюдно засуджувати таку участь і грамотно реагувати на їхню (представників російської сторони із Криму – КР) пропаганду. Потрібна ще більш активна участь кримських татар у складі українських делегацій. У вербальній конфронтації між кримськотатарським правозахисником і маріонеткою окупаційної влади перший завжди переможе. А останній втратить мотивацію поїхати другий раз», – зазначив правозахисник.

Кримськотатарський активіст Різа Асанов, який був змушений залишити Крим, вважає, що така пропаганда російської влади буде спрямована, в тому числі, на переконання власного населення в пом’якшенні ставлення міжнародного співтовариства до анексії Криму.

«Постійно чую, як хтось із Криму хоче відкрити представництво півострова десь у цивілізованій країні. Крим російським не визнаний. П’ять резолюцій Європейського парламенту говорять про це. Як вони будуть зустрічатися й розмовляти, коли офіційно їх немає? З іншого боку, жоден європейський політик не захоче бруднити свої руки рукостисканням із кримським проросійським політиком. Не виключаю ситуації, що європейський політик із підмоченою репутацією, політична кар’єра якого вже на добігає кінця, з’явиться десь із ними на фото. Моя думка – в цьому випадку російська пропаганда націлена не тільки на міжнародне співтовариство. Вона повинна показати кримчанам і росіянам, що в Криму все добре і міжнародні інститути з цим згодні. Як завжди, чергова пропагандистська неправда для свого ж населення», – заявив активіст у коментарі Крым.Реалии. 

Українська правозахисниця Галина Койнаш розповіла Крым.Реалии, що це не перші спроби російської влади включити до складу російських делегацій кримчан, які співпрацюють із російською владою й озвучують на міжнародних майданчиках тези російської пропаганди. Але, з її слів, ці спроби не дали Росії очікуваного ефекту.

«Такі заяви досить типові. Російська влада всіляко включає кримських колаборантів до своїх делегацій. Схоже, Ремзі Ільясов навіть виступив у ООН, заперечуючи переслідування кримських татар і розповідаючи байки про новий «російський світ». Але це не «делегації із Криму», які жодна демократична держава не повинна впускати у свою країну. Якщо відчувають таке гостре бажання «донести реальний стан справ на півострові», нехай впустять моніторингові групи з ОБСЄ, ООН, ЮНЕСКО й інші. По-моєму, МЗС України адекватно реагує на поїздки так званих делегацій, і, сподіваюся, посольства в інших країнах теж стежать за подібними спробами. І, звісно, важливо постійно протидіяти пропаганді, інформувати про реальну ситуацію (у Криму – КР), але тут я не впевнена, що держава робить достатньо», – розповіла правозахисниця.

Експостійний представник президента України в Автономній Республіці Крим, професор Борис Бабін у коментарі Крым.Реалии зазначив, що МЗС України потрібен «виразний алгоритм» протидії таким ініціативам російської влади.

«Росія цілеспрямовано витрачає значні кошти на реалізацію власного політико-пропагандистського порядку денного в ООН, ОБСЄ і тепер – у Раді Європи. В умовах системної кризи вітчизняного МЗС, яким, серед іншого, все літо, по суті, ніхто не керував, до того ж воно не має виразного алгоритму протидії росіянам, я нічого гарного від ситуації не очікую», – заявив професор.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з’являлися озброєні люди у формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради АРК, Ради міністрів АРК, а також сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об’єкти, блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди –військовослужбовці російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму й Севастополя пройшов не визнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський Союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу ввели економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Джерело: Павло Кривошеєв, для Крым.Реалии