Джерело: Юрій Федулов, для Крым.Реалии
До 9 травня в Севастополі відкрилися пропагандистські фотовиставки, графіті, в такому ж стилі був прикрашений паркан парку «Патріот» Міноборони Росії. На підмогу масованому впливу телеящика російська влада підключила образотворчі види мистецтва – давно відомо, що рядовий споживач «локшини на вуха» не товаришує з читанням текстів, натомість чудово сприймає рухомі та статичні картинки.
Пропаганда у стилі вуличного мистецтва
Вуличне мистецтво, або стріт-арт, з моменту свого виникнення у 1950-ті роки було бунтарським. Молоді і не дуже люди малювали на стінах і парканах, подалі від очей влади та поліцейських. Інша справа – сучасна Росія: вуличні художники нікуди не поділися, але й влада взяла цей метод на озброєння. Тепер на пропагандистські графіті щедро виділяють кошти з держбюджету. Дуже зручна штука: народ думає, що цю мазанину на стіни молодь наносить «за велінням серця».
«Бабуся з червоним прапором» – новий мем російської пропаганди, його активно експлуатують уже понад місяць. З’явилися наклейки, футболки, плакати для бігбордів тощо. Навіть на набережній у Севастополі з’явився плакат. І нікому немає діла до того, що Ганна Іванівна Іванова розібралася, що й до чого, і днями звинуватила російських військових у руйнуванні її будинку – обстріляли з мінометів. Всупереч російській пропаганді, син Ганни Іванівни не вивозив її до Росії і лікували жінку в одній із міських лікарень Харкова.
Є на паркані й обов’язкові теми російської пропаганди – це «Велика Вітчизняна війна» та «Крим, Росія, референдум». Обидві спрямовані на те, щоби громадяни не забували моменти історії, призначені «скріпними».
Кримський міст, армія і флот, Херсонес і православ’я, російські прапори – лейтмотив інших малюнків. Тим часом за півтори сотні метрів поруч на пустирі на бетонній конструкції намальовано український прапор – цьому графіті вже років із десять, і воно було присвячене боротьбі з наркозалежністю.
Територія, фасадний паркан якої прикрасили пропагандистським стріт-артом, підвідомча Міноборони Росії. На КПП червона табличка, а за парканом вирує робота: снують вантажівки, працює підйомний кран. Робітники, які впорядковують територію перед розфарбованим парканом, сказали, що точно не знають, що там буде. «Це ще один парк «Патріот», – припустив один із них, – а що саме там розмістять, не знаємо». Таких парків у місті вже декілька: один за півкілометра по сусідству, інший у Юхариній балці та третій – на Північній стороні.
Про те, що стріт-арт на вулиці Відрадній – це добре спланована акція, свідчить і той факт, що повідомлення про цю подію одночасно з’явилися у кримських спільнотах «Вконтакті». Хвалебні відгуки та «побивання» на кшталт «чому в нашому місті такого немає, слід начальство попросити, нехай теж зроблять» – також однотипні. А подекуди ця тема навіть закріплена, щоб якнайбільше людей прочитали. Тим часом, як розповіли мені робітники, залишок паркану, а це близько 100 метрів, теж розмалюють у тому самому стилі.
Бульварні фотовиставки
Темі Другої світової присвячено невелику фотовиставку на оглядовому майданчику Приморського бульвару. Тут представлено фотографії Севастополя відомих військових фотокореспондентів – Бориса Шейніна, Євгена Халдея та інших.
Серед інших фотографій – ця, з портретом Сталіна, культ якого останнім часом активно відроджується в Росії. При цьому великий фотограф Євгеній Ананьєвич Халдей (справжнє ім’я при народженні українське – Юхим, – авт. ) із Юзівки (нині Донецьк, – авт. ) ніколи пропагандистом не був і навіть був звільнений із ТАРС у 1948 році за звинуваченням у недостатньому освітньому рівні та недостатній політичній грамотності. Просто знімав, що бачив. У фондах зберігаються тисячі його фотографій, але було відібрано саме цю.
Вигаданий зв’язок часів підкреслює друга фотовиставка на Приморському, вона називається «Очима Донбасу». На кожній грані кубів, з яких складено високі колони, розміщено фотографії героїв-фронтовиків часів Другої світової. А поряд на стендах – фото зруйнованого Маріуполя з брехливими підписами та «героїчні» російські війська, а також «ЛДНР».
Ось, наприклад, знімок авторства такої собі Катерини Габель із пропагандистського холдингу RT – Russia Today. «Підірвана українськими націоналістами сцена драмтеатру», – стверджує підпис. Правда у цих словах тільки в тому, що це дійсно підірвана сцена драмтеатру. А ось хто і чим її підірвав, багаторазово підтверджено супутниковими знімками та свідченнями очевидців. Але російські ЗМІ малюють власну картинку, щоб виправдати вбивства та поранення сотень українців у маріупольському драмтеатрі..
Щоб виправдати бомбардування та обстріли житлових кварталів, на наступному фото показано зруйнований будинок, у якому нібито засіли «українські націоналісти з «Азова» і звідти «стріляли у мирних жителів». І ця нісенітниця на ура сприймається споживачами агітпропу. А як же інакше? Хіба ж може російська армія стріляти по будинках мирних жителів просто так?
На звороті плакатів – вигадані «герої ЛДНР». Тут і «очільник» Денис Пушилін, і так званий воєнкор Семен Пегов. Цікаво, що замість фотографій тут використовується графічне зображення – так простіше надати героїчного вигляду. Зручний прийом, коли з кримінальних пик треба зробити лики святих.
До речі, підійти та роздивитися фотографії на стендах зі зворотного боку не вийде – конструкції поставлено впритул до клумби. Втрата невелика, але в іншому випадку можна було б оцінити переваги і недоліки фотошопу. А також зрозуміти, чому на російському танкісті та «офіцері прес-служби народної міліції ДНР» обмундирування чистісіньке, без плямочки, і виглядає, наче тільки зі складу. Хоча, найімовірніше, саме так воно і є.
Згорілий будинок у центрі Маріуполя подано як «фортецю нацистів», яку останні намагалися там організувати. Тут пропагандисти вдруге прямо зізнаються, що цей будинок знищено російськими військовими. Готове свідчення для Гааги.
Російські ЗМІ повідомляють, що «організатором фотовиставки “Очима Донбасу” виступило управління інформаційної політики уряду Севастополя спільно з урядом ДНР». Загалом, один нелегітимний орган влади співпрацював з іншим нелегітимним органом влади задля нелегітимного просування ідей «русского мира».
Джерело: Юрій Федулов, для Крым.Реалии
