Прагнучи окупувати Україну, Росія в першу чергу бореться за окупацію думок і рішень українців. Де б не приходили російські війська, одна з перших задач Кремля – окупувати цей інформаційний простір та зробити свої наративи домінуючими. На тимчасово окупованих територіях(ТОТ) українці – дехто три, а інші – вже й 10 років, змушені жити і в окупованому інформаційному просторі. Журналісти StopFake проаналізували, які дезінформаційні наративи найчастіше зустрічаються в пропагандистських ресурсах, які працюють на тимчасово окупованих територіях.
Алгоритм дії Росії в інформаційному просторі на тимчасово окупованих територіях доволі зрозумілий – домінування і виключення будь-якої іншої, відмінної від кремлівської точки зору. Так, тільки за 2022 рік Роскомнадзор заблокував близько 250 сайтів з «антиросійською пропагандою» у загарбаних регіонах, а насправді – закрив доступ до українських новинних сайтів, визначивши їх ворожими. Разом з тим близько 105 нових ЗМІ було зареєстровано. І ці цифри тільки зростають, так як Росія, очевидно, працює над формуванням окремих медіахолдингів, які працюватимуть прицільно над поширенням пропаганди серед українців на на тимчасово окупованих територіях. Один з таких прикладів – створення холдінгу «Новое.медиа», який запустився весною 2024 року і редакція якого знаходиться в російському місті Ростові-на-Дону. Будь-яких шансів на існування українських медіа в умовах окупації, звісно, немає – таких журналістів переслідують, вони опиняються у в’язницях, їх залякують, вони виїжджають і вимушені працювати в екзилі. Натомість Росія робить все можливе, аби залучити до роботи в своїх медіа і місцеву молодь, і росіян, обіцяючи безкоштовне житло, високі гонорари.
Красномовним фактом окупації інформаційного простору Росією є поширення безкоштовного супутникового телебачення під промовистою назвою «Русскій мір», де в пакет входять «потрібні канали». Разом з тим будь-яке інше обладнання, яке допомагає почути-побачити українські ЗМІ, може бути примусово вилучене.
Для моніторингу ми обрали 5 новинних ресурсів, найбільш поширених на тимчасово окупованих територіях за кількістю підписників чи відвідуваністю сайтів. Це Telegram-канали «МЛНР Луганск Новости», «Мариуполь наш», «Запорожский вестник», а також сайти «Новое.медиа» та «В Запорожье». Для аналізу ми моніторили новинну стрічку цих ресурсів впродовж квітня-травня 2024 року. Серед основних наративів, які переважають в цих ресурсах, ми визначили наступні: «вся Росія відбудовує нові регіони, які назавжди тепер у складі РФ», «до появи Росії на тимчасово окупованих територіях ніхто нічого не будував, не робив і не розвивав», в окупованих регіонах «відбувається відродження, в Україні – хаос і війна «до останнього українця», «ЗСУ – «кієвскіє боєвікі», «терористи і каратєлі», «українці, які хочуть допомогти «каратєлям», будуть жорстоко покарані».
«вся Росія відбудовує регіони, які назавжди тепер у складі РФ»
Основний наратив, який домінує в окупованому інформаційному просторі на тимчасово окупованих територіях – з Росією прийшла відбудова і відродження. Тому більшість новин розказують про те, як відновлюються ці регіони, і абсолютно опускається той факт, хто ж саме приніс війну в ці регіони, хто став причиною руйнувань і занепаду. Крім того, Кремль робить акцент на тому, що ця відбудова відбувається спільними зусиллями росіян, які «добровільно» їдуть в ці регіони, аби «підставити своє дружнє плече». В таких новинах розказуєть також як проводяться і різноманітні акції допомоги типу «Русское слово для Запорожья», де різні регіони збирають російську літературу і надсилають на тимчасово окуповані території, чи про лікарів з Росії, які їдуть лікувати українців на окуповані території.
Подібний наратив спрямований на легітимізацію незаконної окупації українських територій, показуючи її як «возз’єднання» з РФ, і що братній народ завжди готовий прийти на допомогу, створити відчуття підтримки російського вторгнення серед самих росіян, які готові масово і добровільно їхати на окуповані території, приховати масштаби руйнувань і злочинів, скоєних російськими військами, показуючи росіян як визволителів та відбудовників.
«до появи Росії на тимчасово окупованих територіях ніхто нічого не будував, не робив і не розвивав»
Інший наратив – що саме з появою Росії нарешті ці території почали відновлюватись та розбудовуватись. Тут просуваються тези про те, що раніше всі ці об’єкти були забуті Україною, що жодного будинку не будувалось до приходу Росії, чи об’єкти будуються у швидкісному темпі, чого раніше ніколи не було. Подібний наратив спрямований на те, щоб дискредитувати роль України та українців у розбудові цих регіонів до вторгнення, сформувати роль РФ як «благодійника», який приніс процвітання на ці території, посилити наратив про єдність цих територій з РФ та їх «відчуженість» від України.
«в «нових регіонах» відбувається відродження, в Україні – хаос і війна «до останнього українця»
Разом з тим російська дезінформація активно працює над тим, щоб в українців, що мешкають на тимчасово окупованих територіях, створювалось враження, що в неокупованій Україні відбувається хаос, терор, порушення прав людини, процвітання нацизму, і навіть «черешня продається за 1000 грн за кілограм». Все це супроводжується спільною тезою – «Вы хотите, чтобы это пришло в ваш дом?» Подібні наративи мають на меті виправдати вторгнення Росії в Україну, і що Україна – неспроможна держава, не здатна піклуватися про власне населення, на відміну від РФ.
«ЗСУ – «кієвскіє боєвікі», «терористи і каратєлі»
Також на фоні наративів про російську армію, яка показується як армія героїв та рятівників, про ЗСУ розказують виключно як про «бойовиків, карателів, терористів», які атакують виключно мирне населення. Для Маріуполя окремо активно висвітлюються «докази військових злочинів ЗСУ», в яких різні люди повторюють на камеру наративи пропаганди про те, що ЗСУ використовували людей як живий щит, що саме українська армія руйнувала місто, утримувала дітей полоненими. Такий наратив працює на демонізацію української армії та виправдання будь-яких дій російської армії.
«українці, які хочуть допомогти «каратєлям», будуть жорстоко покарані»
Окремо слід зазначити наратив, який має на меті залякати місцеве населення та не дати можливості чинити будь-який опір окупантам. Новини про те, що в окупованих регіонах стежать, відловлюють і суворо карають тих, хто хоче допомогти Україні, постійно присутні в інформаційному просторі, супроводжуються відеосюжетами, де показують допити або операцію з затримання «шпигуна».
Наприклад, абсолютно абсурдною є новина про те, що громадянка України може отримати 20 років ув’язнення за допомогу «ворожій державі», де під «ворожою державою» мається на увазі Україна. Тим не менш для російської картини світу ця новина звучить логічно.
Отже, можемо зробити висновок, що Росія активно працює над тим, щоб привчити українців до думки, що жодної деокупації не буде, і потрібно адаптуватись – отримувати російські паспорти, звикати до іншої реальності. Разом з тим Україна, українська армія зображується як ворог, який загрожує миру, стабільності та розвитку, а всі, хто хочуть допомогти їм – зрадники. Враховуючи той факт, що доступ до об’єктивної інформації на тимчасово окупованих територіях практично відсутній і вимагає складних кроків, може загрожувати безпеці, українці просто вимушені жити у такому інформаційному просторі ворога, де їхнє право на доступ до інформації порушено. Це, безумовно, ще один військовий злочин Росії, за який вона має понести відповідальність.
Автор: Олена Чуранова