22 жовтня російські ЗМІ повідомили про підписання Путіним указу про санкції проти України. Ця новина вмить розійшлася по всіх основних російських медіа.
В указі, як пише пропагандистське видання Ukraina.ru, йдеться про «спеціальні економічні заходи у зв’язку із недружніми діями України щодо росіян». В тексті указу причиною застосування санкцій називаються «недружні й такі, що суперечать міжнародному праву, дії України, пов’язані із запровадженням обмежувальних заходів у відношенні громадян і юридичних осіб РФ».
Далі в тексті вказується, що «спеціальні економічні заходи» будуть застосовані щодо «фізичних і юридичних осіб».
Однак у самому документі не вказано, які саме заходи будуть застосовуватися і по відношенню до кого. Це завдання покладено на уряд РФ. У коментарі журналістам 23 жовтня Дмитро Медведєв уточнив, що будуть заблоковані активи на території РФ і введено заборону на вивезення капіталу. Також Москва погрожує заборонити постачати на територію РФ «деякі категорії товарів, які виготовлені в Україні». З його слів, санкції насамперед будуть застосовуватися до фізичних осіб: «Якщо говорити про фізичних осіб, то, цілком ймовірно, це будуть сотні людей, які своїми діями завдавали шкоди нашій країні».
Як пише BBC, питання було «на порядку денному з 2014 року». Тому показово, що рішення було прийнято через 11 днів після того, як Синод у Константинополі вирішив розпочати процес надання автокефалії православної церкви в Україні, й після того, як 15 жовтня Синод РПЦ вирішив розірвати євхаристійне спілкування з Константинополем.
Україна ввела санкції проти фізичних і юридичних осіб Російської Федерації ще в 2014 році після анексії Криму та початку військових дій на Донбасі. Санкції торкнулися 1228 громадян РФ і 468 компаній. Особам, внесеним до списку санкцій, заборонили в’їзд на територію України і конфіскували їхні активи.
Думки експертів про те, як нові російські санкції вплинуть на економіку України, різняться, але більшість вважає, що суттєвого негативного ефекту очікувати не варто.
На думку російського політолога Андрія Піонтковського, ці економічні санкції – «досить серйозна ескалація у гібридній війні, яку Росія веде проти України». Медведєв, пише Піонтковський, натякнув на те, що Москва перешкоджатиме переведенню грошей українців, що працюють в Росії, а це, як він вважає, «серйозний чинник для української економіки і населення».
За даними Національного банку України, в 2017 році українці, що працюють в Росії, переказали офіційно 503 млн доларів і неофіційно – 808 млн дол.
Задум Москви, пише політолог, – «створити напругу всередині України» і таким чином вплинути на перебіг президентських виборів.
Щоправда, в забороні на перекази грошей нічого особливо нового немає. Ще в березні 2017 року в РФ набув чинності закон про заборону грошових переказів через платіжні системи, в тому числі й в Україні. Заборона на перерахування коштів через банки поки не діє.
Журналіст Павло Казарін пише в статті для Крым.Реалии, що рішення Путіна має передвибоний характер. «Москва посилає недвозначний сигнал: ми назвемо тих, хто заважає продавати ваші товари на нашому ринку. Виправте нинішню девіацію в стосунках – і все повернеться на круги свої», – вважає він.
Він також згадує й інші санкції, які Росія вже застосовувала: санкції проти українських авіакомпаній і обмеження на ринку праці для громадян України, в тому числі заборону на перекази через платіжні системи.
Заступник директора видання НВ Бізнес Олег Гавриш пише у своїй колонці на сайті видання, що українські промислові підприємства продовжують експортувати продукцію в РФ, насамперед металургія, машинобудування та хімічна промисловість, але бізнес поступово йде з російського ринку на ринки Європи і Азії.
«Якщо Росія розраховує, що за рахунок санкцій їй вдасться поставити когось на коліна, то це не вдасться. Українські промисловці диверсифікували постачання продукції. У Ахметова, Фірташа, Григоришина та інших виробників частка експорту на російський ринок не перевищує 15% в загальному обсязі виробництва», – упевнений Гавриш.
Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин називає три сектори, які можуть постраждати від санкцій: харчова промисловість, металургія і ядерна енергетика. Але з цього приводу «не потрібно драматизувати», оскільки бізнес помітно переорієнтувався на інші ринки і продовжує пошук партнерів у інших регіонах.
Керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій вважає, що оскільки українські компанії вже переорієнтувалися на інші ринки, санкції нема до кого застосовувати. «Можливо, санкції можуть бути застосовані до деяких держкомпаній, наприклад, Укрзалізниці», – говорить він.
За останніми даними Держкомстату України, за січень-серпень 2018 року Україна експортувала в РФ товарів на суму 2,4 мільярда доларів США, що на 6,5% менше, ніж за аналогічний період 2017 року. Експорт послуг за цей самий період експорт становив 1,59 мільярда доларів США (менше ніж 3,5%).
