«Пандемія фейків» – так ми назвали одну з попередніх статей, присвячених реакції соціальних платформ на фейки щодо коронавірусу. І ця назва вельми точно окреслила проблему, з якою зіткнулися і державні органи, і соціальні платформи. Потоки брехні, маніпуляції, теорії змови, підміна понять і перебріхування фактів супроводжували Covid-19 практично з перших новин про коронавірус, які з’явилися в медіа. Ми вже розповідали про те, як Facebook і Twitter боролися з Covid-фейками. У заключному матеріалі циклу ми розповімо про те, як діяли інші платформи в цьому ж напрямку. А ще спробуємо сформулювати головні висновки про те, чому навчила пандемія і медіа, і соціальні платформи, і всіх тих, кому є близькою боротьба із фейковим контентом.
Google: на передньому краї пошукової Covid-19-боротьби
Від перших днів пандемії пошукова система Google показувала новини з офіційних джерел щодо вірусу і пандемії. За задумом адміністрації пошукової системи, в разі, якщо людина задає пошуковий запит, пов’язаний із Covid-19, вона в зручному вигляді у спеціальному блоці зможе отримати офіційну і правдиву інформацію про проблему.
Пізніше Google посилила вимоги до контенту, який розміщується на її платформах. Ця вимога забороняла публікації на теми Covid-19 без схвалення офіційних органів охорони здоров’я. Через порушення саме цих вимог компанія Google видалила з магазину додатків агрегатор подкастів Podcast Addict, який дозволяє слухати аудіокниги, радіо і подкасти. Проблема в тому, що серед доступного через сервіс контенту були подкасти, пов’язані з Covid-19. Від творця додатку зажадали або пройти верифікацію і підтвердити свою приналежність до органів охорони здоров’я, або видалити згадки про коронавірус.
Ще однин неочевидний напрямок боротьби Google з Covid-19-фейками – блокування заражених електронних листів, що розсилаються хакерами від імені офіційних структур. Компанія Google заблокувала понад 18 млн електронних повідомлень такого типу.
YouTube: співпраця із фактчекерами
Адміністрація відеосервісу YouTube теж додала посилання на офіційні джерела на сторінках сервісу – на Всесвітню організацію охорони здоров’я, Центри з контролю і профілактики захворювань і місцеві органи охорони здоров’я. У компанії зазначили, що цей крок призвів до росту споживання новин на платформі на 75% в порівнянні з минулим роком. При цьому користувачі активно переходили за посиланнями на сторінки офіційних структур.
Ще один важливий крок, який показав свою ефективність – адміністрація сервісу додала інформаційні панелі з контентом зі своєї мережі перевірки фактів для американських користувачів і опублікувала список заборонених тем, пов’язаних із Covid-19, серед яких – заперечення хвороби, зв’язок Covid-19 і 5G та багато іншого.
Попри це, прихильники теорій змови та ідеологи руху проти вакцинації знайшли притулок на сторінках YouTube і множили свій контент величезними темпами. Історію про одну з реалізацій такого контенту – документальному фільмі Plandemic ми вже описували. Цей фільм став не тільки вельми наочним проявом того, як працюють соціальні алгоритми і з якими швидкостями поширюються теорії змови на YouTube. Він став своєрідним навчальним посібником для адміністрації сервісу і навчив її та інші соціальні платформи боротися з такого роду контентом. Продовження фільму Plandemic, що з’явилося на YouTube і про який ми розповімо трохи пізніше, адміністрація сервісу зустріла у всеозброєнні, і, з огляду на всі уроки Plandemic, не дозволила йому поширитися так само швидко і так само широко.
Платформа WhatsApp стала не стільки майданчиком для розміщення фейкового контенту, пов’язаного з коронавірусом, скільки інструментом його поширення. І саме на боротьбу з таким поширенням були спрямовані дії адміністрації цього сервісу. Компанія повідомила, що внесла зміни в політику пересилання повідомлень, аби запобігти поширенню фейків. Тепер вірусні повідомлення можуть пересилатися тільки одній людині за раз. Це рішення позитивно вплинуло на швидкість поширення інформації на платформі – число вірусних і фейкових атак скоротилося у WhatsApp на 70%.
Plandemic 2.0: як соціальні платформи вчилися на власних помилках
Агітка про теорію змови Plandemic стала справжнім уроком для соціальних платформ. Поява умовного продовження цього фільму – Plandemic: Indoctornation – соціальні мережі зустріли зовсім по-іншому.
Автори фільму Plandemic: Indoctornation представляли його, підкреслюючи, що він може бути заблокований у Twitter і Facebook. Цей наратив використовувався в рекламі фільму і у його промо- ролику. Соціальні платформи вельми швидко відреагували на появу фільму і забороняли репостити посилання на відео, представлене на сайті, на якому мав би вийти фільм. У Twitter підкреслили, що попереджають людей, а не блокують посилання. Стрімінговий канал London Real, що розмістив це відео на LinkedIn, був заблокований. Алгоритмічно просування відео було заблоковано і на YouTube.
Історія з Plandemic: Indoctornation показала, що цього разу соціальні платформи пройшли випробування на віральний фейковий контент: вони визначили відео як таке, що порушує їхні стандарти, зробивши це практично в реальному часі, припинили розміщувати його і заборонили користувачам ділитися ним. І якщо відео Plandemic набрало на YouTube 20 млн переглядів, то число переглядів Plandemic: Indoctornation налічує всього кілька десятків.
Знайти і знешкодити: як пандемія навчила боротися з фейками
Історія боротьби з фейковим контентом, пов’язаним із Covid-19, багато чому навчила соціальні платформи, так само як і людей, які займаються фактчекінгом.
У разі поширення фейків щодо коронавірусу завдання соціальних сервісів було дещо спрощено, наприклад, у порівнянні з фейками політичного характеру. Є чітка офіційна інформація і реальні факти: захворювання людей, їх вірусний характер, способи зараження, симптоми, зв’язок або відсутність її з іншими явищами. І для такої боротьби треба було порівнювати факти і домисли або фейки і відмітати друге.
Пандемія коронавірусу в соціальних мережах у 2020 році дозволила виробити успішну політику щодо контенту. Очевидно, що неможливо запобігти завантаженню всього поганого контенту, фейків і маніпуляцій. Однак можна швидко ідентифікувати його і вжити ефективних заходів, які блокують його поширення.
Суспільно-політична і правозахисна організація Центр американського прогресу сформулювала три головні інструменти боротьби з фейками, які варто взяти на озброєння соціальних сервісів.
1. Автоматичні «вимикачі» віральності. Платформи повинні виявляти, маркувати, призупиняти алгоритмічне посилення контенту.
2. Функції сканування і підказки. Платформи повинні сканувати чернетки повідомлень і пропонувати у відповідь на деякі якісну інформацію користувачам або підказки чи попередження про тенденції дезінформації до публікації.
3. Додатки до тематичного контексту. Платформи соціальних мереж повинні вбудовувати якісну інформацію і відповідні блоки перевірки фактів навколо публікацій на теми про коронавіруси.
Історія з Covid-19 ще не закінчилася і фактчекерам поки рано відпочивати від їхньої щоденної боротьби за чистоту стрічок соціальних мереж і сторінок онлайн-медіа. Один із головних висновків – боротися з фейками можна, і робити це досить успішно. Більш того, інформаційна Covid-19-пандемія дала дуже цінні уроки і медіа-фахівцям, і адміністраціям соціальних сервісів. Уроки, які можна і потрібно використовувати в майбутній роботі.
Автор: Надія Баловсяк для StopFake
