Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
Москва вирішує, хто винен у незакритому небі над штабом Чорноморського флоту, а окупанти в Україні повторюють «подвиги» дідів у 1941-му. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи російської пропаганди за 29-31 липня.
- Канцелярський ніж проти моралі українців
- Двох місяців підготовки до Оленівки росіянам не вистачило
- Севастопольский рейд БПЛА: як домовляться ФСБ і МО РФ
- Путін готує до війни яхти олігархів
Кінець тижня видався запеклим для російських пропагандистів. Спочатку їм потрібно було відвести інформаційний удар від відео з катувань українського військовослужбовця. Потім нанести свій – по бараку в Оленівці, де перебували наші полонені. І нарешті відповісти за зіпсоване свято Дня ВМФ в окупованому Севастополі. З усіма завданнями впоралися на «двійку». Як кажуть на медійній мові: «нічого не зайшло».
Канцелярський ніж проти моралі українців
Отже, у соцмережах з’явилося відео, на якому російський солдат катує українського військовополоненого канцелярським ножем. Згодом військовий журналіст Андрій Цаплієнко повідомив, що закатованого чоловіка застрелили і оприлюднив кадри тіла, яке волочили мотузками.
У російських пабліках негайно почали розганяти версію, що це інформаційна спецоперація СБУ. Ціль – «підвищення рівня ненависті до Росії в умовах, коли Захід пішов відразу на кілька компромісів з нею». Дивна людина, що називає себе політологом, на прізвище Марков, ледь у коханні до українців не зізнався.
По-перше, це відео – намагання підсилити градус емоцій українців і спровокувати їх на аналогічні вчинки проти російських полонених, для нових сюжетів російської пропаганди про «укронацизм»
По-друге, Москва намагається зараз усіма силами залякати своїх солдатів, аби ті не здавалися в полон. Мовляв, на вас там чекає помста за це відео. Схожу «профілактику» путінці вже практикували у своїх каральних операціях в Чечні.
По-третє, це відео вчергове свідчить, що нічого людського у окупантів немає.
Тортури на українській війні – плоди суспільного ладу в Росії з його страхом і ненавистю до всього чужого, культивованою масовою культурою цінностями бандитсько-арештантського світу та чекістської «доблесті».
Кремлівська пропаганда роками систематично дегуманізувала, розлюднювала українців, представляючи їх морально та розумово неповноцінними, зрадниками та шкідниками для Росії. Найближчі історичні аналогії – культ расової величі в нацистській Німеччині та нацьковування хуту на тутсі в Руанді.
Путін, як колись Гітлер, звільнив своїх солдатів від «химери сумління». Тому вбивцям, катам, ґвалтівникам, мародерам навіть важко усвідомити, що вони вчиняють воєнні злочини (або просто злочини) на чужій землі. Вони знімають відео цих «подвигів», якими потім хизуються у соцмережах і перед рідними.
І лише добре розвинуте з радянських часів та описане Орвеллом двоєдумство, спонукає росіян нещиро і на публіку галасливо заперечувати ці злочини, перекладати відповідальність за них на противника. Що й спостерігаємо, зокрема, у конкретному випадку з катуванням полоненого.
Росія несе в Україну не лише смерть і руйнування, але й власну збочену мораль. Ніби запрошуючи українців відповідати взаємністю, мститися, так само хизуючись звірствами, водночас їх заперечуючи. У Кремлі чудово розуміють, що у війнах, де один з одним воюють моральні виродки, вже немає кому співчувати і неважливо, хто перший почав.
Саме тому ми повинні захистити від агресії не лише нашу землю і людей, але й власну свідомість, совість та принципи. Щоб там не було, але у жодному разі не уподібнюватися своїм ворогам. Бо війну не виграти канцелярським ножем. Її можна виграти лише вірою у свою правоту, міжнародною солідарністю та, звісно, найкращим у світі озброєнням.
Двох місяців підготовки до Оленівки росіянам не вистачило
Порушення міжнародного гуманітарного права проти одного українського полоненого росіяни лекко мультиплікують на десятки і сотні бранців. Доведено злочином в Оленівці, про який стало відомо того самого дня.
Традиційно радість від скоєного перемішана з брехнею із перекладанням відповідальності. Як поспішила оголосити російська пропаганда, «українські нацисти розстріляли своїх же полонених нацистів з американських HIMARS». Паралельно запущена й інша версія – «це не українці, а самі американці розстріляли «азовців».
НАСПРАВДІ, Оленівка знаходиться зовсім поруч з Мар’їнкою, де проходить лінія бойового зіткнення. І для атаки на таку відстань використовувати далекобійні і дефіцитні системи HIMARS (застосування яких також елементарно перевірити) абсолютно нелогічно.
Складається враження, що вкиди про українсько-натівський слід росіяни зробили нашвидкоруч і аби як. Ціла низка питань (риторичних) засвідчує недолугість пропагандистського супроводу операції:
Чому для цього потрібно було витрачати ракети по 160 тисяч доларів за штуку?
Чому хоча б для операції прикриття росіяни не «намалювали» пару-трійку постраждалих серед співробітників колонії?
Чому заради цього ж «спецприкриття» навіть не розібрати хоча б якусь сусідню «будку Сірка»? Адже можна було б показати, наскільки HIMARS не такий високоточний, а американці такі безжальні, що не пошкодували навіть Сірка?
Чому станом на 1 серпня у колонію так і не пустили представників Міжнародного Червоного Хреста? Адже вже за декілька годин після трагедії МО РФ заявило, що «офіційно запросило його експертів для проведення об’єктивного розслідування».
Чому «розстріл з HIMARS колонії» на облаштування якої були виділені чималі гроші (1 серпня мала приїхати комісія, щоб оцінити їх використання), дивним чином збігся з арештом напередодні трагедії заступника командувача Південного військового округу РФ Воронова? Колонія розташована на його підопічній території (нехай і в «ДНР»). За даними слідства, він витратив близько 2 млн відомчих рублів на впорядкування свого будинку та земельної ділянки.
Чому розстріл в Оленівці стався після того, як засудженому в Україні до довічного ув’язнення окупанту Шишимаріну скоротили термін до 15 років, що вірогідно натякало на його подальший обмін?
Чому трагедія в Оленівці трапилась наступного дня після того, як у Верховній Раді вирішили питання, що військовополоненим, які йдуть на обмін взагалі скасують покарання?
І таких «чому» багато. Про те, як російська пропаганда протягом щонайменше двох місяців готувалась до обстрілу в Оленівці покроково розписав Stopfakе. Як бачимо, погано готувалась.
Росіянам не приховати своє завчасно сплановане і холоднокровне вбивство. А причини його можуть бути різними: від «корупційних» до медійних – аби не дратувати заряджену «денацифікацією» публіку, як це було після обміну «Тайри» та перших азовців.
І стосовно знищення в’язнів у тюрмах. Історичні попередники путіністів – сталіністи добре зналися на цій справі. Теж влітку, але 1941 року, вони тікали від наступаючих німецьких військ, залишаючи по собі кривавий слід.
Тюрми прикордонних областей СРСР на той час були переповнені «ворогами народу» – антирадянськими підпільниками, політиками, релігійними діячами, представниками інтелігенції, колишніми чиновниками, а ще класово ворожими «буржуями» та «куркулями». Тільки в Західній Україні за ґратами опинилися понад 70 тисяч бранців.
Залишити німцям такий «трофей» радянська влада побоялася. Тому чекісти отримали вказівку позбутися небажаних свідків. І вони почали масово страчувати в’язнів: лісах, в’язничних підвалах, часто – просто в камерах. Розстрілювали з автоматичної зброї, переповнені людьми приміщення закидали гранатами.
Кати з розстрільних команд, які пережили війну, стали в СРСР «ветеранами», а їх онуки і правнуки через 80 років повернулися на нашу землю повторювати дідівські «подвиги».
Севастопольський рейд БПЛА: як домовляться ФСБ і МО РФ
31 липня в окупованому Севастополі були скасовані усі урочисті заходи дня ВМФ Росії. Причина: безпілотник, який атакував штаб Чорноморського флоту. Росія звинуватила українських військових. У місті запровадили «жовтий» рівень терористичної небезпеки. «Сенаторка» від окупованого Криму Ковітіді заявила, що атака могла бути здійснена з території самого Севастополя. Перший заступник голови так званої «Державної Ради Республіки Крим» Фікс взагалі обурився, що йому зіпсували свято і назвав все, що відбулось «верхом цинізму та негідності… Сподіваюсь, що ті, кому належить, розберуться в цій історії і знайдуть винуватців».
НАСПРАВДІ, навіть з пошуком тих, «кому належить розібратись», в окупантів чималі проблеми.
Якщо це зробив «проукраїнський диверсант» з самого окупованого Севастополя, то що не так з місцевим ФСБ, яке проґавило такий «теракт» у такий день, у такому місті, де Бортніков – голова ФСБ? Чим займався Станкевич – його поплічник з місцевого управління?
А якби Путін в цей день поїхав не в далекий від лінії фронту Кронштадт, а на «передову» – у Севастополь? Де, власне, і мав би бути нормальний Верховний Головнокомандувач другої армії світу, який нікого не боїться.
Якщо тема із «внутрішнім диверсантом» отримає розвиток, значить по шапці мають отримати все ж чекісти.
Але в разі, якщо прилетів БПЛА десь з Одеси, то де ж тоді хвалена «багатоешелована ППО» окупованого півострова? Адже, незважаючи на всі запевнення, що Крим захищений не гірше Москви, з’ясовується, що це не так. А якби український дрон відправив за відомою адресою ще парочку парадних суден?
Цікаво, як Бортніков із Шойгу будуть домовлятися. Оскільки станом на 00:00 1 серпня жодних повідомлень і відео зі знешкодженим диверсантом в квартирі на тлі портрета Бандери на стіні і розкиданими поруч візитками Байдена з НАТОвськими методичками не оприлюднено, то Бортніков із Шойгу поки не домовились. Але напевно більш вправним стрілочником виявиться міністр оборони.
Путін готує до війни яхти олігархів
Крім севастопольського рейду «українського БПЛА» головними ілюстраціями дня ВМФ РФ стали плакати во славу російського флоту з американським авіаносцем «Джордж Буш» у Тюмені і потопленим крейсером «Москва»у Башкортостані.
А все решта було не святковим видовищем. Путін все ж вибрався з бункеру заради поїздки не в Тегеран, а по власній країні, де в нудній прісній промові знову розповів про «аналоговнет» у вигляді ракети «Циркон».
НАСПРАВДІ, з усього святкування вартим уваги було тільки підписання нової Морської доктрини Росії. Згідно з нею «Росія може застосувати військову силу для реалізації своїх інтересів у Світовому океані за вичерпання дипломатичних можливостей». Тобто раніше не могла?
Все. Решта – просто надування щік при мінімумі можливостей щось реально протиставити НАТО навіть не у Світовому океані, а хоча б поруч – у Північному та Баренцевому морях. Особливо на тлі критичного наближення НАТО до батьківщини самого Путіна.
Єдиний російський авіаносний крейсер (не плутати з авіаносцями, які СРСР так і не навчився будувати) був закладений ще 1982 року на українських верфях у Миколаєві. Перш ніж стати «Адмірал флоту Радянського Союзу Кузнецов», він змінив чотири назви, і це були найкардинальніші його модернізації. Втім, судноремонтники і зараз не полишають надій, копирсаючись з ним у сухому доці.
За 40 років «Кузю» ремонтували не менше семи разів, загалом процес зайняв приблизно 13,5 років. Корабель вперше намагався взяти участь у бойових діях у Сирії в 2016–2017 роках (по дорозі залишав за собою слід густого чорного диму і став героєм мемів), після чого пішов на ремонт, який став темою нових анекдотів.
2018 року на флагман ВМФ і Північного флоту впав підйомний кран, 2019-го «Кузя» горів.
Підрядник, який будував для крейсера док, робив це в 10 разів повільніше за передбачені норми і не зміг відзвітувати за кілька мільярдів авансу.
Директор заводу, який мав допомогти російському флагману повернутися до ладу, знаходиться під слідством за розкрадання десятків мільйонів рублів.
І ось на тлі цієї «величі» у новій Морській доктрині РФ з’явилася окрема частина, присвячена підготовці цивільної морської інфраструктури до війни.
Частина VII присвячена мобілізаційній підготовці в морській сфері. З документу випливає, що це має «стратегічно важливе значення» для Росії та адаптує морські об’єкти до «функціонування у воєнний час».
Для цього доктрина вимагає вдосконалити передачу цивільних суден Військово-морському флоту, збільшити кількість суден під російським прапором, підготувати екіпажі цивільних суден і портів на випадок війни, поставити додаткове обладнання, яке може знадобитися під час бойових дій.
У попередній версії доктрини не було окремої частини, присвяченої заходам, необхідним для підготовки морської цивільної інфраструктури до війни.
Отже, Путін заточує усю економіку Росії під війну, включно з яхтами власних олігархів. Що ж, тим цікавіше буде спостерігати, як усе це завершиться анекдотами: в гіршому разі, як про флагман «Адмирал Кузнецов», а в кращому – як про флагман «Москва».
Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
