Початок листопада відзначився черговою істерикою російських ЗМІ: військові кораблі Сполучених Штатів переміщуються Чорним морем. Цей факт спровокував величезний шквал маніпулятивних новин у прокремлівських ЗМІ. Поки російські медіа продовжують завзято плодити дезінформацію про причини появи кораблів американського флоту в чорноморському регіоні, StopFake проаналізував основні тези пропаганди та зібрав головні наративи росЗМІ в одному матеріалі.
Військове освоєння України та «врятований» Крим
Про міфічну «військову окупацію» України силами НАТО за сім років російсько-української війни не згадував лише лінивий. Входження американських військових кораблів у Чорне море стало приводом для російських медіа дістати цей вкритий пилом наратив з пропагандистської полиці.
«Подібні дії є дестабілізуючим фактором у Чорноморському регіоні, однією з їхніх цілей є військове освоєння території України. З урахуванням того, що в навчаннях, окрім американських ВМС, планується задіяння тактичної, патрульної та стратегічної авіації, а також контингентів збройних сил Болгарії, Грузії, Румунії, Туреччини й України, очевидним є вивчення ймовірного театру військових дій у разі підготовки Києвом силового рішення на Південному Сході», – цитує «Ведомости» російське міністерство оборони.
Журналісти StopFake неодноразово розбирали, що саме не так із тезою про «військову окупацію» України. Прочитати приклад можна у матеріалі «Фейк: Війська НАТО в Україні перебувають «незаконно» – це «окупація» .
Про Крим також не забули. Ще один основний наратив, який використовується російською пропагандою як нині, так і 20 років тому – про те, що НАТО чи США мають намір «захопити» півострів і «перетворити його на пустелю» – ці тези особливо активно використовувалися пропагандистами під час початку окупації української Криму. Зараз цей наратив також не втрачає своєї «актуальності» для прокремлівських ЗМІ – лише з поправкою на «порятунок кримчан від злих американців» у 2014 році.
«Уся Україна перетворена на один великий військовий полігон [сил НАТО]…Тут [в Очакові] побудований та функціонує Центр морських операцій ВМС США. Такі центри призначені для забезпечення військово-морських можливостей в усьому діапазоні військових операцій. Саме такий центр американці збиралися раніше збудувати в Севастополі. “Кримська весна” порушила ці плани», – пише «Московський комсомолец».
Годинник «Судного дня» йде швидше
Погрожувати всьому світові – основна політика сусідньої країни. Пропагандисти, сховавшись за «Іскандерами», із захопленням смакують погрози про наближення «судного дня», суддями якого, вочевидь, вони обрали самих себе. Цього разу прокльони та погрози рясно сипалися мало не з кожної російської телестудії і редакції – лякають захопленням Києва, Маріуполя та Вашингтона.
«Нагадую, що заходи навчально-тренувального характеру, які проводяться нашими збройними силами, ми ведемо на власній території. Що в Чорному морі роблять американські кораблі за тисячі кілометрів від пунктів свого базування? Це гра з вогнем, чергова спроба випробувати нас на міцність», – каже в ефірі програми «Вести» заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков ( див. відео 00:33:20-00:33:43).
«Держсекретар Блінкен попросив зустрітися у Вашингтоні з очільником українського МЗС Кулебою, а потім попросив Росію не повторювати помилок 2014 року. Помилка наша була одна: до Києва ми з вами сім років тому не дійшли, чомусь зупинилися в Криму. Тепер, як кажуть, можемо повторити та виправитися. Принаймні, Маріуполь візьмемо з великою, як-то кажуть, радістю», – стверджує Скабєєва в ефірі «60 минут» ( див. відео 00:06:48-00:07:15).
«Годинник «Судного дня» пішов швидше … Очевидно, Вашингтон розраховує на пряме втручання Москви: щоб зупинити винищення мирного населення [в ОРДЛО], Росія змушена буде ввести війська. Це дало б можливість Байдену заявити про «очевидне вторгнення росіян» і терміново ввести в країну «на прохання президента Зеленського» «миротворчий контингент» НАТО. Далі відбудуться перемовини про те, що відійде РФ, а що залишиться під базами НАТО. У разі здійснення задуму американських аналітиків ймовірні тисячі загиблих жителів Донбасу, сотні знищених солдатів ЗСУ, а також втрати з боку росіян, які за розрахунком Вашингтона повинні втрутитися в криваву бійню, щоб примусити Україну до миру», – пише «NewsFront».
Наратив про «кривавих західних миротворців» російські медіа використовують часто – ці тези вже стали своєрідною класикою для пропагандистської машини Кремля. З цієї теми можна почитати спростування StopFake про те, що «здійснилася мрія України» та «війська НАТО увійшли на Донбас» і про те, що «Україна відмовилися від Мінських угод і готує «окупацію Донбасу».
Український «синдром Саакашвілі»
Російська пропаганда, описуючи кооперацію країн НАТО з Грузією та Україною, створила новий наратив, який отримав назву «синдрому Саакашвілі». Цією тезою «аналітики» виправдовують російське вторгнення на грузинську територію у 2008 році та початок війни в Україні у 2014 році. Кишенькові «експерти» Кремля стверджують, що і Грузія, і Україна самі дострибалися, але незважаючи на це, «продовжують провокувати» Москву американськими кораблями в Чорному морі.
«Це не просто спроба провокації. Це спільні дії України та США… Таке нагнітання обстановки – не справа рук України, Україна – інструмент, виконавець, а США дуже вигідно зараз нагнітати ситуацію. Хочу нагадати, що кожного разу, коли частішає концентрація кораблів, як було в 2008 році … так само було перед тим, як Грузія напала на Південну Осетію (окупований Росією Цхінвальський район Грузії – ред ). Перед цим щоразу протягом усього літа туди приходили американські кораблі!» , – навів «історичну аналогію» черговий «аналітик» в ефірі «Время покажет» ( див. відео 00:06:48-00:07:15).
«Присутність американського флоту може викликати «синдром Саакашвілі» – спробу здійснити військову провокацію на кшталт грузинської атаки на Цхінвал у 2008 році, сподіваючись на хрестоматійне «Захід нам допоможе». І хоча в тому, як саме допомагає Захід, можна вже було переконатися на свіжому афганському прикладі, проте багато хто в Україні щиро вірить у те, що американці забезпечать таку бажану безкарність за спробу завершити внутрішньо український конфлікт силовим способом», – цитує «NewsFront» віце -спікера Ради Федерації Костянтина Косачова.
«НАТО готується до вторгнення за трьома напрямками. На Донецьк. На Південну Осетію та Абхазію, на Білорусь. І це не означає, що вони робитимуть власними силами, для цього є підготовлені люди, які мешкають у цих регіонах. Крим не наважуються поки зачепити», – цитує «Regnum» невідомого аноніма.
Що ж до одного з найпоширеніших наративів про те, що прагнення України й Грузії до членства в НАТО «загрожує безпеці Росії», а основна мета співпраці Альянсу з Тбілісі та Києвом полягає в тому, щоб «провокувати Кремль» – це класична маніпуляція російських ЗМІ. У НАТО неодноразово заявляли, що Україна та Грузія є суверенними державами, які вільні будувати свою зовнішню політику на власний розсуд, без огляду на Росію (слухати аудіо з 10:21).
Україна нападе на Україну
Україна «захопила» сама себе у 2014 році – це вкрай нелогічне твердження пропагандисти заялозили до дірок за сім років російсько-української війни. Кораблі ВМС Сполучених Штатів послужили тригером для використання цього наративу прокремлівськими силами з новим завзяттям. «Київ нападає на Донбас», – проголошують російські «експерти», звісно, не забувши водночас згадати про улюблену «русофобію» і «бандерівців».
«Ось уже кілька десятків років США і НАТО розглядають Україну як плацдарм для можливої агресії проти Росії. Процес русофобізації та бандеризації цієї території отримав старт і багате фінансування вже понад 30 років тому, й, зрозуміло, тепер Вашингтон прагне отримати відчутний ефект від своїх інвестицій… Все це вказує не просто на можливість активізації бойових дій, а на спроби бліцкригу, атаки на Донецьк і Луганськ з використанням усіх видів доступної Україні зброї, не зважаючи на масові втрати серед мирних жителів. Завдання-максимум, яке ставить перед собою Україна, точніше, завдання, яке ставить перед Києвом Вашингтон – блискавичним ударом відсікти бунтівні регіони від Росії та встановити над ними беззаперечний контроль», – пише RT на русском.
«Ми бачимо, що в рамках навчань НАТО у Чорному морі фактично створюється багатонаціональне угруповання ударних кораблів ВМС США та інших країн альянсу, що ми можемо розцінювати як елемент підтримки у разі початку Україною силової операції проти Донбасу… Отже, мова про великомасштабну провокацію в безпосередній близькості від Росії і це непряма ознака, яка може свідчити про те, що Україна може зробити найближчими днями спроби силового захоплення Донбасу та зачистки населення, яке там проживає», – повідомляє російський «5 канал».
До теми «українського нападу» на власні території російські аналітики приплели ще один відомий наратив про Україну, яка «голодує та замерзає». Цю тезу пропагандисти стандартно починають розкручувати напередодні настання холодів і старту опалювального сезону.
«В Україні найглибша енергетична криза, а попереду зима. Вийти з цієї кризи з огляду на виняткові інтелектуальні здібності свого керівництва Україна не зможе. Отже, треба прожити цю зиму. Як проживає холод замерзла людина? Вона підстрибує і плескає себе по плечах. Як проживає себе Україна? Для того, щоб зберегти контроль над українським населенням, треба на когось напасти, треба підвищити градус істерії», – з усією серйозністю заявив в ефірі «Время покажет» черговий «політолог» ( див. відео 00:33:14-00: 33:42).
Внутрішні води Росії … чи Америки
Деякі російські «експерти» впевнені, що тимчасове перебування військових кораблів США в акваторії – підготовка до «одомашнення» Чорного моря американським флотом. Кажуть, що це – «довга гра» і США нібито прагнуть «забрати» море в Росії.
«Вашингтон транслює послання: Чорне море для США тепер – домашнє, а Москва повинна втертися. Постійна інтенсивна присутність, нехай навіть не надто суттєва, а іноді й взагалі лише демонстраційна у військовому сенсі, але гучна з медійної точки зору, за задумом Пентагону, має змусити Москву звикнути до думки, що тепер це – територія національних інтересів США. Це не швидкий розрахунок, це стратегія на роки та десятиліття вперед», – пише «Газета.ру».
Проросійські ЗМІ також не забули згадати ще один «судноплавний» наратив Росії про «внутрішні моря» – так пропаганда почала називати Чорне та Азовське моря після початку тимчасової окупації Кремлем українського Криму.
«Збільшення числа українських військових катерів в акваторії Азовського моря, яке є практично внутрішнім морем Росії і перебуває під нашим повним контролем, навряд чи доцільне… Однак у всіх цих діях можна знайти логіку, якщо Зеленський спробує повторити «фінт» свого попередника. Нагадаємо, що три роки тому, 25 листопада, два українські бронекатери та буксир спробували здійснити прорив через Керченську протоку, яка є територіальними водами РФ… У Зеленського мотивація інша – за допомогою цього епігонства він може спробувати відвести від себе проблему мігрантів з білорусько-польського кордону», – пише «Аналитическая служба Донбасса».
Росія апелює до того, що після анексії Криму Україна нібито втратила будь-які права на Керченську протоку та користування цим морським шляхом. Однак згідно з усіма міжнародними нормами, Київ має повне право користуватися Чорним і Азовським морями. Обидва моря ніяк не можуть вважатися «внутрішніми» морськими шляхами Росії – докладніше можна почитати в матеріалі StopFake «Фейк: Україна не має права на використання Керченської протоки».
