Дуже важливою сферою, що піддається зовнішнім впливам, є історична політика. Прикладом є, скажімо, те, як Росія нав’язує Польщі своє бачення пакту Молотова-Ріббентропа чи радянської агресії у вересні 1939 року, яка, на думку пропагандистів, була захистом місцевого населення Західної Білорусі та України.
– Росія намагається відмитися від співвідповідальності за початок Другої світової війни: від укладення пакту Молотова-Ріббентропа, який називають ще пактом Гітлера-Сталіна, що містив таємний додаток із поділом зон впливу між радянською Росією та Німецьким Рейхом, – говорить Каміль Басай з фонду «Info Ops Polska». – Діяльність у сфері історії насправді дуже комплексна, якщо розглядати питання, пов’язані з польсько-російськими відносинами загалом. Це стосується не лише пакту Молотова-Ріббентропа, а й багатьох інструментів соціальної інженерії, які використовуються в цій галузі. По-перше, росіяни прагнуть фальсифікувати вплив Мюнхенського договору на долю Європи у 1930-х роках. Вони намагаються створити помилкове враження, що Сталін планував оборонні дії, захищаючи польську територію, але Польща нібито не дала на це згоди.
Ще одним напрямком російських маніпуляцій, за словами Басая, є розповіді, нібито Польща вела безвідповідальну політику. Це поняття часто зустрічається російських публікаціях, де йдеться про те, буцімто Польща готувала з Німеччиною вторгнення в Росію.
– Ми нарахували 18 таких векторів, – каже експерт Фонду «Info Ops Polska», – але не забуваймо про те, що нещодавно сказав глава зовнішньої розвідки Російської Федерації, який у своїй публікації згадував, що у вересні 1939 року Росія майже стала імперією. Це вказує на те, що інколи Росія неспроможна маскувати свої справжні наміри щодо Польщі. Адже, як правило, подібні висловлювання маскуються, а тягар відповідальності перекладається на Польщу. Наприклад, демонтаж пам’ятників, що пропагують тоталітарні режими, подається як діяльність, спрямована проти історичної пам’яті про «участь червоноармійців у визволенні Польщі». Водночас Росія приховує інформацію про те, як насправді це визволення виглядало, про пограбування Польщі, про систему окупації та стеження, знищення підпільної держави, яка була однією з найбільших організацій, що боролися проти німецької окупації. Те, що зараз розвивається у меседжах, скерованих до пересічного користувача, а не до спеціально спрофільованих груп, це матеріали, що базуються на емпатії або співчутті до історій окремих солдатів Червоної Армії, які з великою відданістю визволяли Польщу від нацистської окупації. Цей елемент, безумовно, посилюватиметься, оскільки емпатія – один із найважливіших інструментів впливу на сприйняття події чи інформації, разом із маскуванням та фальсифікаціями щодо пакту Молотова-Ріббентропа чи наступу 17 вересня. Росіяни продовжать розвивати маніпуляції на базі емпатії.
ВП
