Джерело: Ксенія Кириллова, для Крым.Реалии
На тлі зростання конфронтації із Заходом Росія та Китай вкотре заявили про подальше поглиблення стратегічного співробітництва. Китай, у свою чергу, зацікавлений у підтримці Росії хоча б на рівні пропаганди, виходячи з власних політичних амбіцій щодо Тайваню та посилення конфронтації зі США. Однак Пекін ніколи не підтримуватиме Москву на шкоду своїм інтересам, пише Center for European Policy Analysis.
Ще в грудні минулого року посол КНР у Росії Чжан Ханьхуей заявив, що країни «мають продовжувати поглиблювати стратегічне співробітництво «спина до спини», зокрема задля протистояння США та Заходу. При цьому китаїсти зазначають, що після вторгнення Росії в Україну Китай підтримує наративи російської пропаганди для своєї внутрішньої аудиторії, проте економічно уникає всього, що може спричинити неприємності через допомогу Росії в обході запроваджених проти неї санкцій.
Керівник Центру досліджень Китаю при Ризькому університеті ім. Страдіня Уна Александра Берзиня-Черенкова зазначає, що китайський лідер Сі Цзіньпін використовує проросійські наративи у своїй передвиборній кампанії, щоб протиставити «глобальній нестабільності», яку нібито спричинили дії Вашингтона, «більш чесну» і стабільну систему, яку пропонує Китай. Професорка китаїстики в Гейдельберзькому університеті Марина Рудяк наголошує, що, зберігаючи антизахідну риторику у висвітленні війни, китайська пропаганда, втім, уникає говорити про правоту Росії. Обидва експерти згодні, що Китай не заходить у своїй підтримці Москви надто далеко, щоб вчасно встигнути збалансувати позицію.
Проте Китай протягом останніх років надавав Росії і практичну допомогу. Як повідомляють російські опозиційні ЗМІ, «у 2014-2015 роках китайці давали Росії кредити на рефінансування боргів компаній більш ніж на 30 мільярдів доларів», а також побудували енергоміст у Крим. Зараз Росія розраховує на допомогу Китаю в поглибленні обмілілого Волго-Каспійського каналу.
Також Москва активно запозичує китайський досвід у своїй внутрішній політиці. Останніми роками різко збільшилася співпраця Росії та Китаю щодо інформаційно-комунікаційних технологій. Ще в 2015 році Міністерство зв’язку та масових комунікацій РФ опублікувало звіт про спільне засідання Підкомісії зі зв’язку та інформаційних технологій Російсько-Китайської Комісії.
У червні 2019 року на сайті президента Росії з’явилася «Спільна заява Російської Федерації та Китайської Народної Республіки про розвиток відносин всеосяжного партнерства та стратегічної взаємодії, що вступають у нову епоху». Документ закликав до розширення співпраці у сфері безпеки та закріплював згоду сторін «спільно просувати принцип управління інформаційно-телекомунікаційною мережею «Інтернет». Російські експерти в галузі кібербезпеки неодноразово зазначали, що посилення цензури та цифрового контролю стає одним із головних пріоритетів російської влади, і очевидно, що Кремль зацікавлений у тому, щоб запозичувати китайський досвід у цій галузі.
У понеділок телеканал «Настоящее время» опублікував інформацію про те, що Росія створює так звані «курси з денацифікації» – політичні школи «з перевиховання українців», у яких використовується фізичне насильство та моральний тиск. За словами правозахисника, директора Інституту стратегічних досліджень та безпеки Павла Лисянського, в них проглядається чітка паралель із китайськими школами з політичного перевиховання уйгурів.
НАВІТЬ РОСІЙСЬКІ АНАЛІТИКИ СХОДЯТЬСЯ НА ДУМЦІ, ЩО ПЕКІН НІКОЛИ НЕ ПІДТРИМУВАТИМЕ МОСКВУ НА ШКОДУ ВЛАСНИМ ІНТЕРЕСАМ
Проте навіть російські аналітики сходяться на думці, що Пекін ніколи не підтримуватиме Москву на шкоду власним інтересам. Проте Китай зараз надзвичайно зацікавлений у дешевих поставках нафти і газу з Росії, особливо на тлі відмови Європи від цих поставок. За даними Reuters, Китай поступово нарощує закупівлю нафти в Росії за вигідними цінами. Згідно з оцінкою Vortexa Analytics, морський імпорт російської нафти в Китай у травні досяг рекордних 1,1 млн барелів на добу, тоді як у першому кварталі року він становив 750 000 барелів на добу.
Згідно з інформацією Bloomberg, Китай прагне поповнити свої стратегічні запаси нафти дешевою російською нафтою. За словами джерел видання, зараз Пекін веде переговори з Москвою про додаткові поставки. Деякі джерела також повідомляють, що паралельно ведуться переговори щодо розширення постачання російського газу до Китаю із серйозною знижкою.
Ще однією важливою ініціативою Китаю та Росії є ідея розширення БРІКС і ШОС з можливістю створення спільного банку та альтернативної валюти як механізм обходу санкцій. 19 травня в онлайн-форматі відбулася зустріч міністрів закордонних справ країн-членів БРІКС, під час якої міністр закордонних справ КНР Ван І запропонував залучити до організації нових учасників. Прокремлівські експерти, у свою чергу, вже фантазують на тему того, що перемога Росії в Україні призведе до «корінної зміни світопорядку», і тоді БРІКС, на їхню думку, потрібно буде брати на себе функції підтримки нового світового порядку.
ПІДТРИМКА РОСІЇ КИТАЄМ НЕ БУДЕ АБСОЛЮТНОЮ, ОСКІЛЬКИ У ПЕКІНА ІСНУЮТЬ СВОЇ, ВІДМІННІ ВІД МОСКВИ ІНТЕРЕСИ
Не можна виключати, що Росія спробує домогтися включення до ШОС деяких близькосхідних країн, наприклад, Саудівської Аравії. Американські ЗМІ повідомляють, що американо-саудівські відносини погіршилися до критичної точки через принципові розбіжності щодо збільшення обсягів видобутку нафти, питань безпеки та російського вторгнення в Україну. Експерти Російської ради з міжнародних справ також відзначають цю тенденцію та закликають до розвитку російсько-саудівських відносин.
Однак важливо розуміти, що підтримка Росії Китаєм не буде абсолютною, оскільки Пекін має свої, відмінні від Москви інтереси. По-перше, Китай не зацікавлений в загостренні протистояння зі США і, ймовірно, намагатиметься вичавити максимальну вигоду з конфлікту Росії та Заходу. По-друге, у довгостроковій перспективі ослаблення Москви вигідне Пекіну, оскільки збільшує залежність Росії від Китаю.
Ця залежність уже сьогодні відзначається незалежними російськими експертами. Зокрема, сходознавець, директор Центру комплексних європейських та міжнародних досліджень ВШЕ Василь Кашин у своєму інтерв’ю «Новой газете» зазначив, що близько 130 мільярдів доларів золотовалютних резервів Росії наразі перебувають у юаневих активах. Саме тому дії США та ЄС призвели до арешту лише половини російських запасів.
Також експерт повідомив, що зростання частки Китаю в російській зовнішній торгівлі збільшувалося протягом кількох років, і цього чи наступного року Китай стане головним торговим партнером Москви. «Далі залежність Росії від торгівлі з Китаєм почне зростати гігантськими темпами… повна переорієнтація на Китай, я думаю, відбудеться протягом року-двох», – зазначає Кашин.
У ПОЛІТИЧНОМУ ПЛАНІ КНР НЕ ПОСПІШАЄ ВИЗНАВАТИ АНЕКСІЮ КРИМУ
По-третє, у політичному плані КНР не поспішає визнавати анексію Криму з цілком зрозумілих причин: маючи власні проблеми в Південно-Китайському морі, Пекін на міжнародному рівні суворо дотримується принципу територіальної цілісності. Між різними країнами, що входять до ШОС та БРІКС, також існують свої протиріччя.
Більше того, у низці моментів між Росією та Китаєм може виникнути досить серйозна конкуренція. Однією з таких конкурентних зон є вплив у Центральній Азії. Ще в 2019 році російські ЗМІ визнали, що Росія втрачає позиції в Центральній Азії та на Кавказі, тоді як значення Китаю як торгового партнера та джерела інвестицій у регіоні помітно зростає.
Крім цього, Пекін може бути незадоволений амбіціями Росії щодо створення свого техно-економічного блоку, однаково незалежного як від Заходу, так і від Китаю. Росіяни не приховують, що при створенні цього блоку вони активно намагаються посилювати антизахідні настрої своїх можливих союзників, граючи на їхньому колоніальному минулому. Проте будь-яке посилення Росії в Азії чи Тихоокеанському регіоні йде врозріз із інтересами Китаю, що може створити проблеми у співпраці двох країн.
Джерело: Ксенія Кириллова, для Крым.Реалии
Стаття передрукована з дозволу Center for European Policy Analysis (CEPA)
