Ми продовжуємо розповідати про те, як ідентифікувати фейки на фотографіях. У третьому матеріалі нашого циклу ми хотіли б наголосити на певних додаткових відомостях, на які слід звертати увагу під час перевірки світлин, а також познайомимо вас ще з декількома корисними сервісами перевірки фотографій.
Аналіз фотографій: додаткові критерії і параметри
Спеціальні сервіси і додатки для аналізу фотографій та перевірки їх на достовірність, в основному, добре виконують свою роботу. Однак іноді такі додатки можуть давати хибно позитивний або помилково негативний результат – або бачити підробку там, де її немає, або ж, навпаки, не виявляти явні сліди редагування зображень.
У деяких випадках виявити фейк на фото можна, просто уважно вивчивши знімок. На деяких світлинах сліди редагування помітні і без спеціальних інструментів. Головне у цій роботі – знати, на що можна і варто звертати увагу.
Увага до деталей і здоровий глузд
Спробуйте уважно вивчити знімок, можливо, збільшивши його за допомогою лупи в будь-якому графічному редакторі. Вам потрібно звернути увагу на тіні від об’єктів і їхні відображення. Якщо вони не відповідають реальним об’єктам, має місце підробка. Наприклад, у об’єкта відсутня тінь або, навпаки, є тінь, але не видно об’єкт, відповідний їй. Усе це – ознака не особливо вмілого редагування фотографій.
Щоб зрозуміти, на що саме варто звернути увагу, потрібно уважно вивчити знімок від джерела світла і спробувати побачити, чи розміщені тіні й світлі ділянки в правильному напрямку. Якщо, імовірно, джерело світла розміщено зліва, то тінь повинна падати направо. Якщо тінь спрямована в інший бік або під кутом, це ознака редагування знімків.
Різне освітлення об’єктів на близькій відстані теж може бути ознакою підробки. Також на відредагованих знімках можуть зустрічатися нерівності по краях об’єктів, непомітні на перший погляд спотворення, побачити які можна, тільки збільшивши знімки.
Додатковими параметрами, на які варто звернути увагу, є різна різкість і невідповідність пропорцій об’єктів на знімку. Занадто велика людина поруч із занадто маленьким будинком або автомобілем може теж бути ознакою підробки. Дорожні знаки, вивіски магазинів, білборди і вуличні покажчики допоможуть оцінити достовірність фотографії.
Ще один важливий нюанс – копіювання однакових об’єктів на знімку-підробці. Якщо таке спостерігається, то високою є ймовірність того, що автори вирішили додати такий самий будинок або такий самий автомобіль, просто скопіювавши його в Photoshop. Адже в реальному житті навіть найбільш однакові дерева, будинки чи кіоски відрізняються один від одного.
Додатковий аналіз
Якщо для знімка доступні дані геолокації, зазначені побічно, наприклад, автори стверджують, що фотографія була зроблена в Донецьку у 2014 році, можна спробувати знайти місце знімка за допомогою сервісів Google. Для цього аналізу можна скористатися нашими Інструкцією 1 та Інструкцією 2. Зразки подібного аналізу часто публікуються на StopFake – наприклад, матеріал про супутниковий знімок атаки на малайзійський «Боїнг» на «Первом канале».
Для аналізу достовірності знімка можна скористатися й іншими інструментами – наприклад, перевірити погоду в той день, який нібито зображений на знімку. Якщо в цей день у заданому місці йшов дощ, а на знімку зображений прекрасний сонячний день, очевидно, що автори знімка трохи прибріхують щодо його достовірності.
Також варто звертати увагу на незначні на перший погляд деталі – наприклад на те, чи відповідає одяг людей на знімках порі року або регіону чи навіть епосі.
Пошук джерела і аналогів
Ще один важливий критерій аналізу фотографії – розуміння того, коли знімок був вперше використаний. Дуже часто для ілюстрації гучних подій, наприклад, військових дій чи стихійних лих використовуються старі знімки. Зворотний пошук у Google за допомогою різних інструментів, зокрема й дуже корисного сервісу TinEye, допоможе вам знайти початковий знімок.
Хто поширює фото
Багато що може сказати про фотографії аналіз людини, яка поширила світлини. Для цього можна скористатися нашими порадами або сервісами розпізнавання.
Крім того, варто проаналізувати профайл автора і розповсюджувача фото та спробувати зрозуміти, чи маємо ми справу з реальною людиною або ж це фейкова особистість. Також зверніть увагу на те, чи є у нього профайли в декількох соціальних мережах, в тому числі в LinkedIn, чи давно існує його аккаунт, чи є в ньому реальні фотографії, зроблені в різний час і, найголовніше – чи немає ознак того, що ця людина – бот, зацікавлений у тому, щоб вкинути в медіапростір фейковий контент.
JPEGsnoop – додаток для аналізу фотографій
Безкоштовний додаток JPEGsnoop вміє аналізувати фото- та відеофайли і витягати з них додаткові відомості, які допоможуть в ідентифікації фейків.
Додаток проводить досить детальний аналіз запропонованого йому знімка і по результатах цього аналізу надає дані, цікаві для професіоналів цифрової фотографії. Серед них, наприклад, можна знайти інформацію про якість і характер стиснення зображення JPEG, що було використано камерою при збереженні файлів. Кожна цифрова камера має свій параметр стиснення, тому аналізуючи ці показники, можна зробити висновок про те, за допомогою якої камери було зроблено фото.
Крім того, JPEGsnoop дозволяє дізнатися такі характеристики знімка як матриця таблиці квантування (кольоровість і яскравість), субдискретизація кольоровості, настройки якості і роздільної здатності JPEG, метадані EXIF та багато іншого.
Для фахівців у галузі фактчекінгу головна перевага безкоштовного додатку JPEGsnoop полягає у тому, що він не потребує установки на комп’ютер користувача, складається у глобальному виведенні, яке програма пропонує по результатах аналізу знімка. На основі вивчення та аналізу сигнатур стиснення й інших даних додаток пропонує користувачеві висновок про те, чи був знімок відредагований за допомогою графічного редактора або ж ми маємо справу з файлом-оригіналом.
У той же час наш аналіз роботи JPEGsnoop показав, що додаток працює не завжди коректно і результати його застосування можуть використовуватися як додатковий фактор при перевірці достовірності фотографії.
Деякі фотографії JPEGsnoop коректно оцінює як такі, які не змінювалися в графічному редакторі
Для інших фото JPEGsnoop робив висновок про внесення змін за допомогою графічного редактора, хоча для аналізу сервісу і був представлений оригінал. Можливо, такий висновок був зроблений через те, що фотографія була знята смартфоном і при копіюванні з неї були вилучені EXIF-дані.
Якщо з фотографії були видалені деякі метадані або фото зазнало стиснення при збереженні на мобільному пристрої або при передачі даних на інший пристрій, це зовсім не означає, що фото було змінено в графічному редакторі.
Глибинний аналіз за допомогою сервісу Reveal
Онлайн-сервіс Reveal проводить глибинний аналіз фотографії та надає результати цього аналізу за низкою критеріїв. Щоб зрозуміти, як використовувати цей сервіс, варто вивчити приклади, представлені в розділі з описом проекту.
Наприклад, за цим посиланням доступний аналіз відомого знімка туриста, що позував на даху нью-йоркського Всесвітнього торгового центру в момент атаки 11 вересня.
Автори сервісу Reveal проаналізували цей знімок і показали, на що варто звертати увагу. Попередній аналіз знімка і моменти, які викликають питання, доступні за цим посиланням.
Сервіс Reveal може аналізувати такі параметри:
– подвійні квантові невідповідності – сліди, що залишаються послідовним стисненням JPEG. Алгоритм може виявити розбіжності, якщо область з одного зображення вставляється в інше;
– привиди JPEG – сліди вставки одного файлу в інший, які виявляються як області з дуже великою різницею стиснення;
– медіанні залишки шуму – фрагменти з різними структурами високочастотного шуму на знімку, що теж свідчить про його редагування.
Також зверніть увагу на наші попередні матеріали, присвячені цій темі. У першому матеріалі ми знайомили вас з технічними нюансами і пояснювали, що таке EXIF-формат, метадані та як їх витягувати зі світлин. Другий текст був присвячений глибинній перевірці фотографій і вивченню того, як працюють сервіси Forensics і Forensically.
Автор: Надія Баловсяк
