Часть 2.
Фейкові новини, з якими Україна успішно бореться ще з 2014 року, тільки в минулому виявилися для всього світу неприємним одкровенням. Ставши одним із наслідків ростучої популярності соціальних платформ, фейкові новини перетворилися на першопричину досить доленосних подій, наслідки яких ми тільки починаємо розуміти.
Останніми тижнями світ активно обговорює вплив проплачених російською «фабрикою тролів» дописів і реклами в Facebook, Twitter і Google. Американські конгресмени намагаються зрозуміти, як уплинула ця реклама і на результат голосування на виборах у США в 2016 році, й на майбутнє інтернету.
У той-таки час у цих досить нерадісних тенденцій є і позитивний результат: у світі все більше з’являється стартапів, сервісів та інструментів, розробники яких намагаються розв’язати проблему перевірки фейкового інтернет-контенту. І це не тільки ігри, плагіни для перевірки окремих матеріалів, а ще й повноцінні продукти, які підтримують інвестори і над якими працюють талановиті програмісти. Серед антифейк-стартапів є і ті, які вже встигли перестати існувати внаслідок різних причин – наприклад, багатообіцяючий Notim.press/ed, що використовує оцінку достовірності, яка базується на пошуку Google, рейтингу сайтів Alexa і ряді власних алгоритмічних рішень. Ще й рік не минув з моменту публікації про проект на Techcrunch, як сервіс уже не працює.
Сьогодні ми познайомимо вас іще з кількома «антифейк»-стартапами, що з’явилися останнім часом. Деякі з них уже успішно працюють, інші анонсовані тільки у вигляді прототипів. Проте, їх підходи до розв’язання такої важливої проблеми онлайн-фейків заслуговують на увагу і пильне вивчення.
Автори проекту Check4Spam вирішили об’єднати свої зусилля в боротьбі з різними інтернет-фейками. На сайті виконується перевірка не тільки фейкових новин, але і рекламного спаму, різного роду чуток, недобросовісної реклами і навіть незрозумілих урядових ініціатив. Два програмісти, що створили Check4Spam, об’єднують увесь цей напівправдивий або відверто брехливий контент під однією назвою – «спам», резонно пояснюючи, що і фейкові новини, і реклама з текстом дрібним шрифтом, і популістські твердження політиків і офіційних осіб – усе це не більше ніж спам, на який не варто звертати увагу.
Сам сайт становить собою стрічку новин та записів, оброблених сайтом з відповідною позначкою – [SPAM] для фейків і [NOT SPAM] для легітимного правдивого контенту.
Check4Spam обробляє підроблені вірусні повідомлення в соціальних мережах, зокрема, чутки в інтернеті, політичні або релігійні форварди, рекламні оголошення і рекламні пропозиції. По сайту ви можете шукати всі записи, класифіковані за категоріями, наприклад, Internet Rumors (інтернет-чутки), Promotions (реклама), Government Initiatives (урядові ініціативи) і т.ін. Крім того, на сайті є інформація про зниклих без вісти – вона теж перевіряється на правдивість, а якщо людина знайдена, то такий запис отримує позначку [CLOSED].
Надсилати факти для перевірки можна на сайті або через WhatsApp-аккаунт Check4Spam. За словами авторів проекту, щодня вони отримують близько сотні повідомлень, які потребують перевірки. Цікаво, що близько половини з них відсіваються відразу ж як відверта брехня, яка не потребує додаткової перевірки.
Автори стартапу перевіряють усі новини вручну на основі відкритих джерел, наприклад, використовуючи зворотню перевірку зображень у Google і пошук згадок про новини в довірених медіа. Цікаво, що перші 3-5 сторінок пошукової видачі вони пропускають, пояснюючи це тим, що, здебільшого, на них містяться копії оригінального повідомлення, яке, власне, і вимагає перевірки. У деяких випадках їм доводиться використовувати програмне забезпечення для аналізу зображень.
Розробники цього лондонського стартапа представили тільки прототип і описали принцип його роботи. Однак це не завадило їм отримати інвестиції – проектом зацікавилися мільярдер Марк К’юбан (Mark Cuban), засновник Zynga Марк Пінкус (Mark Pincus) і засновник Brightmail Суніл Пол (Sunil Paul), які вклали в нього $ 750 млн.
Крім того, проект був підтриманий ініціативою Google Digital News Initiative.
Автори Factmata пояснюють, що сьогодні для розуміння інформації та новин, для формування своєї думки з того чи іншого питання людям потрібен контекст. Однак проблема полягає в тому, що звичайним користувачам може бути досить складно знайти такий контекст. Крім того, часто такий контекст може бути або недоступний для звичайного користувача, або до нього буде ускладнений доступ – умовно кажучи, його не отримати в два кліки в Google.
Автори проекту створили інструмент, який формуватиме додатковий шар даних поверх доступної інформації. І це дасть змогу отримати краще інтерпретовані факти і бути більш упевненими в тій інформації, яку людина отримує.
Наприклад, відкривши статтю з певним твердженням, наприклад, з даними про статистику кількості емігрантів, Factmata доповнить її фактами – графіками, таблицями, посиланнями на статистику і контент з довірених джерел.
У своїй роботі Factmata базуватиметься на використанні штучного інтелекту і роботі людей-редакторів.
Використання штучного інтелекту може прискорити процес перевірки фактів експоненціально, але штучний інтелект поки ще дуже далекий від рівня розуміння природної мови і прийняття рішень, що потрібні для оцінювання підроблених новин. На цьому етапі в Factmata працюватимуть люди, які будуть вирішувати, що є правдою, а що фейком.
Автори стартапу Grapple поки представили прототип свого продукту. Найближчим часом ми маємо побачити альфа-версію сервісу. Глобальна місія проекту Grapple – боротьба з онлайн-фейками. Стартап працює на основі нейронних мереж і штучного інтелекту. Grapple планує відстежувати «родовід», походження онлайн-контенту, складати дорожню карту створення і поширення інформації. За допомогою Grapple користувачі зможуть дати відповіді на питання: «Звідки виникла історія? Хто її запустив у Мережу? Як вона змінилася з плином часу?”
У результаті такого пильного вивчення контенту, Grapple попередить читачів про сумнівні матеріали. На основі алгоритмів, використовуваних Grapple в роботі, сервіс покаже користувачам, як одна новинна стаття, яку вони читають, пов’язана з іншими джерелами в інтернеті.
Реалізовано сервіс Grapple буде у вигляді плагіна для браузера. Плагін працюватиме спільно з доступними пошуковими системами і базами даних, оброблятися інформація буде за допомогою штучного інтелекту. Згодом автори проекту планують створити сервіс для соціальних мереж і мобільний додаток для фактчекінгу.
Додаток автоматично попередить читачів про ряд тривожних сигналів, наприклад, про новини з анонімними джерелами або історії, які були запущені в соціальних мережах.
Плагін Grapple демонструє наочно походження новини на діаграмі, на якій вказано шлях новини – від джерела до одержувача. Ця ж діаграма покаже, що говорять інші люди в інтернеті на ці теми.
Продукт Grapple можна використовувати не тільки для новинних матеріалів, а й для статей з результатами наукових досліджень, наприклад, для порівняння цитат і перевірки їх достовірності.
Головними перевагами Grapple, за словами творців проекту, є відсутність «людського фактора». Не секрет, що популярність фейкового контенту багато в чому пов’язана з його віральністю. Іншими словами, користувачі самі сприяють поширенню фейкового контенту. Тому рейтинг контенту, заснований на його популярності, не найкраще сприяє перевірці фейків.
Є ще одна проблема для сервісів ручної перевірки фейків, яку спробував розв’язати Grapple – це однозначність суджень. Далеко не кожен фейковий матеріал становить собою однозначну брехню. Багато матеріалів є неймовірною сумішшю брехні та правди, об’єднання надійних джерел і брехливих трактувань і суджень, або ж додавання неправдивого контексту. Розібрати фейкову новину «по кісточках» і пояснити, що в ній не так – саме це завдання береться вирішувати Grapple.
FightHoax – це розробка 20-річного студента з Греції Валентина Цекаса (Valentine Tzekas), створена з метою перевірки фейкових новин. FightHoax працює на основі власного алгоритму Цекаса і визначає фейки з точністю 89%.
При створенні FightHoax Валентин тісно працював з журналістами і фактчекерами і з їхньою допомогою створив і уніфікував алгоритм перевірки фактів. По суті, FightHoax емулює діяльність людини, що займається фактчекінгом, просто робить це за дуже короткий час.
Розробка використовує рішення Natural Language Understanding компанії IBM Watson для аналізу кожної новинної статті. Алгоритми обробки і аналізу природної мови дають змогу зрозуміти вміст кожної статті й на основі таксономії тексту дізнатися, достовірна це новина чи фейк, навіть якщо стаття скопійована і переписана.
Додаток може попередити користувача, навіть якщо в тексті було змінено незначну частку контенту, і замість цього запропонувати читачеві оригінал.
Автор: Надія Баловсяк, для Stopfake.org.
