Джерело: The Insider
Більша частина послання Федеральним зборам, з яким виступив у вівторок Володимир Путін, була присвячена країнам Заходу. Російський лідер звинувачував їх у агресивних намірах, віроломних порушеннях домовленостей і навіть назвав західні еліти символом тотальної безпринципної брехні. Втім, брехні було чимало якраз у його власній промові. Дісталося, зрозуміло, і Україні, яку Путін звинуватив у неонацизмі через присвоєну гірсько-штурмовій бригаді назву «Едельвейс», але про це The Insider встиг написати раніше, ніж це промовив Путін.
ЗМІСТ
- Про постачання західних озброєнь Україні
- Про нібито запобігання нападу України та Заходу на Донбас
- Про обставини приходу нацистів до влади у Німеччині
- Про провал західної політики економічних санкцій
- Про витіснення долара із системи міжнародних розрахунків
Про постачання західних озброєнь Україні
«Хочу особливо наголосити, що ще до початку спеціальної військової операції велися переговори Києва із Заходом про постачання в Україну і систем ППО, і бойових літаків, і іншої важкої техніки».
Якщо такі переговори й велися, це свідчить лише про бажання України модернізувати свої збройні сили. Намірів постачати сучасні озброєння Україні Захід не виявляв до початку повномасштабної війни. Перші західні системи ППО – IRIS-T із Німеччини – Україна отримала лише у жовтні 2022 року.
Сучасні танки — німецькі Leopard 2 та британські Challenger 2 — починають передавати Україні лише у лютому 2023 року, а американські Abrams очікуються не раніше кінця 2023 року.
Поставок бойових літаків із країн НАТО немає досі. 31 січня 2023 року президент США Джо Байден заявив, що не підтримує пропозицію передати Україні винищувачі F-16, а міністр оборони Великобританії Бен Воллес 18 лютого оголосив, що Україна отримає винищувачі Eurofighter і Typhoon лише після війни.
Про нібито запобігання нападу України та Заходу на Донбас
«Тоді [у грудні 2021 року] стало остаточно зрозуміло, що відмашку на реалізацію агресивних планів дано і зупинятися вони не збираються. Загроза наростала, причому з кожним днем. Інформація, що надходила, не залишала сумнівів, що до лютого 2022 року все було готове для чергової кривавої каральної акції на Донбасі.
2 листопада 2021 року «Українська правда» інформувала:
«За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони, станом на початок листопада 2021 року біля нашого кордону та на тимчасово окупованих територіях Російською Федерацією зосереджено угруповання військ (сил) загальною чисельністю близько 90 тисяч осіб».
24 січня 2022 року Російська служба Бі-Бі-Сі повідомляла:
«На кордоні Росії та України не спадає напруженість — на ньому сконцентровано десятки тисяч військовослужбовців та значні обсяги військової техніки. США, Австралія та Великобританія вже замислилися над вивезенням із Києва своїх дипломатів, а переговори між Москвою та Вашингтоном, що стосуються зокрема й України, поки що не дають конкретного результату. <…>
Агентство Reuters 21 січня поширило новий ролик, на якому зображено скупчення російських військ біля українського кордону.
Перекидання ешелонів із військовою технікою у західному напрямку відбувається на тлі оголошення про нові російсько-білоруські навчання „Союзна рішучість-2022”. Про їхнє проведення заявив 17 січня білоруський лідер Олександр Лукашенко. Про те, що Росія продовжує перекидати війська із Сибіру та Далекого Сходу до кордонів з Україною, а також до Білорусі, до цього повідомили експерти Conflict Intelligence Team у спільному розслідуванні із „Радіо Свобода”. <…>
Про те, що Росія може готувати напад на Україну, найбільші американські ЗМІ почали писати ще наприкінці жовтня 2021 року, але тоді київська влада не фіксувала жодних незвичайних маневрів біля своїх кордонів. Втім, ближче до кінця року ешелони з технікою у західному напрямку дійсно поїхали — спочатку у прикордонних регіонах було сформовано угруповання чисельністю до 100 тисяч військовослужбовців, а найближчим часом, як заявив під час свого візиту до Києва держсекретар США Ентоні Блінкен, чисельність російських військ може бути збільшена вдвічі».
Підготовка наступальної операції ЗСУ проти сепаратистів Донбасу на такому тлі — очевидний абсурд.
Про обставини приходу нацистів до влади у Німеччині
«Нагадаю, у 30-х роках минулого століття Захід фактично відкрив нацистам шлях до влади в Німеччині».
Заява вкрай дивна: західні держави не мали значного впливу на політику Веймарської республіки. Нацистська партія ніколи не користувалася їхньою підтримкою, та й не могла на неї розраховувати через свої реваншистські зовнішньополітичні погляди. До влади НСРПН прийшла шляхом закулісних інтриг: у ситуації, коли через позицію комуністів, які не бажали увійти в коаліцію з соціал-демократами, сформувати уряд парламентської більшості виявилося неможливо, президент фон Гінденбург призначив канцлером Гітлера — лідера найбільшої фракції в рейхстазі.
У його першому кабінеті нацисти контролювали лише міністерство внутрішніх справ, крім того, Герман Герінг отримав пост міністра без портфеля. Віцеканцлером став ексканцлер Франц фон Папен, який розраховував, що через недосвідченість Гітлера сам фактично керуватиме урядом.
Якщо західні держави і відіграли якусь роль у приході нацистів до влади, то непряму: через важкі умови Версальського договору, яким завершилася Перша світова війна, у Німеччині виникли реваншистські настрої, які посилили виведення коштів американських інвесторів із Німеччини на тлі Великої депресії. Але значно суттєвішою виявилася роль Радянського Союзу, який не дозволив залежним від нього німецьким комуністам сформувати коаліцію з соціал-демократами.
Про провал західної політики економічних санкцій
«Захід розгорнув проти нас не лише військовий, інформаційний, а й економічний фронт. Але ніде нічого не досяг і не досягне. Більше того, ініціатори санкцій карають самі себе: спровокували у своїх країнах зростання цін, втрату робочих місць, закриття підприємств, енергетичну кризу, а своїм громадянам кажуть – ми це чуємо, – кажуть, що винні у всьому росіяни».
Втрата робочих місць та закриття підприємств у країнах Заходу на практиці не простежуються. Рівень безробіття в ЄС на початку лютого 2022 року становив 6,4%, на осінь знизився до 6%, зараз тримається на рівні 6,1%. Впливу війни та санкцій, очевидно, немає.
Рівень безробіття у країнах ЄС
Eurostat
Промислове виробництво в ЄС переживало спад у 2019 році, наступного року у зв’язку з пандемією спад посилився, з середини 2021 року виробництво різко зросло, після чого зростання почало сповільнюватися, але загалом тенденція до зростання зберігається.
Динаміка промислового виробництва у країнах ЄС
Eurostat
Рівень інфляції в більшості країн ЄС залишався вкрай низьким до початку 2021 року (в Німеччині та Італії у певний час через падіння попиту, викликаного пандемією, виявлявся навіть нижчим за нуль, що є несприятливим для економіки), потім — ще до війни та санкцій — почав швидко зростати, а наприкінці 2022 року почав знижуватися. Це зниження простежується в різних країнах.
Рівень інфляції у Німеччині
Рівень інфляції у Франції
Рівень інфляції в Італії
Рівень інфляції у Польщі
Рівень інфляції у Великій Британії
Енергетичну кризу, спровоковану рішенням Росії скоротити постачання газу до Європи на 80% (як зазначає щоквартальний журнал МВФ «Фінанси та розвиток», всупереч її власним торговим інтересам) практично подолано. Було накопичено значні запаси газу; вирішенню проблеми сприяла і тепла зима в Європі. На початку січня 2023 року ціна на газ за ф’ючерсними контрактами з постачанням у лютому на нідерландському майданчику TTF впала до найнижчого з початку війни рівня — у 5 разів нижче за максимум 2022 року.
Динаміка цін на природний газ на газовому хабі TTF
Про витіснення долара із системи міжнародних розрахунків
«Надалі разом із партнерами працюватимемо над формуванням стійкої, безпечної системи міжнародних розрахунків, незалежної і від долара, і від інших західних резервних валют, які за такої політики західних еліт, західних правителів неминуче втрачатимуть свій універсальний характер. Самі своїми руками все роблять. Це не ми скорочуємо розрахунки у доларах чи інших так званих універсальних валютах — вони все роблять своїми руками».
За даними міжнародної системи SWIFT, у 2022 році частка долара в міжнародних розрахунках зросла на 1,38 процентного пункту, а за два останні роки – на 3,16 процентного пункту, досягнувши 41,89%. Наступні за доларом місця займають валюти інших «недружніх» Росії держав — євро, британський фунт та японська єна. «Дружній» китайський юань на п’ятому місці; його частка протягом року знизилася з 3,2% до 1,91%.
Джерело: The Insider
